Технологии в бронетранспортеростроении. СУО. Боевые модули.

 

18.01.2021

В Украине показали новый боевой модуль «Воля» и «Воля-Д».

В Украине показали новый боевой модуль для бронетехники под названием «Воля», разработки Nova Technology.

Боевой модуль оснащен вынесенным комплексом вооружения на платформе, стабилизированной в двух плоскостях, а также оптико-электронным прицельным комплексом с тепловизионным каналом.

Система Управления огнем и цифровая система стабилизации Боевого модуля «Воля» обеспечивают наведение в горизонтальной и вертикальной плоскостях, сопровождение и эффективное поражение наземных, воздушных и надводных целей днем ​​и ночью, при стрельбе с места и на ходу.

 Работа с модулем в составе боевой машины осуществляется оператором и командиром (командир имеет дублирующие органы управления).

Все составные части Боевого модуля «Воля-Д» и боекомплект размещаются внутри Боевого модуля над корпусом боевой машины, рабочее место оператора может располагаться в любом месте машины.

 Другие проекты фирмы Nova Technology см по ссылке - https://nteh.com.ua

 https://andrei-bt.livejournal.com/1769336.html

 

Бойовий модуль ВОЛЯ — призначений для боротьби із броньованими й неброньованими, наземними й низько висотними нешвидкісними цілями.

 

Бойовий модуль оснащений винесеним комплексом озброєння на платформі, стабілізованій у двох площинах, а також оптико-електронним прицільним комплексом з тепловізійним каналом.

 

Система управляння вогнем та цифрова система стабілізації Бойового Модуля ВОЛЯ забезпечують наведення в горизонтальній і вертикальній площинах, супровід та ефективне ураження наземних, повітряних і надводних цілей вдень та вночі, при стрільбі з місця та на ходу.

 

Керування модулем у складі бойової машини здійснюється оператором та командиром (командир має дублюючі органи керування). Оператор управляє Бойовим Модулем з робочого місця, розміщеного всередині Бойового Модуля та має можливість перезарядки і усунення затримок при стрільбі усіх видів озброєння (крім ПТУР) зсередини Бойового Модуля зі свого робочого місця.

 

СКЛАД БОЙОВОГО МОДУЛЯ ВОЛЯ

 БАШТА З ОЗБРОЄННЯМ

30 мм автоматична гармата – ЗТМ-1 (2А72), боєкомплект 290 снарядів

         (всі снаряди готові до стрільби)

 

7,62 мм кулемет ПКТ, 1400 патронів (350 патронів у магазині готові до стрільби)

30 мм автоматичний гранатомет КБА-117 (АГС-17), 116 гранат (29 гранат у магазині готові до стрільби)

протитанковий ракетний комплекс «Бар’єр», 2 пускові установки, 4 ПТКР (з них 2 ПТКР на направляючих, готові до пуску).

 

 

система постановки димових завіс – 902В «Туча» (6 пускових установок, по три з кожної сторони бойового модуля)

 Система Керування Вогнем (СКВ)

— пульт оператора і пульт командира;

— блок управління механізмами БУМ;

— оптико-електронний модуль (денний канал, тепловізійний канал, лазерний дальномір);

— відеомонітор оператора і відеомонітор командира;

— прилад наведення ПН-Б

Система Керування Вогнем забезпечує:

 виявлення та спостереження цілей та оточення в денних та нічних в умовах;

відображення цілей та обстановки на моніторах командира і оператора;

вимірювання відстані до цілі за допомогою лазерного далекоміра;

відображення на моніторах командира та оператора марки візування цілі;

зображення на моніторах командира та оператора марки прицілювання для обраного типу зброї;

автоматичне визначення кутів прицілювання для обраної зброї;

керування стрільбою зброї обраного типу (в тому числі ПТРК «БАР’ЄР»);

формування та відображення на відеомоніторах службової інформації;

відображення на відеомоніторах чисельного значення кута прицілювання при стрільбі гранатометом по невидимій цілі в залежності

керування механізмами гармати при заряджанні;

вибір типу патронів гармати (бронебійно-трасуючий чи осколково-фугасно-запалювальний) та режиму стрільби (черга-одиночний) для гармати та гранатомета;

запам’ятовування встановленої кількості боєкомплекту і автоматичний відлік залишку при стрільбі;

керування системою постановки димових завіс;

автоматична діагности апаратури;

перемикання органів управління Бойовим Модулем на командира від оператора з робочого місця командира.

ТТХ Оптико-Електронного модуля

 

Габаритні розміри Бойового Модуля ВОЛЯ

Довжина з озброєнням – 3780 мм

Довжина без озброєння – 1780 мм

Висота – 1880 мм (висота над корпусом машини – 820 мм)

Ширина – 2150 мм

Діаметр погону Бойового Модуля – 1350 мм

Рівень балістичного захисту Бойового Модуля ВОЛЯ і його вага

STANAG 4659, Рівень 2 — лобова проекція, бічна проекція, задня проекція від куль БЗТ калібру 7,62х39 мм:

з боєкомплектом – 2000 кг

без боєкомплекту – 1550 кг  

або

 з додатковим бронюванням, STANAG 4659, Рівень 3 + — лобова проекція, бічна проекція, задня проекція від куль Б32 калібру 12,7х108 мм

з боєкомплектом – 2250 кг

без боєкомплекту – 1800 кг

Опції

панорамний приціл командира

інтеграція тепловізійного каналу до приладу наведення ПН-Б для пусків протитанкових гранат в нічних умовах

автоматичне захоплення до 10 цілей

автоматичне супроводження цілі

автоматичне введення коректур за результатами пострілу

додаткове бронювання композитною бронею корпусу бойового модуля та оптико-електронного модуля

 

Основні переваги бойового модуля ВОЛЯ з аналогами БМ інших виробників України

— підвищений балістичний захист корпуса до рівня 3 (+) за STANAG 4569  (куля 12,7 х 108 мм, Б-32);

— підвищений балістичний захист оптико-електронного модуля приладу наведення

ПН-Б до рівня 2 за STANAG 4569 (куля 7,62 х 54 мм, Б-32);

— значне зменшення часу готовності СУО до роботи (з 2 хв до  10 секунд);

— зменшена серединна похибка стабілізації до 0.5 т.д;

— збільшена точність наведення до 1 т.д;

— збільшення швидкості та плавності наведення блоку озброєння бойового модуля;

— збільшено дальність виявлення та розпізнавання цілей у денних та нічних умовах;

— завдяки тепловізору є можливість розпізнавання та ідентифікації цілі типу «ТАНК» в нічних умовах на відстанях, відповідно, 3700 м та 1800 м;

— покращено точність та кучність ведення вогню за рахунок вдосконаленої конструкції модуля.

https://nteh.com.ua/bojovij-modul-volya/

 Бойовий модуль ВОЛЯ-Д — призначений для боротьби із броньованими й неброньованими, наземними й низьковисотними нешвидкісними цілями.

 Бойовий модуль оснащений винесеним комплексом озброєння на платформі, стабілізованій у двох площинах, а також оптико-електронним прицільним комплексом з тепловізійним каналом.

 Система управляння вогнем та цифрова система стабілізації Бойового Модуля ВОЛЯ забезпечують наведення в горизонтальній і вертикальній площинах, супровід та ефективне ураження наземних, повітряних і надводних цілей вдень та вночі, при стрільбі з місця та на ходу.

 Робота з модулем у складі бойової машини здійснюється оператором та командиром (командир має дублюючі органи керування).

 Усі складові частини Бойового Модуля ВОЛЯ-Д та боєкомплект розміщуються усередині Бойового Модуля над корпусом бойової машини, робоче місце оператора може розташовуватись у будь-якому місці машини.

 СКЛАД БОЙОВОГО МОДУЛЯ ВОЛЯ

БАШТА З ОЗБРОЄННЯМ

30 мм автоматична гармата – ЗТМ-1 (2А72), боєкомплект 320 снарядів

(всі снаряди готові до стрільби)

 7,62 мм кулемет ПКТ, 2000 патронів (350 патронів у магазині готові до стрільби)

30 мм автоматичний гранатомет КБА-117 (АГС-17), 116 гранат (29 гранат у магазині готові до стрільби)

протитанковий ракетний комплекс «Бар’єр», 2 пускові установки, 4 ПТКР (з них 2 ПТКР на направляючих, готові до пуску).

система постановки димових завіс – 902В «Туча» (6 пускових установок, по три з кожної сторони бойового модуля)

 Габаритні розміри Бойового Модуля ВОЛЯ-Д:

Довжина з озброєнням – 3700 мм

Довжина без озброєння – 2120 мм

Висота – 750 мм

Ширина – 1880 мм

Діаметр погону Бойового Модуля – 1350 мм

Рівень балістичного захисту дистанційно керованого бойового модуля ВОЛЯ-Д і його вага:

STANAG 4659, Рівень 2 — лобова проекція, бічна проекція, задня проекція від куль БЗТ калібру 7,62х39 мм:

з боєкомплектом – 1600 кг

без боєкомплекту – 1150 кг

або з додатковим бронюванням, STANAG 4659, Рівень 3 + — лобова проекція, бічна проекція, задня проекція від куль Б32 калібру 12,7х108 мм

з боєкомплектом – 2100 кг

без боєкомплекту – 1650 кг

   2. Система Керування Вогнем (СКВ)

— пульт оператора;

— пульт командира;

— блок управління механізмами БУМ;

— оптико-електронний модуль (денний канал, тепловізійний канал, лазерний дальномір);

— відеомонітор оператора;

— відеомонітор командира;

— прилад наведення ПН-Б

Система Керування Вогнем забезпечує

виявлення та спостереження цілей та оточення в денних та нічних в умовах;

відображення цілей та обстановки на відеомоніторах командира і оператора;

вимірювання відстані до цілі за допомогою лазерного далекоміра;

відображення на відеомоніторах командира та оператора марки візування цілі;

формування та відображення на відеомоніторах командира та оператора марки прицілювання для обраного типу зброї;

автоматичне визначення кутів прицілювання для обраної зброї;

керування стрільбою зброї обраного типу (в тому числі ПТРК «БАР’ЄР»);

формування та відображення на відеомоніторах службової інформації;

відображення на відеомоніторах чисельного значення кута прицілювання при стрільбі гранатометом по невидимій цілі в залежності

керування механізмами гармати при заряджанні;

вибір типу патронів гармати (бронебійно-трасуючий чи осколково-фугасно-запалювальний) та режима стрільби (черга-одиночний) для гармати та гранатомета;

запам’ятовування встановленної кількості боєкомплекту і автоматичний відлік залишку при стрільбі;

керування системою постановки димових завіс;

автоматична діагности апаратури;

перемикання органів управління Бойовим Модулем на командира від оператора з робочого місця командира.

3. Стабілізатор Озброєння

№п/п

 

Характеристика

Значення

1.Час увімкнення < 10 с

2.Максимальна швидкість наведення по горизонталі до 45°/с

3.Максимальна швидкість наведення по вертикалі до 35°/с

4.Мінімальна швидкість наведення по горизонталі 0,05 °/с

5.Мінімальна швидкість наведення по вертикалі 0,05 °/с

6.  Приведення виробу в «ГАБАРИТ» машини присутній

7. Цілевказівник командира «ЦУ» присутній

8. Автосупровід контрастних цілей «АЦ» присутній

9. Серединна похибка стабілізації не більше 0,5 т.д.

10. Динамічна похибка стабілізації не більше 2 т.д.

11. Точність в режимі «ГАБАРИТ»  не більше 1°

12. Точності у режимі:

—          ЦУ

—          АЦ

Не більше 10 т.д.

Не більше 1 т.д.

13. Температура навколишнього середовища -40°…+ 60°

14. Приводи вертикального і наведення Електромеханічні, з ручним дублюванням

15.  Кути наведення по горизонту  360° х N

по вертикалі  — 5°…+ 45°

 

ТТХ Оптико-Електронного модуля:

Найменування

Значення

1.   Денна телевізійна камера

 

 

1.1.   Дальність виявлення (розпізнавання) у вузькому полі зору телеканалу наземного об’єкту з фронтальною проекцією 2,3х2,3 м в денних умовах за метеорологічній дальності видимості (МДВ) не менше ніж 25 км і контрасту обєкту щодо фону не иенше, ніж 0,5:

— за освітленості місцевості від 100 до 105 лк

— за освітленості місцевості не менше ніж 0,5 лк

10 (4,5) км, не менше ніж

3,5 (1,8) км, не менше ніж

1.2.        Кутові розміри вузького поля зору:

– по горизонталі

– по вертикалі

2° 14´, не менше ніж

1° 37´, не менше ніж

1.3.             Кутові розміри широкого поля зору:

– по горизонталі

– по вертикалі

8°, не менше ніж

6°, не менше ніж

1.4.            Границя роздільності у центрі вузького поля зору телеканалу

25´´, не більше ніж

1.5.            Границя роздільності у центрі широкого поля зору телеканалу

3´, не більше ніж

1.6.           Час зміни зображення на екрані телевізійного монітора при перемиканні вузького і широкого полів зору телеканалу після подачі сигналу на перемикання

1±0,3 с

2.      Лазерний дальномір

2.1.             Робоча довжина хвилі випромінювання

Від 1,060 до 1,079 мкм (опція 1,54 мкм)

2.2.             Вимірювання дальності по цілі розмірами не менше ніж 2,3 на 2,3 м

— максимальна

— мінімальна

Не менше 7000 м

Не більше 160 м

2.3.Середнє квадратичне відхилення вимірювання відставні

± 5 м

 3.      Тепловізійна камера

3.1.             Дальність виявлення цілі типу «танк» за коефіцієнта пропускання атмосфери у робочому спектральному діапазоні не більше 0,2км-1 і температурного контрасту цілі щодо фону не менше ніж 2К згідно STANAG 4347

7,6 км, не менше ніж

3.2.             Дальність розпізнавання (ідентифікації) цілі типу «танк» за коефіцієнта пропускання атмосфери у робочому спектральному діапазоні не більше 0,2км-1 і температурного контрасту цілі щодо фону не менше ніж 2К згідно STANAG 4347

3,7 (1,8) км, не менше ніж

 ОПЦІЇ

панорамний приціл командира

інтеграція тепловізійного каналу до приладу наведення ПН-Б для пусків протитанкових гранат в нічних умовах

автоматичне захоплення до 10 цілей

автоматичне супроводження цілі

автоматичне введення коректур за результатами пострілу

додаткове бронювання композитною бронею корпусу бойового модуля та оптико-електронного модуля

 https://nteh.com.ua/produkcziya/boevye-moduli/bojovij-modul-volya-d/

 

Армия - 2020

ДУБМ БТР-БМ показан заместителю министра обороны

Дистанционно управляемый боевой модуль (ДУБМ) БТР-БМ установлен на шасси бронетранспортера БТР-82. 

ДУБМ БТР-БМ разработан в инициативном порядке конструкторами и инженерами ООО «ВПК» и ООО Оружейные мастерские». Как сказал генеральный директор ООО «ВПК» Александр Красовицкий «Разработанный нами совместно с коллегами из «Оружейных мастерских» новый боевой модуль выгодно отличается от всех существующих в мире аналогов тем, что он имеет значительно большие углы наведения оружия в вертикальной плоскости, возможность пополнения боекомплекта без выхода экипажа из машины, а также возможность работы в аварийном режиме при полном отсутствии электропитания. На сегодняшний день ни один из существующих ДУБМ не имеет таких возможностей».

1996

Артиллерийско-ракетный модуль «Кливер» включает в себя орудие 2А72, пулемет ПКТ и четыре ПТУР «Корнет».

Эта турель (башня БТР-60ПБ) нашла применение и в новой модели БТР-70, принятой на вооружение в августе 1972 г. Помимо борьбы с авиацией, башня позволяла вести огонь по верхним этажам зданий при бое в городе и обстреливать нависающие склоны, что оказалось неоценимым в горной войне и вскоре пригодилось в Афганистане. Одновременно изменили установку сидений десантников, развернув их лицом к бортам для более удобного ведения огня через шесть боковых амбразур с откидывающимися крышками. Еще одно окно для стрельбы появилось в верхнем лобовом листе корпуса под автомат командира. На крыше боевого отделения вырезали два люка с амбразурами для стрельбы вверх и метания гранат. Распахнув верхние люки, десантники могут использовать приданные отделению и перевозимые на БТР ручной гранатомет и переносные ЗРК «Стрела» и «Игла».

Без особых изменений это вооружение перекочевало и на появившийся в 1984 г. БТР-80. Размещение амбразур под стрелковое оружие на нем было несколько пе-рекомпановано в соответствии с концепцией «активного размещения десанта», обеспечив возможность сосредоточить наступательный огонь вперед, а пару передних боковых окон приспособили под крепление ручных пулеметов в шаровых опорах. Минимум изменений претерпела и башня, оснащенная дневным прицелом 1ПЗ-2 и обзорным триплексом слева (ранее она была оборудована перископом заднего обзора на крыше). На ней смонтировали и шесть мортир системы 902В «Туча» для отстрела дымовых гранат ЗД6, позволяющих БТР укрыться от огня за плотной дымовой завесой или отойти экипажу из подбитой машины.

С начала 80-х гг. богатый материал для размышлений дали бои на Ближнем Востоке с широким использованием бронетехники, затем операция против Ирака и, конечно, Афганистан — по сути, первое крупное испытание для Советской Армии в послевоенное время. Парадоксальным образом опыт противопартизанской войны оказался настолько же ценен, насколько и не использован в чеченской кампании — факт тем бо лее удручающий, что и остальные конфлик ты на рубежах бывшего Союза и межрес публиканские вспышки напряженности сопровождаются теми же особенностями, в которых бронетехнике приходится выполнять не свойственные ей функции, действуя в населенных пунктах и осуществляя конвойную и дозорную службу вдоль дорог и на заставах, когда особенно необходимой становится не только защищенность, но и мощная огневая поддержка. Подобная тактика и приемы, видимо, сохранят свою значимость и в обозримой перспективе.

Поле боя сегодня зачастую сужается до городских кварталов и придорожных зон, где бронемашины служат основой блокпостов и опорных пунктов — своего рода подвижными ДОТами. Защищенность БТР, достаточная от пуль и осколков (считалась удовлетворительной защита в лоб от бронебойной пули типа Б-32 калибра 7,62 мм и сбоку — от легкой автоматной пули того же калибра с дистанций до 100 м; крупнокалиберные пули БЗ и БЗТ стальная броня БТР могла держать только на излете), в новых условиях оказывается явно слабой. Тонкая броня не может противостоять РПГ и ПТУР противника, к тому же применяемым массово и бьющим в упор. Вместе с тем, ее утолщение и навеска экранов оказываются нежелательны-ленты. Из-за трудностей с наведением и перезарядкой машина не была принята, хотя такой вариант в импровизированном исполнении и практиковался в Афганистане. Но там машины служили скорее подвижными позициями для обычных пехотных станковых гранатометов АГС-17 «Пламя» и тяжелых пулеметов НСВТ-12,7 «Утес», ставившихся на треногах сверху на броне.

Установка оружия более крупного калибра ограничивалась компоновкой боевого отделения БТР и, особенно, довольно тесной башни, в которой оружие существовавших типов разместить не удавалось. Использовать башенную установку с орудием и ПТУР по типу «Грома» от БМП не позволял узкий погон и неизбежное сокращение вместимости десантного отсека. Объемистая подбашенная конструкция с боеукладкой при этом оставляла место лишь для 3—4 бойцов, не говоря уже о приросте веса почти на две тонны, терпимом для гусеничной машины, но серьезно ухудшавшем скорость и проходимость колесного БТР.

Предложение конструкторов Арзамасского машиностроительного завода предусматривало оригинальный подход, разом решавший несколько проблем. Вооружение «артиллерийского» БТР-80А (30-мм автоматическая пушка 2А72 и 7,62-мм пулемет ПКТ в спаренной забронированной целом 1К13-2 с вычислителем и лазерным дальномером-целеуказателем наведения ракет, названную создателями «боевым модулем». На «Кливере» был устранен недостаток консольного крепления длинноствольной пушки, трехметровая гибкая «удочка» которой при стрельбе раскачивалась и ходила из стороны в сторону, давая слишком большое рассеяние (2А72 изначально создавалась для работы в связке с более мощной системой, которая служила бы ей опорой, по типу артустановки БМП-3). Орудие получило жесткую обвязку из растяжек и хомутов для поддержания ствола и гашения колебаний.

Установка противотанкового комплекса радикально решила вопрос борьбы с бронетехникой противника, уравняв машину по огневой мощи с БМП. Размещение «Кливера» на восьмидесятке», однако, установке) было вынесено на крышу корпуса; там же в основании установки разместили и боекомплект — 300 снарядов к пушке и 2000 патронов к пулемету. Выносное размещение оружия позволило увеличить до плюс 70° угол возвышения, причем в этом случае при круговом вращении башни стрельбе не мешают узлы и люки на корпусе. Снизилась и-опасность членам экипажа, высунувшимся из верхних люков, попасть под собственную очередь. Уменьшился шум и загазованность внутри БТР при стрельбе; отработанные звенья и гильзы, чадящие выгоревшим порохом, летят за борт; десантное отделение и рабочее место оператора стали просторнее и удобнее, в том числе и за счет введения силовых электроприводов управления башней.

Пушка 2А72 представляет собой развитие известного орудия 2А42, широко применявшегося не только на БМП-2, БМД-2 и БРМ-3, но и на вертолетах Ми-28 и Ка-50. От прежней системы она отличается меньшим весом (84 против 115 кг), компактностью и менее сложным устройством, — в ней всего 349 деталей вместо 578. В зависимости от характера цели (ее подвижности и рассредоточенности) пушка может вести огонь по выбору одиночным, малым (200 выстрелов в минуту) или большим (не менее 330 выстрелов в минуту) темпом стрельбы с селективным питанием от одной из двух лент, задаваемым переключателем. В одной ленте уложены осколочно-трассирующие (ОТ) и осколоч-но-фугасно-зажигательные, (ОФЗ) снаряды для стрельбы по живой силе и слабоза-щищенным объектам, а в другой — броне-бойно-трассирующие (БТ) снаряды для поражения огневых точек и бронетехники. Для наводки пушки и пулемета установка оснащена дневным прицелом 1ПЗ-9 и ночным ТПНЗ-42 с подсветкой ИК-про-жектором (при 5,5-кратном увеличении он имеет поле зрения 6° 40')- Пушка обеспечивает начальную скорость снаряда 960 м/с и прицельную дальность снарядом БТ до 2000 м, а ОФЗ — до 4000 м (ночью по условиям прицеливания — до 800 м).

Возвышенное размещение цапф установки оружия, увеличившее общую высоту БТР-80А до 2800 мм, дало дополнительное преимущество — возможность подкрадываться клротивнику, прячась за растительностью и постройками и вести огонь из засады, выставив «голову» и скрывая корпус за заборами и стенами при бое в городе. В эксплуатации выносная установка оказывается более доступной и удобной при обслуживании и перезарядке. На ней смонтированы и пусковые мортиры «Тучи» двумя блоками по три ствола, позволяя при вращении отстреливать гранаты, ставя завесу с нужной стороны. Установка мощной артсистемы (отдача 2А72 достигает 6 т) потребовала усиления конструкции, прибавив почти тонну к массе снаряженной машины, достигшей 14400 кг. Как вариант не столь радикальной модернизации был предложен «промежуточный» БТР-80С, сочетающий прежнюю комплектацию вооружения из КПВТ и ПКТ с преимуществами выносного монтажа.

Наиболее мощным из перспективных образцов модификации БТР-80 стал «Кливер», впервые представленный на выстав ке вооружения в Туле в октябре 1996 г. Ва риант, который по праву может быть назван авторским, в инициативном порядке разработали сами создатели вооружения — НПО «Прочность» (больше извест ное как КБ Грязева-Шипунова). Восьмико лесная база БТР-80, еще при проектировании задуманная как универсальное шасси (УНШ) для различных спецмашин, позволила разместить внушительную бронированную башню с ракетно-артилле-рийским комплексом вооружения, сочетающим пушку 2А72, пулемет ПКТ, четыре ПТУР 9М133 «Корнет» и оснащенным привыжило десант, места которого почти полностью занимают подбашенное отделение с приводами, агрегатами, боезапасом и приборами оператора (на опытном образце пришлось пожертвовать даже кожухом силовой установки, чтобы расположить узлы системы). На машине зашили даже ставшие бесполезными стрелковые амбразуры на корпусе и люках, признав тем самым переход оснащенного «Кливером» шасси в другой класс боевых средств — своего рода колесного танка, способного выполнять множество новых задач — от дозорной и конвойной службы до огневой поддержки и противотанковой обороны (подобную трансформацию произвела и установка на шасси БТР-80 120-мм гаубицы-миномета, приведшая к появлению ко лесной самоходки 2С23 «Нона-СВК») В теперешнем исполнении «Кливер» слу жит испытательным стендом перспектив ного унифицированного комплекса оружия, предназначенного для нового поколения боевых машин (БМП, БМД и БРМ).

Предложения по совершенствованию основных бронемашин российской армии конструкторами сделаны. Первое признание же пока пришло из-за рубежа: на оружейной выставке в Анкаре осенью 1995 г. был подписан контракт о поставке турецкой армии партии БТР-80А. Событие тем более примечательное, что впервые техника отечественного производства привлекла внимание государства — члена НАТО.

Виктор ВАГНЕР. Танкомастер 1997-03, страница 20

Ракетно-артиллерийский боевой модуль «Кливер».

http://zhurnalko.net/=weapon/tankomaster/1997-03--num20

1984

Башенная установка БТР-80 поздних  

Но защита может быть и активной: повышение огневой мощи БТР, компенсируя слабость брони, заставит противника держаться на расстоянии и поражать его с больших дистанций. Усиление вооружения диктуется и возросшей насыщенностью боевых порядков современных войск разнообразной бронетехникой, в борьбе с которой даже тяжелые пулеметы теряют свое значение. Словом, необходимость качественных перемен в оружии БТР стала очевидной.

 Попытки довооружения БТР предпринимались и раньше: в опытном порядке на башне БТР-70 в бронекожухе монтировался встроенный автоматический гранатомет АГ-17А с наружным коробом для патронной

 Эта турель нашла применение и в новой модели БТР-70, принятой на вооружение в августе 1972 г. Помимо борьбы с авиацией, башня позволяла вести огонь по верхним этажам зданий при бое в городе и обстреливать нависающие склоны, что оказалось неоценимым в горной войне и вскоре пригодилось в Афганистане. Одновременно изменили установку сидений десантников, развернув их лицом к бортам для более удобного ведения огня через шесть боковых амбразур с откидывающимися крышками. Еще одно окно для стрельбы появилось в верхнем лобовом листе корпуса под автомат командира. На крыше боевого отделения вырезали два люка с амбразурами для стрельбы вверх и метания гранат. Распахнув верхние люки, десантники могут использовать приданные отделению и перевозимые на БТР ручной гранатомет и переносные ЗРК «Стрела» и «Игла».

 Без особых изменений это вооружение перекочевало и на появившийся в 1984 г. БТР-80. Размещение амбразур под стрелковое оружие на нем было несколько пе-рекомпановано в соответствии с концепцией «активного размещения десанта», обеспечив возможность сосредоточить наступательный огонь вперед, а пару передних боковых окон приспособили под крепление ручных пулеметов в шаровых опорах. Минимум изменений претерпела и башня, оснащенная дневным прицелом 1ПЗ-2 и обзорным триплексом слева (ранее она была оборудована перископом заднего обзора на крыше). На ней смонтировали и шесть мортир системы 902В «Туча» для отстрела дымовых гранат ЗД6, позволяющих БТР укрыться от огня за плотной дымовой завесой или отойти экипажу из подбитой машины.

С начала 80-х гг. богатый материал для размышлений дали бои на Ближнем Востоке с широким использованием бронетехники, затем операция против Ирака и, конечно, Афганистан — по сути, первое крупное испытание для Советской Армии в послевоенное время. Парадоксальным образом опыт противопартизанской войны оказался настолько же ценен, насколько и не использован в чеченской кампании — факт тем бо лее удручающий, что и остальные конфлик ты на рубежах бывшего Союза и межрес публиканские вспышки напряженности сопровождаются теми же особенностями, в которых бронетехнике приходится выпол

Артиллерийско-ракетный модуль «Кливер» включает в себя орудие 2А72, пулемет ПКТ и четыре ПТУР «Корнет».

 нять не свойственные ей функции, действуя в населенных пунктах и осуществляя конвойную и дозорную службу вдоль дорог и на заставах, когда особенно необходимой становится не только защищенность, но и мощная огневая поддержка. Подобная тактика и приемы, видимо, сохранят свою значимость и в обозримой перспективе.

 Поле боя сегодня зачастую сужается до городских кварталов и придорожных зон, где бронемашины служат основой блокпостов и опорных пунктов — своего рода подвижными ДОТами. Защищенность БТР, достаточная от пуль и осколков (считалась удовлетворительной защита в лоб от бронебойной пули типа Б-32 калибра 7,62 мм и сбоку — от легкой автоматной пули того же калибра с дистанций до 100 м; крупнокалиберные пули БЗ и БЗТ стальная броня БТР могла держать только на излете), в новых условиях оказывается явно слабой. Тонкая броня не может противостоять РПГ и ПТУР противника, к тому же применяемым массово и бьющим в упор. Вместе с тем, ее утолщение и навеска экранов оказываются нежелательны- ленты. Из-за трудностей с наведением и перезарядкой машина не была принята, хотя такой вариант в импровизированном исполнении и практиковался в Афганистане. Но там машины служили скорее подвижными позициями для обычных пехотных станковых гранатометов АГС-17 «Пламя» и тяжелых пулеметов НСВТ-12,7 «Утес», ставившихся на треногах сверху на броне.

 Установка оружия более крупного калибра ограничивалась компоновкой боевого отделения БТР и, особенно, довольно тесной башни, в которой оружие существовавших типов разместить не удавалось. Использовать башенную установку с орудием и ПТУР по типу «Грома» от БМП не позволял узкий погон и неизбежное сокращение вместимости десантного отсека. Объемистая подбашенная конструкция с боеукладкой при этом оставляла место лишь для 3—4 бойцов, не говоря уже о приросте веса почти на две тонны, терпимом для гусеничной машины, но серьезно ухудшавшем скорость и проходимость колесного БТР.

Предложение конструкторов Арзамасского машиностроительного завода предусматривало оригинальный подход, разом решавший несколько проблем. Вооружение «артиллерийского» БТР-80А (30-мм автоматическая пушка 2А72 и 7,62-мм пулемет ПКТ в спаренной забронированной

http://zhurnalko.net/=weapon/tankomaster/1997-03--num19

1965

Башня БТР-60П

одной из наиболее распространенных и популярных бронемашин Российской армии и стран СНГ, практически не претерпело серьезных изменений. Его предшественник, первый колесный плавающий БТР-60П, в 1965 г. был оборудован башенной установкой с парой пулеметов, ставшей традиционной для этого семейства. Унифицированная стрелковая установка с тяжелым 14,5-мм пулеметом Владимирова КПВТ и танковым 7,62-мм пулеметом Калашникова под более мощный, чем у прежних моделей и «ручников», винтовочный патрон, монтировалась в конусной цельноповоротной бронированной башне с углами возвышения от минус 5 до плюс 30. Для наведения использовался перископический прицел ПП-61А с 2,6-кратным увеличением, а по горизонту и высоте спаренные пулеметы управлялись вручную с помощью штурвалов-махович-ков стрелком, сидевшим в подвесном кресле под башней.

Удачная и несложная в эксплуатации башня получила широкое распространение и использовалась не только на БТР, но и на разведывательно-дозорных машинах БРДМ-2, командных и спецмашинах, а также для оснащения ДОТов при обустройстве фортификационных сооружений. К числу недостатков первоначального варианта относили небольшой угол возвышения, не позволявший вести огонь по воздушным целям. Чтобы БТР мог постоять за себя при встрече с набиравшими силу боевыми вертолетами и освоившей малые высоты ударной авиацией, на опытном БРТ-70ПЗ, получившем индекс «3» за «зенитные» качества, была отработана модифицированная турель с углом возвышения, возросшим до 60°.

Танкомастер 1997-03, страница 18

http://zhurnalko.net/=weapon/tankomaster/1997-03--num18

1973

СУО Leopard-2AV

Технологии в бронетранспортеростроении. Керамическая броня. Бронепанели.

 31.03.2021 р.

Українська керамічна броня виходить на держвипробування

Навісні керамополімерні бронепанелі для додаткового захисту легкоброньованої техніки від ураження бронебійними набоями калібрів від 7,62 до 14,5 мм з 2018 року створює ДП СЗТФ «Прогрес» разом з ХКБМ та київськими науковцями.

 Про це повідомляє інформаційна агенція «Defense Express».

 Створення таких бронепанелей – задача складна, особливо з урахуванням відсутності в Україні промислового виробництва захисних елементів на основі кераміки. Разом з тим, сьогодні у СЗТФ «Прогрес» говорять про успішне проведення попередніх випробувань цього виробу та підготовку до державних випробувань, які планують провести вже в цьому році.

 Роботи з удосконалення дискретної керамополімерної композитної броні СЗТФ «Прогрес» ведуться спільно з Харківським конструкторським бюро з машинобудування (ХКБМ) в ініціативному порядку, з надією зацікавити Міністерство оборони України.

 Сучасні керамополімерні композитні бронепанелі від ДП СЗТФ «Прогрес» виглядають так:

 

керамополімерні композитні бронепанелі

Як розповів представник компанії, фахівці та науковці, які займаються проєктом, розробили технологію виробництва керамополімерних композитних бронепанелей різних рівнів захисту – з 1 до 4 рівень згідно зі STANAG 4569. Причому усі технічні рішення, напрацьовані у процесі виконання ціього проєкту, захищено патентами – всього розробники отримали 13 патентів на корисну модель.

 Конструкція керамополімерних композитних бронепанелей Конструкція керамополімерних композитних бронепанелей

Для виробництва бронепанелей використовуються керамічні бронеелементи на основі оксиду алюмінію, які також виготовляються за власною технологією.

 Бронепанелі мають макрошарувате компонування і складаються з дискретного керамічного шару, який розміщується у високоміцній полімерній матриці, та текстильно-полімерного затримувального шару. Додатково бронепанелі можуть оснащуватись підкладкою з надвисокомолекулярного поліетилену.

 

Кріпити їх на штатній броні легкоброньованої техніки планують за допомогою бонок. Таку конструкцію бронепанелей зумовили результати останніх досліджень. Вони доводять, що саме багатошарові конструкції, які поєднують елементи кераміки та полімерних композитів, спроможні забезпечити надійний захист від високоенергетичних динамічних навантажень.

 Так керамічні елементи та бронепанель виглядали раніше:

 

Так керамічні елементи та бронепанель виглядали раніше

На фото нижче: ліворуч – виріб 2018 року. Праворуч – так керамічна броня виглядає сьогодні:

 

так керамічна броня виглядає сьогодні

За цей час була доопрацьована та кардинально змінилася конструкція внутрішніх елементів, змінилася технологія виробництва, хімічний склад елементів, що позитивно вплинуло на якість та ефективність виробу.

Сьогодні проєкт створення дискретної керамополімерної композитної броні знаходиться на завершальному етапі. Наразі ведуться роботи з оптимізації масогабаритних характеристик керамополімерної броні з метою зниження її питомої ваги.

Дослідні зразки бронепанелей на постійній основі проходять натурні балістичні випробування на полігоні ХКБМ за участю представників 85-го Військового представництва Міністерства оборони України за програмою-методикою, розробленою ХКБМ.

  Різні за розмірами та формою керамічні елементи, що використовуються у бронепанелях

Як повідомляють у ДП СЗТФ «Прогрес», на сьогодні завершено цикл попередніх натурних балістичних випробувань. Підтверджено високу живучість та вогнестійкість керамополімерної броні, а також її ремонтопридатність в польових умовах.

https://www.ukrmilitary.com/2021/03/keramika.html

Элементы украинской керамической брони, представленные на выставке в Нижнем Тагиле RAE-2013:

коментар на сторінці

Сергей Белозеров • 14 годин тому

Залишилось ще геть зовсім не багато - успішно пройти держ. випробовування, довести енералам МО та НГШ, Головнокомандуючому ЗСУ крайню потребу ЗСУ у цієї системі захисту,упорядкувати цю систему з системою ТУ МО, внести у ДОЗ, отримати державне фінансування від Мінфіну, почати виробництво, довести енералам МО що якість відповідає потребам ЗСУ, почати постачання у ЗСУ, отримати гроші від МО за відгруженну продукцію!

Дай Боже встигнуть до кінця війни.

Це тезисно що їм залишилося зробити ! 

10.10.2018

Система перфорированной противопульной защиты «Янгол»  (впервые представлена на выставке «Зброя та безпека — 2018»)

На стенде НПП «Техимпекс» представлен также БРДМ-2Т - вариант модернизации пока незаменимого БРДМ-2, первый показ которого состоялся на ОРУЖИЕ И БЕЗОПАСНОСТЬ – 2017. На этот раз он показан в варианте модернизации с использованием комплекта навесной перфорированной противопульной защиты «Ангел»  против боеприпасов калибра 7,62 х 54 мм (тип Б32).

Система перфорированной противопульной защиты «Янгол» предназначена для повышения уровня защищенности ЛБТ в условиях применения крупнокалиберных снайперских комплексов и инновационных бронебойных боеприпасов.  Это решение рождено именно потребностью времени и теми угрозами с которым ежедневно сталкиваются подразделения, участвующие в операции объединенных сил.

Перфорированные элементы защиты отличаются высокой устойчивостью при многократных повторных попадание и значительно превосходят по стойкости все известные защитные конструкции на основе оксидной керамики.  Они предназначены для установки на любые типы ЛБТ советского, украинского и западного производства, является быстросъемные и полностью взаимозаменяемыми.

Сейчас компанией «Техимпекс» разработаны и предлагаются потребителям варианты перфорированного защиты против боеприпасов калибров 7,62х54 мм тип шара Б32;  12,7х108 мм тип шара Б32;  14,5х114 мм.

https://andrei-bt.livejournal.com/958013.html