ТОВ НПК Техимпекс

18.04.2024

Украинским военным впервые представили колесную боевую машину украинского производства.

Кадры новых образцов техники были обнародованы Генеральным штабом ВСУ.

 

Главнокомандующему Вооруженными силами Украины Александру Сырскому представили новейшие образцы украинской военной техники: модернизированную боевую машину пехоты БМП-1ТС с украинским модулем "Копье-Синтез", бронемашину Oncilla и другую технику.

Впрочем, самым интересным образцом техники в экспозиции оказалась ранее невиданная шестиколесная бронемашина, название которой пока не афишируется.

Зрительно машина почти полностью повторяет контуры известной машины Mbombe 6×6, разработанной южноафриканской компанией Paramount Group.

Из собственных источников "Милитарному" известно, что лицензионное производство этих машин было налажено и одним из украинских предприятий.

Бронемашина вмещает восемь пехотинцев, где для каждого бойца выделено отдельное противоминное кресло. Кроме них в машине находятся три члена экипажа: командир, водитель и наводчик.

Выход из десантного отделения для экипажа и пехотинцев в десантном отделении реализован через кормовую аппарель.

В базовой комплектации машина весом 16 тонн имеет 3 класс защиты по стандарту STANAG 4569. Он предусматривает выдерживание обстрела из стрелкового вооружения калибра 7,62×51 бронебойными патронами.

Кроме того, разработчик позиционирует свой бронеавтомобиль как минозащищенную боевую единицу, способную выдержать подрыв заряда весом до 10 кг в тротиловом эквиваленте. Такая защита обеспечивается благодаря двухслойному V-образному дну корпуса.

В качестве вооружения представленная на видео локализованная бронемашина получила украинский боевой модуль "Спыс-Синтез".

Он оснащен 30-мм автоматической пушкой ЗТМ-1, 30-мм автоматическим гранатометом КБА-117, спаренным пулеметом ПКТ калибра 7,62-мм. Кроме того, в модуль интегрирован противотанковый ракетный комплекс "Барьер" с пусковыми для 2 ракет.

 Модуль стабилизирован в двух плоскостях, поэтому оператор может относительно точно вести огонь во время движения. Для работы во всепогодном режиме прицел наводчика оснащен тепловизионным каналом.

Машина имеет колесный привод 6х6 и оснащена дизельным двигателем Cummins ISBe4 (300 кВт) с автоматической 6-ступенчатой ​​коробкой передач Allison. Она способна развивать скорость в 100 км/ч, а запас хода составляет 700 км.

 https://mil.in.ua/uk/news/golovnokomanduvachu-predstavyly-novu-ukrayinsku-bronemashynu/

22.01.2021

«Воля-Д» замість «Шквалу». Чому буксує модернізація українських БМП

Однією з проблем вітчизняної військової промисловості є недоведення дуже навіть непоганих проєктів до серійного виробництва, а також те, що їх кількість не переходить у якість. Характерний приклад — бойові модулі для бронетехніки.

 

На сьогодні світовий досвід свідчить про те, що найдешевший і найефективніший спосіб модернізації застарілої бронетехніки для країн з невеликими оборонними бюджетами — оснащення новими бойовими модулями. Особливо це актуально для України, яка має у своєму розпорядженні достатньо великий парк бойових машин піхоти — БМП-1 і БМП-2.

 

Однак, незважаючи на велику кількість розробок, жодна з них на сьогодні не влаштовує військових. Розглянемо чергову пропозицію — від компанії «Нова технологія» (дочірнє підприємство «Техімпекса»). Днями вона представила модель бойового модуля «Воля-Д». Причому сам проєкт далеко не новий — минулого року його пропонували Єгипту і Уганді як варіант для модернізації парку БМП цих країн.

Цікаво, що, на відміну від інших українських розробок, всі складові бойового модуля і боєкомплект знаходяться всередині самого модуля над корпусом бойової машини, а робоче місце оператора може знаходитися в будь-якому місці машини. Тобто фактично цей бойовий модуль може управлятися дистанційно.

Озброєння «Волі-Д» досить стандартне: 30-мм гармата ЗТМ-1 з боєкомплектом в 320 снарядів, 7,62-мм кулемет ПКТ з 2 тис. патронів, 20-мм автоматичний гранатомет КАБ-117 зі 116 гранатами, дві пускові установки для ПТРК «Бар'єр» (дві ракети на напрямних, ще дві готові до пуску).

Тут можна згадати, як півроку тому військові проводили порівняльні випробування бойових модулів для масштабної програми модернізації парку БМП-1. Тоді ЗМІ повідомляли про те, що на полігоні у Гончарівському особисто начальник Генерального штабу Руслан Хомчак спостерігав за роботою п'яти модулів від різних вітчизняних виробників: «Паруса», «Списа», «Шквалу», «Дуплета» (на БМП-2) і «Стилета».

Результати тих випробувань на сьогодні невідомі, але судячи з того, що в державне оборонне замовлення не включена модернізація БМП-1, а тільки капітальний ремонт, то представлені зразки військових вчергове не вразили. Та й чи могло бути інакше, адже вони здебільшого розроблені 15–20 років тому на тодішньому рівні технологічних можливостей.

Основне озброєння модуля КБА-105 «Шквал» — 30-мм автоматична гармата ЗТМ-1, спарений кулемет КТ-7,62, автоматичний гранатомет АГ-17 і дві пускові установки для ПТРК «Бар'єр». Решта модулів — це тією чи іншою мірою варіації «Шквалу». Так, якщо на «Дуплеті» стоять дві ЗТМ-1, то на «Стилеті» — ЗТМ-2, а на «Вітрилі» зі «Списом» — взагалі КБА-1.

По суті, відрізняються ці модулі тільки складом обладнання та системою управління вогнем (СУО), причому з останньою у нас досить великі проблеми. Справа в тому, що в країні фактично немає якісної сучасної СУО з пристойними тепловізорами. Щодо сучасних у цьому плані можна назвати тільки «Парус», який виробляється серійно і встановлюється на БТР-3 і БТР-4. Останній варіант для БТР-4МВ1 має у своєму складі приціл ОЕП-ВН виробництва Ізюмського приладобудівного заводу, тепловізор і лазерний далекомір.

Зазначимо також, що з усіх українських бойових модулів більш-менш серійно виробляється тільки «Шквал» — саме ними були озброєні БМП-1М від Житомирського бронетанкового заводу. На початку нульових були навіть плани переозброєння як мінімум трьох механізованих бригад ЗСУ. Причому житомиряни на свої власні кошти модернізували 45 машин, проте Міністерство оборони змогло заплатити тільки за 12, а решта 30 пішли на експорт до Грузії (значна частина була захоплена росіянами під час агресії в 2008-му), а три машини були продані в Чад.

Отже, незважаючи на відносно велику кількість розроблених зразків бойових модулів, для програми модернізації БМП-1 і БМП-2 досі нічого не вибрано. А програма вже не просто дозріла, а й перезріла. Адже після втрат під час окупації Криму та бойових дій на Донбасі Україна була змушена не тільки задіяти всі машини, що знаходилися на зберіганні, а й купити велику партію в Східній Європі. Однак цим БМП в кращому разі 35–40 років, вони побудовані на технічних рішеннях 1960-х.

Зрозуміло, що оптимальним варіантом була б розробка нової перспективної БМП, розмови про це ведуться принаймні останні років 15. Однак це дороге рішення, а тому Міністерством оборони в доступному для огляду майбутньому не розглядається. Найчастіше звучать висловлювання генералів про те, що БМП-1 буде на озброєнні ще як мінімум 20 років. Але без нових бойових модулів про її боєздатність в сучасних умовах можна буде хіба що розповідати сумні історії.

Михайло Жирохов, військовий експерт.

https://www.dsnews.ua/ukr/politics/volya-d-vmesto-shkvala-pochemu-buksuet-modernizaciya-ukrainskih-bmp-22012021-413024

 

21.01.2021 03:53:00

«Техимпекс» принуждает «Укринмаш» продать Уганде 11 БМП-1(К) с боевыми модулями «Копье».

Второй год длится судебная тяжба, в ходе которой ООО «Научно-производственная компания «Техимпэкс», заключившая с ГХВИФ «Укринмаш» дополнительное соглашения от 07.02.2018 г. №3 к договору комиссии от 29.08.2017 г № 22/63-Д, требует:

- признать его недействительным;

- обязать «Укринмаш» принять нереализованные изготовленные изделия: 10 БМП-1 и 1 командирский БМП-1К, 4 единицы из которых укомплектованы боевыми модулями вооружения «Копье» в составе 30-мм автоматической пушки, 7,62-мм пулемета, ПТРК «Барьер», 30-мм автоматического гранатомета АГС-17 (КБА-117) в счет исполнения предусмотренного денежного обязательства, согласно их стоимости;

-  взыскать с «Укринмаша» в пользу ООО  НПК «Техимпекс» убытков в размере 100 660 766,60 грн.

 В своем встречном иске ГХВИФ «Укринмаш» требует взыскать с ООО «Техимпекс» денежные средства в частности в размере 3,6 млн. долл. США, которые были зачислены на условиях дополнительного соглашения от 07.02.2018 г. №3 к договору комиссии от 29.08.2017 г. № 22/63-Д в качестве делькредере и 445654,62 евро, которые по своей правовой природе были частичной предоплатой продукции по контракту от 30.08.2017 г. № 22/48-К, заключенному между ГХВИФ «Укринмаш» и угандийской компанией EBS Investments Corporation (Nakasero Road, Jocasa House, P.O. Box 36941, Kampala, Uganda Mr. Dmitri Drannikov, Regional Director).

Компания неоднократно упоминалась в качестве поставщика вооружения в Юж. Судан, находившегося в ходе гражданской войны под санкциями ООН. Также сообщалось, что компания зарегистрирована на Сейшельских о-вах 12 сентября 2001 г., вскоре после заседания Экспертной Группы ОНН по расследованию поставок вооружения в Юж. Судан компанией Culworth Investments Corporation.

Пишет Диана Михайлова (diana_mihailova)

https://diana-mihailova.livejournal.com/6005708.html

 18.01.2021

В Украине показали новый боевой модуль «Воля» и «Воля-Д».

В Украине показали новый боевой модуль для бронетехники под названием «Воля», разработки Nova Technology.

Боевой модуль оснащен вынесенным комплексом вооружения на платформе, стабилизированной в двух плоскостях, а также оптико-электронным прицельным комплексом с тепловизионным каналом.

Система Управления огнем и цифровая система стабилизации Боевого модуля «Воля» обеспечивают наведение в горизонтальной и вертикальной плоскостях, сопровождение и эффективное поражение наземных, воздушных и надводных целей днем ​​и ночью, при стрельбе с места и на ходу.

 

Работа с модулем в составе боевой машины осуществляется оператором и командиром (командир имеет дублирующие органы управления).

Все составные части Боевого модуля «Воля-Д» и боекомплект размещаются внутри Боевого модуля над корпусом боевой машины, рабочее место оператора может располагаться в любом месте машины.

 

Другие проекты фирмы Nova Technology см по ссылке - https://nteh.com.ua

 

https://andrei-bt.livejournal.com/1769336.html

 

Бойовий модуль ВОЛЯ — призначений для боротьби із броньованими й неброньованими, наземними й низько висотними нешвидкісними цілями.

 

Бойовий модуль оснащений винесеним комплексом озброєння на платформі, стабілізованій у двох площинах, а також оптико-електронним прицільним комплексом з тепловізійним каналом.

 

Система управляння вогнем та цифрова система стабілізації Бойового Модуля ВОЛЯ забезпечують наведення в горизонтальній і вертикальній площинах, супровід та ефективне ураження наземних, повітряних і надводних цілей вдень та вночі, при стрільбі з місця та на ходу.

 

Керування модулем у складі бойової машини здійснюється оператором та командиром (командир має дублюючі органи керування). Оператор управляє Бойовим Модулем з робочого місця, розміщеного всередині Бойового Модуля та має можливість перезарядки і усунення затримок при стрільбі усіх видів озброєння (крім ПТУР) зсередини Бойового Модуля зі свого робочого місця.

  СКЛАД БОЙОВОГО МОДУЛЯ ВОЛЯ

 БАШТА З ОЗБРОЄННЯМ

30 мм автоматична гармата – ЗТМ-1 (2А72), боєкомплект 290 снарядів (всі снаряди готові до стрільби)

 7,62 мм кулемет ПКТ, 1400 патронів (350 патронів у магазині готові до стрільби)

30 мм автоматичний гранатомет КБА-117 (АГС-17), 116 гранат (29 гранат у магазині готові до стрільби)

протитанковий ракетний комплекс «Бар’єр», 2 пускові установки, 4 ПТКР (з них 2 ПТКР на направляючих, готові до пуску).

 система постановки димових завіс – 902В «Туча» (6 пускових установок, по три з кожної сторони бойового модуля)

  Система Керування Вогнем (СКВ)

— пульт оператора і пульт командира;

— блок управління механізмами БУМ;

— оптико-електронний модуль (денний канал, тепловізійний канал, лазерний дальномір);

— відеомонітор оператора і відеомонітор командира;

— прилад наведення ПН-Б

Система Керування Вогнем забезпечує:

 виявлення та спостереження цілей та оточення в денних та нічних в умовах;

відображення цілей та обстановки на моніторах командира і оператора;

вимірювання відстані до цілі за допомогою лазерного далекоміра;

відображення на моніторах командира та оператора марки візування цілі;

зображення на моніторах командира та оператора марки прицілювання для обраного типу зброї;

автоматичне визначення кутів прицілювання для обраної зброї;

керування стрільбою зброї обраного типу (в тому числі ПТРК «БАР’ЄР»);

формування та відображення на відеомоніторах службової інформації;

відображення на відеомоніторах чисельного значення кута прицілювання при стрільбі гранатометом по невидимій цілі в залежності

керування механізмами гармати при заряджанні;

вибір типу патронів гармати (бронебійно-трасуючий чи осколково-фугасно-запалювальний) та режиму стрільби (черга-одиночний) для гармати та гранатомета;

запам’ятовування встановленої кількості боєкомплекту і автоматичний відлік залишку при стрільбі;

керування системою постановки димових завіс;

автоматична діагности апаратури;

перемикання органів управління Бойовим Модулем на командира від оператора з робочого місця командира.

ТТХ Оптико-Електронного модуля

 

Габаритні розміри Бойового Модуля ВОЛЯ

Довжина з озброєнням – 3780 мм

Довжина без озброєння – 1780 мм

Висота – 1880 мм (висота над корпусом машини – 820 мм)

Ширина – 2150 мм

Діаметр погону Бойового Модуля – 1350 мм

Рівень балістичного захисту Бойового Модуля ВОЛЯ і його вага

STANAG 4659, Рівень 2 — лобова проекція, бічна проекція, задня проекція від куль БЗТ калібру 7,62х39 мм:

з боєкомплектом – 2000 кг

без боєкомплекту – 1550 кг  

або

 з додатковим бронюванням, STANAG 4659, Рівень 3 + — лобова проекція, бічна проекція, задня проекція від куль Б32 калібру 12,7х108 мм

з боєкомплектом – 2250 кг

без боєкомплекту – 1800 кг

Опції

панорамний приціл командира

інтеграція тепловізійного каналу до приладу наведення ПН-Б для пусків протитанкових гранат в нічних умовах

автоматичне захоплення до 10 цілей

автоматичне супроводження цілі

автоматичне введення коректур за результатами пострілу

додаткове бронювання композитною бронею корпусу бойового модуля та оптико-електронного модуля

 

Основні переваги бойового модуля ВОЛЯ з аналогами БМ інших виробників України

— підвищений балістичний захист корпуса до рівня 3 (+) за STANAG 4569  (куля 12,7 х 108 мм, Б-32);

— підвищений балістичний захист оптико-електронного модуля приладу наведення

ПН-Б до рівня 2 за STANAG 4569 (куля 7,62 х 54 мм, Б-32);

— значне зменшення часу готовності СУО до роботи (з 2 хв до  10 секунд);

— зменшена серединна похибка стабілізації до 0.5 т.д;

— збільшена точність наведення до 1 т.д;

— збільшення швидкості та плавності наведення блоку озброєння бойового модуля;

— збільшено дальність виявлення та розпізнавання цілей у денних та нічних умовах;

— завдяки тепловізору є можливість розпізнавання та ідентифікації цілі типу «ТАНК» в нічних умовах на відстанях, відповідно, 3700 м та 1800 м;

— покращено точність та кучність ведення вогню за рахунок вдосконаленої конструкції модуля.

https://nteh.com.ua/bojovij-modul-volya/

 

 

Бойовий модуль ВОЛЯ-Д — призначений для боротьби із броньованими й неброньованими, наземними й низьковисотними нешвидкісними цілями.

 

Бойовий модуль оснащений винесеним комплексом озброєння на платформі, стабілізованій у двох площинах, а також оптико-електронним прицільним комплексом з тепловізійним каналом.

 

Система управляння вогнем та цифрова система стабілізації Бойового Модуля ВОЛЯ забезпечують наведення в горизонтальній і вертикальній площинах, супровід та ефективне ураження наземних, повітряних і надводних цілей вдень та вночі, при стрільбі з місця та на ходу.

 

Робота з модулем у складі бойової машини здійснюється оператором та командиром (командир має дублюючі органи керування).

 

Усі складові частини Бойового Модуля ВОЛЯ-Д та боєкомплект розміщуються усередині Бойового Модуля над корпусом бойової машини, робоче місце оператора може розташовуватись у будь-якому місці машини.

 

СКЛАД БОЙОВОГО МОДУЛЯ ВОЛЯ

БАШТА З ОЗБРОЄННЯМ

30 мм автоматична гармата – ЗТМ-1 (2А72), боєкомплект 320 снарядів

(всі снаряди готові до стрільби)

 

7,62 мм кулемет ПКТ, 2000 патронів (350 патронів у магазині готові до стрільби)

30 мм автоматичний гранатомет КБА-117 (АГС-17), 116 гранат (29 гранат у магазині готові до стрільби)

протитанковий ракетний комплекс «Бар’єр», 2 пускові установки, 4 ПТКР (з них 2 ПТКР на направляючих, готові до пуску).

система постановки димових завіс – 902В «Туча» (6 пускових установок, по три з кожної сторони бойового модуля)

 Габаритні розміри Бойового Модуля ВОЛЯ-Д:

Довжина з озброєнням – 3700 мм

Довжина без озброєння – 2120 мм

Висота – 750 мм

Ширина – 1880 мм

Діаметр погону Бойового Модуля – 1350 мм

Рівень балістичного захисту дистанційно керованого бойового модуля ВОЛЯ-Д і його вага:

STANAG 4659, Рівень 2 — лобова проекція, бічна проекція, задня проекція від куль БЗТ калібру 7,62х39 мм:

з боєкомплектом – 1600 кг

без боєкомплекту – 1150 кг

або з додатковим бронюванням, STANAG 4659, Рівень 3 + — лобова проекція, бічна проекція, задня проекція від куль Б32 калібру 12,7х108 мм

з боєкомплектом – 2100 кг

без боєкомплекту – 1650 кг

   2. Система Керування Вогнем (СКВ)

— пульт оператора;

— пульт командира;

— блок управління механізмами БУМ;

— оптико-електронний модуль (денний канал, тепловізійний канал, лазерний дальномір);

— відеомонітор оператора;

— відеомонітор командира;

— прилад наведення ПН-Б

Система Керування Вогнем забезпечує

виявлення та спостереження цілей та оточення в денних та нічних в умовах;

відображення цілей та обстановки на відеомоніторах командира і оператора;

вимірювання відстані до цілі за допомогою лазерного далекоміра;

відображення на відеомоніторах командира та оператора марки візування цілі;

формування та відображення на відеомоніторах командира та оператора марки прицілювання для обраного типу зброї;

автоматичне визначення кутів прицілювання для обраної зброї;

керування стрільбою зброї обраного типу (в тому числі ПТРК «БАР’ЄР»);

формування та відображення на відеомоніторах службової інформації;

відображення на відеомоніторах чисельного значення кута прицілювання при стрільбі гранатометом по невидимій цілі в залежності

керування механізмами гармати при заряджанні;

вибір типу патронів гармати (бронебійно-трасуючий чи осколково-фугасно-запалювальний) та режима стрільби (черга-одиночний) для гармати та гранатомета;

запам’ятовування встановленної кількості боєкомплекту і автоматичний відлік залишку при стрільбі;

керування системою постановки димових завіс;

автоматична діагности апаратури;

перемикання органів управління Бойовим Модулем на командира від оператора з робочого місця командира.

3. Стабілізатор Озброєння

№п/п

 

Характеристика

Значення

1.Час увімкнення < 10 с

2.Максимальна швидкість наведення по горизонталі до 45°/с

3.Максимальна швидкість наведення по вертикалі до 35°/с

4.Мінімальна швидкість наведення по горизонталі 0,05 °/с

5.Мінімальна швидкість наведення по вертикалі 0,05 °/с

6.  Приведення виробу в «ГАБАРИТ» машини присутній

7. Цілевказівник командира «ЦУ» присутній

8. Автосупровід контрастних цілей «АЦ» присутній

9. Серединна похибка стабілізації не більше 0,5 т.д.

10. Динамічна похибка стабілізації не більше 2 т.д.

11. Точність в режимі «ГАБАРИТ»  не більше 1°

12. Точності у режимі:

—          ЦУ

—          АЦ

Не більше 10 т.д.

Не більше 1 т.д.

13. Температура навколишнього середовища -40°…+ 60°

14. Приводи вертикального і наведення Електромеханічні, з ручним дублюванням

15.  Кути наведення по горизонту  360° х N

по вертикалі  — 5°…+ 45°

 

ТТХ Оптико-Електронного модуля:

Найменування

Значення

1.   Денна телевізійна камера

 

 

1.1.   Дальність виявлення (розпізнавання) у вузькому полі зору телеканалу наземного об’єкту з фронтальною проекцією 2,3х2,3 м в денних умовах за метеорологічній дальності видимості (МДВ) не менше ніж 25 км і контрасту обєкту щодо фону не иенше, ніж 0,5:

— за освітленості місцевості від 100 до 105 лк

— за освітленості місцевості не менше ніж 0,5 лк

10 (4,5) км, не менше ніж

3,5 (1,8) км, не менше ніж

1.2.        Кутові розміри вузького поля зору:

– по горизонталі

– по вертикалі

2° 14´, не менше ніж

1° 37´, не менше ніж

1.3.             Кутові розміри широкого поля зору:

– по горизонталі

– по вертикалі

8°, не менше ніж

6°, не менше ніж

1.4.            Границя роздільності у центрі вузького поля зору телеканалу

25´´, не більше ніж

1.5.            Границя роздільності у центрі широкого поля зору телеканалу

3´, не більше ніж

1.6.           Час зміни зображення на екрані телевізійного монітора при перемиканні вузького і широкого полів зору телеканалу після подачі сигналу на перемикання

1±0,3 с

2.      Лазерний дальномір

2.1.             Робоча довжина хвилі випромінювання

Від 1,060 до 1,079 мкм (опція 1,54 мкм)

2.2.             Вимірювання дальності по цілі розмірами не менше ніж 2,3 на 2,3 м

— максимальна

— мінімальна

Не менше 7000 м

Не більше 160 м

2.3.Середнє квадратичне відхилення вимірювання відставні

± 5 м

 

3.      Тепловізійна камера

3.1.             Дальність виявлення цілі типу «танк» за коефіцієнта пропускання атмосфери у робочому спектральному діапазоні не більше 0,2км-1 і температурного контрасту цілі щодо фону не менше ніж 2К згідно STANAG 4347

7,6 км, не менше ніж

3.2.             Дальність розпізнавання (ідентифікації) цілі типу «танк» за коефіцієнта пропускання атмосфери у робочому спектральному діапазоні не більше 0,2км-1 і температурного контрасту цілі щодо фону не менше ніж 2К згідно STANAG 4347

3,7 (1,8) км, не менше ніж

 ОПЦІЇ

панорамний приціл командира

інтеграція тепловізійного каналу до приладу наведення ПН-Б для пусків протитанкових гранат в нічних умовах

автоматичне захоплення до 10 цілей

автоматичне супроводження цілі

автоматичне введення коректур за результатами пострілу

додаткове бронювання композитною бронею корпусу бойового модуля та оптико-електронного модуля

 https://nteh.com.ua/produkcziya/boevye-moduli/bojovij-modul-volya-d/

 

22.10.2018

У Києві показали гусеничний плаваючий БТР «Плавець»

Під час виставки «Зброя та Безпека-2018», що проходила в столиці України з 9 по 12 жовтня ц.р. на стенді НВК «Техімпекс» вперше був представлений бронетранспортер «Плавець» - спільний проект, що зявився в результаті державно-приватного партнерства ПАТ «Харківський Тракторний Завод», ДК «Укроборонпром» (ДК «Укрспецекспорт») та ТОВ «НВК «Техімпекс».

Новий гусеничний плаваючий БТР «Плавець», розроблений на базі багатоцільового гусеничного шасі МТ-ЛБу. Він має екіпаж з 3-х осіб та може перевозити до 14 десантників, для спішування яких може використовуватись відкидна апарель в задній частині машини (в одному з варіантів машини).

Корпус машини забезпечує балістичний захист екіпажу та десанту на рівні 2 за STANAG-4569, а також протимінний захист рівня 2b за STANAG-4569 (витримує підрив під днищем заряду до 6 кг вибухових речовин у тротиловому еквіваленті).

БТР «Плавець» може використовуватись для озброєння механізованих підрозділів, що діють у важкопрохідних місцевостях з великою кількістю водних перешкод, зокрема і для  транспортування по воді морських піхотинців. В машині помітні певні зміни в конфігурації десантного відсіку та корпусу. Зокрема було змінено лобову частину корпусу. Вона має більший нахил, що покращує морехідні якості бронетранспортера. Крім того, на «Плавець» були встановлені два потужні водомети, що дозволяють розвивати на плаву швидкість до 10,5 км/год.

БТР оснащується дизельним двигуном потужністю 350-460 к.с. та механічною коробкою передач. БТР «Плавець» був представлений з встановленим на ньому сучасним бойовим модулем «Спис», що забезпечує машині досить велику вогневу міць та здатність протидіяти броньованим цілям від легкоброньованих і до танків.

Встановлений на БТР  «Плавець»  бойовий модуль «Спис» забезпечував би високу огньову міць та точність стрільби в будь-яких умовах бойової обстановки, просте і зрозуміле на інтуїтивному рівні управління, надійність та безвідмовність

БТР «Плавець» може також використовуватись у якості основи для цілого сімейства бойових броньованих машин. База машини придатна для встановлення башти 122 мм 2С1, комплексу 1В12, 120 мм автоматичного міномет та інших озброєнь. Крім того на базі БТР «Плавець» може бути створено машини вогневої підтримки, управління, зв'язку, медично-евакуаційну, ремонтно-евакуаційну, РХБ захисту, інженерного забезпечення та ін.

Варто зазначити, що подібні машини мають попит в окремих країнах, з великими морськими кордонами, які не можуть дозолити собі купити дорогі західні бронемашини. Так, у 2006-2007 роках Україна продала близько 30 подібних за параметрами МТ-ЛБМШ, оснащених бойовими модулями «Шквал» з 30 мм гарматою, М'янмі.

Команда інформаційно-консалтингової Defense Express, що є Генеральним інформаційним партнером Міжнародної спеціалізованої виставки «Зброя та безпека – 2018» та Міжнародного авіакосмічного салону «Авіасвіт-ХХІ» працює над створенням коротких відеооглядів зі стендів та демонстраційних майданчиків виставки з тим, щоб створити у поціновувачів інформаційної продукції під брендом Defense Express відчуття особистої присутності.

Гусеничний БТР  «Плавець» (праворуч) та  колісний БТР «Варан» на стенді  ТОВ «Науково-виробнича компанія «ТЕХІМПЕКС» на виставці «Зброя та Безпека -2018»

https://defence-ua.com/index.php/home-page/5611-u-kyyevi-pokazaly-lehkyy-desantnyy-btr-plavets-video

22.10.2018

«Науково-виробнича компанія «ТЕХІМПЕКС» представила модернізовану  бойову машину піхоти БМП-1Т.

БМП-1ТС, что расшифровывается как «Техимпекс»/«Спис».

На БМП-1Т встановлено новітній бойовий модуль «СПИС», що значно підсилило бойові можливості цієї легкої гусеничної бойової машини. Крім того, в машині встановлено  модернізовані прилади спостереження та додаткове бронювання.

Командир машини, замість старого приладу наведення ТКН-3Б, отримав більш сучасний ТКН-3БУМ. Крім того, на БМП встановлено додаткові засоби спостереження - передні та задні паркувальні камери (денні-нічні) та дві бокові камери (денні-нічні), що забезпечує командиру й оператору огляд 360°.

Cучасна система стабілізації озброєння, що застосовано на БМП-1Т, забезпечує стабілізоване наведення і супровід в горизонтальній та вертикальній площинах наземних та повітряних цілей для стрільби з місця та на ходу.

Покращена БМП може ефективно застосовуватись для ведення боротьби з піхотою, броньованою технікою і танками, а також проти низьковисотних малошвидкістних повітряних цілей вдень і вночі, за будь-яких кліматичних і погодних умов.

При оснащенні модернізованої машини навісним перфорованим протикульним захистом, розробленим НВП «ТЕХІМПЕКС», також значно покращуються параметри захищеності БМП. Комплект додаткової броні важить трохи більше однієї тони й витримує 12,7 мм кулю Б32 на дистанції у 40 метрів.

Використання у БМП-1Т іншої розробки компанії «ТЕХІМПЕКС» - бойового модуля «СПИС», дозволяє екіпажу вражати ворога цілою низкою різноманітної зброї. Окрім 30 мм гармати, допоміжного кулемета та автоматичного гранатомета, БМП-1Т може використовувати й сучасні ПТУР, розроблені київським КБ «Луч». Що дозволяє машині протистояти не тільки піхоті чи легким ББМ, а навіть танкам, які для простої «бехи», з її штатною 73 – мм гарматою 2А28 «Грім» були взагалі невразливі.

З огляду на результати випробувань, спеціалісти компанії «ТЕХІМПЕКС» стверджують, що за рівнем бойової ефективності та рівнем захисту екіпажу БМП-1Т значно переважає БМП-1, БМП-2, а також машини аналогічного класу західного виробництва. Розробка вітчизняних зброярів може зацікавити як закордонних військових, так й ЗСУ, де на озброєнні знаходиться близько 400 БМП-1.

Источник

18.10.2018

НВК «Техімпекс» представила БТР «Варан» з бойовим модулем «Спис»

Однією із знакових подій Міжнародної спеціалізованої виставки «Зброя та Безпека – 2018» , що в середині жовтня ц.р. пройшла в столичному Міжнародному виставковому центрі, стала презентація НВК «Техімпекс» ходового зразка нового БТР «Варан», що має на озброєнні бойовий модуль «Спис».

Перший концепт БТР «Варан» було представлено під час XII Міжнародної спеціалізованої виставки «Зброя та безпека - 2015». З тієї пори конструктори НВК «Техімпекс» багато попрацювали над доведенням бойової машини до еталонного діючого зразка.

На відміну від старих радянських БТР, «Варан» має переднє розміщення двигуна і його компонування аналогічно тому, що використовується на сучасних західних аналогах БТР. Завдяки цьому вдалося створити велике та зручне для бійців десантне відділення (вміщує до 8 бійців), яке можливо покинути використавши, в разі потреби, кормову апарель чи дві бокових двері.

На озброєнні БТР стоїть сучасний бойовий модуль «Спис». Бойовий модуль заряджається не з зовнішньої сторони (як більшість вітчизняних БМ), а з середини та має дублюючу систему управління. Сучасна СУО дозволяє ефективне застосування модуля проти живої сили, броньованої техніки й низьковисотних малошвидкістних повітряних цілей, вдень і вночі, в будь-яких кліматичних і погодних умовах. За рахунок сучасної системи стабілізації «Спис» може уразити цілі як при стрільбі з місця, так і на ходу, чи на плаву.

Комплекс озброєння бойового модуля «Спис» включає:

• 30 мм автоматичну гармату - ЗТМ-1 (2А72), що має боєкомплект у 300 снарядів;

• 7,62 мм кулемет ПКТ з боєкомплектом у 2200 патронів;

• 30 мм автоматичний гранатомет КБА-117 (АГС-17) з боєзапасом у 125 гранат;

• протитанковий ракетний комплекс «Бар'єр», 2 пускові установки з 4 ПТУР у б/к;

• систему постановки димових завіс - 902У «Хмара».

Представлений на виставці зразок оснащений колесами з «Ранфлетом» (технологія Run Flat) Michelin, але можуть використовувати й вітчизняні КИ-113. Як і більшість інших нових українських бойових машин, «Варан» оснащений німецьким дизельним двигуном Deutz потужністю 320 к.с. та автоматичною коробкою передач Allison.

Run Flat Michelin на БТР «Варан» від НВК «Техімпекс». Виставка «Зброя та Безпека-2018»

На базі цього шасі, крім базового бойового варіанту, планується створити ще цілу низку різних машин – медичну (вміщує до 6 поранених), радіохімічної розвідки, інженерну та командно-штабну машину.

За словами представників НВК «Техімпекс», на цей час новою машиною цікавляться здебільшого представники закордонних країн. Проте «Варан» досить успішно пропонують і нашим Збройним Силам та іншим силовим відомствам України.

 «На сьогодняшній день є спільне рішення з Державною Прикордонню Службою на проведення визначальних відомчих випробувань цієї машини», - зазначив заступник генерального директора компанії Сергій Семенюк.

У вітчизняній компанії підкреслили, що «Варан» створений виключно з вітчизняних або європейських комплектуючих й має оптимальне співвідношення "ціною-якість".

Основні тактико-технічні характеристики БТР «Варан»

Вага     15,25 тону

Екіпаж  3 чоловіки

Десант    8 чоловік

Двигун   Deutz, 4-тактний, рядний, дизельний, з турбонаддувом

Об’єм двигуна     7,2 л

Потужність  320 к.с.

Трансмісія  

Allison, автоматична або Eaton - механічна

Крутний момент    1300 Нм при 1450 об/хв

Швидкість по шосе  до 110 км/год

Швидкість на плаву   до 10 км/год

Запас ходу   750 км

Озброєння    бойовий модуль «Спис»

Додаткове оснащення

Допоміжний силовий агрегат

2-зональна система кондиціонування

https://defence-ua.com/index.php/home-page/5587-nvk-tekhimpeks-predstavyla-btr-varan-z-boyovym-modulem-spys

03.10.2018

Бойовий модуль «Спис» від «ТЕХІМПЕКС» суттєво підсилить «броню».

Найбільш знаковою прем’єрою від компанії «ТЕХІМПЕКС», з-поміж декількох інших, що будуть представлені на виставці «ЗБРОЯ ТА БЕЗПЕКА – 2018» (пройде наступного тижня у Київі) є бойовий модуль «СПИС».

Конструктори ТОВ «Науково-виробнича компанія «ТЕХІМПЕКС» у стислі терміни змогли вирішити надскладне завдання – розробити сучасний бойовий модуль, який би був позбавлений ряду недоліків, що є у прийнятих останнім часом на озброєння ЗСУ бойових модулів, забезпечував би високу огньову міць та точність стрільби в будь-яких умовах бойової обстановки, просте і зрозуміле на інтуїтивному рівні управління, надійність та безвідмовність.

Бойовий модуль «СПИС» заряджається вже не з зовнішньої сторони, а з середини. Це суттєво підвищує бойові можливості та живучість бойової броньованої машини.

Бойовий модуль «СПИС» без будь-яких доробок може бути встановлений на гусеничні та колісні бойові машини українського, радянського і західного виробництва. Також можливий варіант морського виконання для установки на броньованих катерах.

 «ТЕХІМПЕКС» пропонує модуль «СПИС» в якості уніфікованого модуля для оснащення бронетехніки зі складу Збройних сил України та вже зараз підготував ряд проектів модернізації основних зразків ЛБТ з використанням БМ «СПИС», частина з яких буде незабаром представлена на «ЗБРОЯ ТА БЕЗПЕКА – 2018».

 Комплекс озброєння бойового модуля «СПИС» включає:

• 30 мм автоматичну гармату - ЗТМ-1 (2А72), що має боєкомплект у 300 снарядів;

• 7,62 мм кулемет ПКТ з боєкомплектом у 2200 патронів;

• 30 мм автоматичний гранатомет КБА-117 (АГС-17) з боєзапасом у 125 гранат;

• протитанковий ракетний комплекс «Бар'єр», 2 пускові установки з 4 ПТУР у б/к;

• систему постановки димових завіс - 902У «Хмара».

Система управління вогнем бойового модуля «СПИС» включає:

- стабілізатор озброєння - цифровий, електромеханічний, 2-площинний;

- оптико-телевизионный модуль або оптико-тепловізійний модуль;

- систему дубльованого управління бойовим модулем.

Сучасна система управління вогнем дозволяє ефективне застосування бойового модуля «СПИС» проти живої сили, броньованої техніки і низьковисотних малошвидкістних повітряних цілей з мінімальною витратою боєприпасів, вдень і вночі, в будь-яких кліматичних і погодних умовах.

Система стабілізації БМ «СПИС» забезпечує стабілізоване наведення і супровід в горизонтальній і вертикальній площинах наземних, повітряних і надводних цілей для ефективної стрільби з місця, на ходу і на плаву.

В БМ «СПИС» також реалізовано  дублювання управління бойовим модулем. Зокрема, управління може здійснюватись з двох робочих місць - оператора і командира (дублююча система). Безпосереднє управління бойовим модулем здійснюється з місця оператора. На своєму моніторі командир контролює роботу оператора і передає команди оператору голосом по системі внутрішнього зв'язку. Крім того, командир може примусово перемикати управління бойовим модулем з робочого місця оператора на своє робоче місце. Конструкторами також передбачена можливість дистанційного управління моулем "з землі".

«СПИС» заряджається вже не з зовнішньої сторони, а з середини. Це суттєво підвищує бойові можливості та живучість бойової броньованої машини.

https://defence-ua.com/index.php/home-page/5484-boyovyy-modul-spys-suttyevo-pidsylyt-bronyu

20.04.2018

Что такое БТР «Варан», который никак не доедет до ВСУ

Далеко не все новинки бронетехники направляются от конструктора к конвейеру по кратчайшей траектории

11-14 апреля в Индии проходила 10-я международная выставка "Defexpo India 2018", где кроме традиционного набора от Государственного концерна "Укроборонпром" (БТР-3Е1, боевые модули "Шквал", "Кастет", "Стилет", ракеты класса "воздух-воздух", противотанковые управляемые ракеты "Комбат", ПТРК "Корсар" и др.) были и другие представители Украины.

В частности, руководитель студии DIGITEC visual engineering Александр Костур сообщал в Facebook, что в Индии на военной выставке должна презентоваться анимационная модель БТР "Варан" колесной формулы 8х8, разработанный киевским ООО "НПК "Техимпекс".

Что же известно об этой новинке украинского оборонпрома и каковы ее перспективы? Давайте попробуем выяснить.

История проекта

БТР "Варан" был разработан на основе советского БТР-70 специалистами ООО "НПК "Техимпекс" в 2015 году. Впервые новый бронетранспортер (точнее, его макет) был показан публике во время выставки "Оружие и безопасность-2015", где сразу же поразил своим радикально новым дизайном.

При этом опытный образец нового БТРа вместе со всей технической документацией компания "Техимпекс" планировала представить до конца 2016 года и, если будет заинтересованность со стороны силовых структур, предоставить его для государственных испытаний. Однако, судя по тому, что информации о таких испытаниях нигде нет, заинтересованности не было.

О компании-разработчике известно, что "Техимпекс" – это частная военная компания, основанная в 2003 году. Она является исполнителем Государственного оборонного заказа, осуществив за последние 4 года для нужд Министерства обороны Украины, Национальной гвардии Украины, МВД Украины, ГНС Украины и других силовых структур капитальные и текущие ремонты более 200 единиц бронетанковой и автомобильной техники и агрегатов к ней.

Также известно, что с 2017 года компания "Техимпекс" является членом Лиги оборонных предприятий Украины (неправительственное объединение украинских предприятий и организаций, которые являются производителями/разработчиками продукции оборонного и двойного назначения).

Что собой представляет

БТР "Варан" – это боевая колесная плавающая бронемашина, предназначенная для транспортировки личного состава мотострелковых подразделений и их огневой поддержки, в том числе и в условиях применения оружия массового поражения.

Бронированный корпус состоит из катаной гомогенной стали и призван защищать от пуль и осколков. Эта броня обеспечивает защиту в лобовой и кормовой проекции от пуль калибра 12,7-мм, типа Б-32, а в боковых проекциях – от пуль калибра 7,62-мм. Также может быть установлен комплекс активной защиты.

Но "Варан" получил не только измененный бронекорпус нового дизайна, но и радикально обновленную "начинку".

В частности, для более рациональной компоновки двигатель в нем расположен в передней части, а не задней, как было в БТР-70, вследствие чего десантное отделение получило на 35% больше полезного внутреннего объема и возможность осуществлять посадку и высадку бойцов через откидную аппарель в кормовой части.

По сути, эта машина является принципиально новым бронетранспортером, который построен по современной компоновочной схеме – такой, которая применена в большинстве БТР, которые стоят на вооружении современных армий мира.

Двигатель "Варан" получил также новый - дизельный Deutz мощностью 320 к. с. вместо "родных" двух бензиновых суммарной мощностью 240 к. с. Также его оснастили автоматической коробкой передач Allison, новой раздаточной коробкой и двумя водометами с гидравлическим приводом.

Новый дизельный двигатель значительно мощнее, экономичнее и в сочетании с автоматической трансмиссией от ведущего западного производителя обеспечивает лучшие динамические характеристики при уменьшении эксплуатационных затрат.

Что касается функционала, то кроме боевой модели, БТР "Варан" может изготавливаться в различных комплектациях: машина управления, машина связи, медицинская машина, а также ремонтно-эвакуационная машина.

Тактико-технические характеристики

Масса – 15 500 кг

Длина – 7 500 мм

Ширина – 2 800 мм

Высота – 2 650 мм с боевым модулем; 2 290 - без боевого модуля

Клиренс – 475 мм,

Экипаж – 3 + 7 человек

Двигатель – Deutz TCD 2013 L64V, рядный, шестицилиндровый четырехтактный дизельный с водяным охлаждением и турбонаддувом,

Максимальная мощность при 2 200 об/мин – 235,4 кВт (320 к. с.)

Коробка передач, сцепление – ALLISON 3 000, автоматическая

Шины – MICHELIN XZL MPT TL 365/80 R20, пневматические, бескамерные

Максимальная скорость – по шоссе 110 км/ч; на воде - до 10 км/ч

Запас хода – 750 км

Вооружение

В зависимости от пожеланий заказчика, БТР "Варан" может быть оснащен различными видами вооружения.

Один из вариантов – боевой модуль "Штурм". Он включает пушку ЗТМ-1 калибра 30-мм (боекомплект 400 выстрелов), пулемет КТ-7,62 (2000 патронов), гранатомет КБА-117 или АГ-17 калибра 30-мм (145 гранат), а также 2 ПТРК (4 ракеты). Вес боевого модуля – 2 500 кг.

Второй вариант – боевой модуль "Парус". Он включает пушку ЗТМ-2 калибра 30-мм, пулемет КТ-7,62, гранатомет КБА-117 или АГ-17 калибра 30-мм и 2 ПТРК. Боекомплект такой же, как и у "Штурма". Вес боевого модуля – 1 950 кг.

На военных выставках также видели "Варан" со словацким дистанционно управляемым боевым модулем "Turra 30". Он включает 30-мм пушку 2А42, спаренный 7,62-мм пулемет и два транспортно-пусковых контейнера с противотанковыми ракетами 9М113 "Конкурс".

Также на сайте производителя отмечается, что возможна установка дистанционно управляемого модуля с 30-мм автоматической пушкой, 7,62-мм пулеметом ПКТ или 12,7-мм НСВТ, ПТУР "Барьер".

Вместо заключения

Сегодня "Варан" позиционируется больше как основа для специальных машин различного назначения (машина управления, связи, медицинская, ремонтно-эвакуационная и тому подобное).

При этом никаких упоминаний о поставках его боевых моделей для нужд ВСУ или на экспорт нет. Тем более нет информации об использовании его в реальных боевых условиях.

Очевидно, в ВСУ решили сделать ставку на БТР-3Е1 и БТР-4 "Буцефал", которые производит госконцерн "Укроборонпром", ведь "Варан" видится прямым конкурентом именно этим моделям бронетранспортера.

Руслан Рудомський

https://www.depo.ua/rus/war/scho-take-btr-varan-yakiy-niyak-ne-diyde-do-zsu-20180420762437

08.10.2016

ТОВ «НПК «ТЕХІМПЕКС» завершує роботи над БТР «Варан»

До кінця цього року київське ТОВ «НПК «Техімпекс» планує представити дослідний зразок БТР «Варан». Про це в інтерв’ю Defense Express повідомив засновник компанії Євген Ващілін.

За словами Є.Ващіліна, компанія планує до кінця року закінчити роботу над технічною документацією і дослідним зразком бронетранспортера.

 «За цей рік ми розробили десь 70% конструкторської документації. Це дуже важливо тому, що показувати без конструкторської документації дослідний або готовий зразок, не має сенсу. До зими ми плануємо повністю закінчити пакет конструкторської документації на «Варан» і паралельно зробити його дослідний зразок. І якщо буде зацікавленість з боку силових структур, надамо його для державних випробувань», - зазначив Є.Ващілін.

БТР «Варан» з колісною формулою 8х8 вперше був представлений на виставці «Зброя та Безпека-2015».

БТР оснащений дизельним двигуном Deutz потужністю 320 л. с., який розміщений праворуч від механіка і командира, а також ​​автоматичною коробкою передач Allison.

Корпус БТР може забезпечити захист від куль калібру 7,62 мм, а в лобовій і кормовій проекції - від куль 12,7 мм. Також на «Варан» може бути встановлений комплекс активного захисту.

Відповідно до побажань замовника, на БТР можуть бути встановлені різні бойові модулі.

Що стосується застосування, то БТР «Варан» може виготовлятися в різних комплектаціях: машина управління, зв'язку, медична, а також ремонтно-евакуаційна.

З продукцією компанії «Техімпекс» можна буде ознайомитись на стенді 2-А31 під час ХІІІ Міжнародної спеціалізованої виставки «Зброя та безпека–2016», яка відбудеться з 11 по 14 жовтня 2016 р. на території Міжнародного виставкового центру (Київ, Броварський проспект, 15).

https://defence-ua.com/index.php/home-page/1687-tov-npk-tekhimpeks-zavershuye-roboty-nad-btr-varan

22-25.09.2015

На выставке «Оружие и безопасность-2015» ООО «НПК «Техимпекс» впервые представило ходовой макет-прототип нового бронетранспортера «Варан», «бумеранга по-украински» - глубокой модернизации БТР-70.

Он получил видоизмененный бронекорпус, но остался плавающим. За счет рациональной компоновки (двигатель спереди, а не сзади) десантное отделение имеет на 35% больший внутренний объем. В базовом исполнении корпус обеспечивает защиту от пуль калибра 7,62 мм, а в лобовой и кормовой проекции – от пуль 12,7 мм. По заказу возможна установка баллистико-акустической защиты (БАЗ). На «Варане» применяется турбодизель Deutz мощностью 320 л.с и автоматическая КП Allison.

Крушение мифа о немецком танке Леопард-2

Полный анализ применения Leopard 2A4TR в Сирии.

Немецкий основной боевой танк "Leopard – 2" последние два десятилетия известен как один из лучших в мире. Однако эта репутация почти непобедимого танка столкнулась с неудачами на сирийском поле боя, и поставила Берлин в однозначно неудобное положение в общенациональном споре с Турцией, своим коллегой -членом по блоку НАТО.

Дело в том, что Анкара предложила освободить немецкого политзаключенного в обмен на то, чтобы Германия модернизировала танк "Leopard 2A4" более старой модели, находящийся на службе в турецкой армии, который оказался таким поразительно уязвимым в бою. Однако 24 января общественное возмущение, вызванное сообщениями о том, что Турция использует свои "Leopard-2" для убийства курдских бойцов в сирийском анклаве Африн, вынудила Берлин заморозить эту сделку по продаже танков на основе освобождения заложника.

В начале 2000-х годов, при более благоприятном политическом климате, Берлин продал Анкаре 354 своих старых танков "Leopard 2A4". Они представляли собой серьезную модернизацию этой боевой машины по сравнению с более менее защищенными танками М60 Паттон американского производства, которые составляют основную часть бронетанковых войск Турции.

Тем не менее, долгое время ходили слухи, что Берлин согласился на такую продажу при условии, что немецкие танки не будут использоваться в контрповстанческих действиях Турции против курдов. До сих пор горячо оспаривается вопрос того, имел ли место в реальности такой факт или нет. Однако точно известно: "Leopard-2" держали подальше от курдского конфликта и вместо этого его разместили на севере Турции, напротив России. Однако осенью 2016 года турецкие "Leopard-2" из Второй бронетанковой бригады окончательно развернули на сирийской границе для того, чтобы поддержать операцию "Щит Евфрата"— вмешательство Турции в войну против ИГИЛ.

В любом случае, парламентарии как из немецких левых партий, так и из правого христианского демократического союза Меркель отреагировали на такие турецкие действия с возмущением, причем один из депутатов назвал наступление Турции нарушением международного права. 25 января администрация Меркель была вынуждена объявить, что модернизация танков "Leopard-2", по крайней мере, на данный момент снята с повестки дня. Анкара рассматривает сделку как просто отложенную, а риторика из Берлина предполагает, что она может вернуться к сделке в более подходящее время с политической точки зрения.

Надо сказать, что до прибытия "Leopard 2" в этом районе уже было уничтожено около десятка турецких танков М-60 как бойцами ИГИЛ, так и курдскими ракетами. Турецкие военные комментаторы выразили надежду на то, что более современный "Leopard-2" покажет себя намного лучше.

Модель Leopard 2А4 была последней из танков "Leopard-2" эпохи холодной войны. Они были предназначены для борьбы с относительно плотными воинскими подразделениями в быстро протекающей оборонительной войне против советских танковых клиньев. 

В 2005 году Турция приобрела 298 подержанных Leopard 2A4 из Германии, позже они стали называться Leopard 2A4TR.Турецкие танки имеют лишь незначительную разницу по сравнению с оригиналом. Были  добавлены улучшенные воздушные фильтры, что очень важно для такой пыльной местности как Сирия.

Операция Щит Евфрата.Сирия.

В конце августа 2016 года Турция начала наступление вместе с повстанческими группировками из Сирийской свободной армии на севере Сирии, в основном против исламского государства, но пристально ведя разведку и наблюдение за курдскими Вооруженными формированиями.

Сначала были развернуты М-60Т. В течение некоторого времени(после слухов о Leopard 2  около сирийской границы) 8 декабря 2016 года первая партия Leopar-2A4TR была замечена около города Аль-Баба, стреляющая из своих орудий по ИГИЛ.

В декабре 2016 года, большое количество танков "Leopard-2" было уничтожено в результате ожесточенных боев за удерживаемый ИГИЛ город Аль-Баб – боев, которые турецкие военные лидеры назвали "травмой". В документе, опубликованном в Интернете, указано на то, что ИГИЛ, по-видимому, смог уничтожить десять из считавшихся ранее непобедимыми танков "Leopard-2"; пять, противотанковыми ракетами, два минами или самодельными зрывными устройствами (СВУ), один - ракетным или минометным огнем, и оставшиеся по невыясненным причинам.

Если мы внимательно посмотрим на таблицу из неизвестного источника, которая оказалась очень точной, у танков, которые подверглись сильным повреждениям, была заметка «Ağır hasarli» (тяжелый урон), а у тех, у кого был очень легкий урон, не было никаких указаний. Возьмем эту таблицу и сравним её с  танками в видеороликах, выпущенных ИГИЛ.

Интересно, что почти 100% подрывов на минах, попаданий из РПГ и ПТРК  в «Леопард 2» происходили на правой строне танков, это связано с тем, что  позиции ИГИЛ находились в Аль-Бабе, а приближались турецкие танки с запада.

Приблизительно на расстоянии двух километров на юге были размещены позиции ИГИЛ в пределах дальности стрельбы дальнобойными ПТУР на дальность в 2 км, от территории  удерживаемой подразделениями Сирийской свободной армии -Турецкой стороной. "Охотники за танками" могли нанести удар по «Леопарду-2», которые нацеливались на Аль-Баб, открывая свои боковые правые стороны для поражения ПТРК.

Документ на турецком языке гласит, что на севере Сирии, в окрестностях Аль-Баба, только в технике турки потеряли до 10 (!) танков Leopard 2A4 уничтоженными полностью, выведенными из строя и даже захваченными. Также в данном документе указывается на потерю танка M-60, двух бронированных боевых машин, БТР и бронеавтомабиля Cobra.

Согласно пояснению на английском языке, двойка «Леопардов» пострадала от мин, пять встретились с ПТУРами, один достался ИГИЛовцам, повреждения ещё одного не известны, ещё один с повреждениями днища.

Также есть видео ISIS о захваченных на турецких позициях  несколькими «Леопард-2», по-видимому, все они были хорошо сохранились, и поэтому могли были сделаны фото со всех сторон Leopard 2.

После этого, захваченные танки были уничтожены ISIS или турецкими войсками. В конце концов, это слишком сложные и неизвестные транспортные средства для ИГИЛа, и они столь же бесполезны, как те М1 Абрамс, захваченные  в Ираке, которые впоследствии были уничтожены.

Фотографии подтверждают уничтожение не менее 8 танков Leopard-2. На одной их фотографий видно, что "Leopard-2", по-видимому, был уничтожен с помощью бронированного грузовика камикадзе, заполненного взрывчаткой. У другого танка была свернута башня. Остатки трех Леопард 2 можно увидеть в районе той же самой больницы возле Аль-Баба, наряду с другими турецкими подбитыми бронированным машинами. Похоже, что танки были в основном поражены в самое подбрюшье — наименее защищенную часть машины, а также в боковую броню с помощью самодельных взрывных устройств (СВУ) и противотанковых ракет комплексов AT-7 Метис и AT-5 Конкурс.

Несомненно, что манера боя, которую применяла турецкая армия при использовании немецких танков, вероятно, способствовала таким потерям. Вместо того, чтобы использовать их как комбинированную ударную силу наряду с взаимно поддерживающей друг друга пехотой, они были развернуты в тылу и превращены в орудия дальнего огневого воздействия, в то время как союзные туркам сирийские ополченцы, усиленные турецкими спецназом, вели штурмовые сражения. Таким образом, оставшись изолированными на открытых огневых позициях без адекватной пехоты по-соседству, вместе с которой они могли бы сформировать хорошо обороняемый периметр, турецкие "Леопард 2" оказались уязвимыми для нападения из флангов.

Кроме того, 21 января курдская группировка YPG опубликовала видео на YouTube, в котором показан турецкий "Leopard-2", пораженный противотанковыми ракетами "Конкурс". Ракета, ударила в переднюю часть брони"Leopard-2", толщина которой оценивается в 430 миллиметров катанной гомогенной брони на танке Leopard 2А4, в то время как два типа ракет "Конкурс" могут проникнуть сквозь шестьсот миллиметров катанной гомогенной брони.

Уничтожение "Леопард-2" турецкой армии в районе Бюльбюля из ПТРК.
Судя по силе взрыва, сдетонировал боекомплект.

Почему то снова вспомнилось сражение за Аль-Баб, где примерно в такой же манере игилоиды жгли немецкие "Леопарды".

Также мы можем видеть воздействие заряда (ATGM) среднего диапазона типа 9M115-2 Metis-M с высокой способностью проникновения в бок Leopard 2, снова  видим очень слабое место у танка, от мощного заряда такого ПТРК как Метис-М .

Следующем изображении мы видим полностью разрушенный танк, номерной знак которого был "195 /526 " и  по некоторым данным, он был подорван миной.

Танк Leopard-2 как обычно порвало на части, экипаж из 5 человек погиб.

Урон по лобовой части шасси невероятно большой, если принять  во внимание, что это самая бронированная часть танка.

В этом случае, по танкам были применены советские ПТУР 9M111, 9M113 или 9M133.

В грунтозащищенной позиции атакованы были два Leopard 2 и одна самоходная гаубица T-155 Фертина. Защита состояло из грунтовой стены, разделенной на два пространства спереди, где оба транспортных средства были расположены для стрельбы (со стороны откуда ждали нападения) и  стены которая не покрывала  более высокую часть шасси.

На этом изображении можно увидеть эффекты после попадания.

Первый танк, попавший под удар: в этом случае мы можем видеть отверстие на башне,  энергия взрыва поднялась вверх  в районе пробития 120-мм боеприпасов.

В то время как оба танка подверглись жестокому воздействию, второй полностью сгорел, судя по углу подлета для ПТУР, мы можем отчетливо видеть, что наиболее открытой частью этого танка была задняя часть башни, где были размещены готовые к использованию 120-миллиметровые снаряды,  Удар привел к катастрофическим последствиям(взрыв выстрелов) которое, вероятно, привело к смерти некоторых членов экипажа.

Первый танк намного лучше сопротивлялся удару, поскольку (как мы можем это видеть на изображении) башни и танковое шасси была очень повреждены,  ракета пробила тяжелые композитные накладные модули на шасси, что, возможно, помогло уменьшить мощность противотанкового кумулятивного заряда. Он попал внутрь танка, внутренние повреждения танка и ранения экипажа возможно были, но экипаж все же смог развернуть назад башню.Хотя этот удар  был близок, чтобы взорвать основное хранилище в стойке 120 мм, но, похоже,  повезло. Что показывает, почему немецкие дизайнеры добавили эти тяжелые броневые модули на бортах, чтобы защитить ту сторону, где мощное попадание могло в конечном счёте достичь основного хранилища 120-мм выстрелов.

Также интересно отметить, что на изображении выше мы можем видеть, вскрытую верхнию часть башни, где находятся выстрелы с 120-мм боеприпасами, теоретически эта часть танка была разработана инженерами так,чтобы направлять взрыв снарядов вне танка, поэтому очень типично видеть, эту часть башни Leopard 2 вывернутую наружу в случаях пробития.