БТР-4 контракт ХКБМ на 45. Хроника

14.08.2020

Контракт по БТР-4Е завершено – останню партію машин передано замовнику (ФОТО)

Директор Харьковского конструкторского бюро им. Морозова Яков МОРМЫЛО и директор Харьковского завода им. Малышева Василий КРЫЛАС, между ними - то же самое.

Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені O.O. Морозова (ХКБМ), що входить до складу ДК "Укроборонпром", передало Міністерству оборони України останні чотири БТР-4Е – таким чином усі контрактні зобов’язання з виготовлення 45 машин виконано.

“Вчора, із випередженням графіку, віддали останню партію бронетранспортерів для військових.  Усі 45 машин готові та вже передані замовнику. Частина цих нових БТР-4Е  прямує на Київ – вони візьмуть участь в урочистостях до  Дня незалежності України”, – повідомив директор ХКБМ Яків Мормило.

Бронетранспортери від ХКБМ укомплектовано кулеметами виробництва київського заводу “Маяк”, що є співвиконавцем контракту. Виконання контракту по БТР-4Е фактично відродило виробництво на цьому підприємстві.

“Для нас це був принциповий контракт. Його розблокування та вчасне виконання – за графіком, узгодженим із замовником, без нарікань на якість – це приклад того, що підприємства Укроборонпрому працюють по-новому. Основний замовник нашої бронетехніки – Міноборони. Ми хотіли довести військовим, що спроможні робити якісну техніку вчасно. І ми це зробили. На черзі –  другий проблемний контракт – БТР для Нацгвардії. Його реалізація була неможлива через те, що ХКБМ виконував замовлення для військових на максимальній виробничій потужності заводу. Тепер усі перепони усунуті і незабаром нацгвардійці отримають першу партію машин”, – розповів заступник генерального директора ДК “Укроборонпром” Мустафа Найєм під час відвідування ХКБМ 13 серпня.

Сьогодні із візитом на підприємстві перебуває також віце-прем’єр-міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олег Уруський.

Він оглянув основні виробничі цехи заводу, ознайомився з етапами виготовлення БТРів та зробив короткий тест-драйв БТР-4Е: “Краще, ніж на “мерседесі”, – так відгукнувся Олег Уруський після того, як проїхався на бронетранспортері.

https://ukroboronprom.com.ua/uk/bez-rubryky/kontrakt-po-btr-4e-zaversheno-ostannyu-partiyu-mashyn-peredano-zamovnyku-foto.html

 

 

28.07.2020

Завершуємо колись проблемний контракт на виготовлення БТР-4Е Харківським КБ Морозова. Сьогодні передали іще 4 бронетранспортери замовнику: чітко за графіком. Це - передостання партія, у серпні завершуємо контракт і починаємо збирати БТР для Нацгвардії.

 

02.07.2020

Військовим передано чергову партію БТР-4Е від ХКБМ (ФОТО)

Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені O.O. Морозова (ХКБМ), передало Міністерству оборони України чергову партію з 4 бронетранспортерів БТР-4Е за червень.

Від моменту розблокування контракту з МОУ наприкінці 2019 року роботи виконуються чітко за графіком. На сьогодні виконано вже 80% державного контракту – військовим відвантажено 37 з 45 бронемашин, передбачених державним оборонним замовленням.

Усі бронемашини укомплектовано кулеметами виробництва київського заводу "Маяк", що фактично відновило повний виробничий процес на цьому підприємстві.

Нагадаємо, виконання поставок бронетранспортерів відбувається за контрактом з Міноборони від 2016 року, який був розблокований спільними зусиллями Президента України, Кабінету міністрів України, Міноборони та нового керівництва Укроборонпрому наприкінці 2019 року.

https://ukroboronprom.com.ua/uk/pro-golovne/vijskovym-peredano-chergovu-partiyu-btr-4e-vid-hkbm-foto.html

28.05.2020

НА ХКБМ передали військовим травневу партію бронетранспортерів (фото)

Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені O.O. Морозова (ХКБМ), що входить до складу ДК "Укроборонпром", передало Міністерству оборони України чергову партію з 5 бронетранспортерів БТР-4Е, укомплектованих кулеметами виробництва київського державного підприємства "Маяк", який є співвиконавцем державного контракту.

"Усі бронетранспортери виготовлені фахівцями підприємства під час карантину, прийняті військовою прийомкою та вже відбули до військової частини", – повідомив директор підприємства Яків Мормило.

https://ukroboronprom.com.ua/uk/bez-rubryky/na-hkbm-peredaly-vijskovym-travnevu-partiyu-bronetransporteriv-foto.html

30.04.2020

ХКБМ передало очередные 5 бронетранспортеров БТР-4Е

Харьковское конструкторское бюро по машиностроению имени O.O.  Морозова (ХКБМ), входящий в состав ГК "Укроборонпром", передало Министерству обороны Украины очередную партию из 5 бронетранспортеров БТР-4Е.

Все БТР оснащены пулеметами КТ762 производства киевского государственного предприятия "Маяк", который является соисполнителем контракта.

 Таким образом ХКБМ выполнил уже 60% государственного контракта - по состоянию на конец апреля на заводе изготовили и передали военным 28 бронетранспортеров из 45, предусмотренных государственным оборонным заказом 2019 года.

«Все БТР приняты военной приемкой Минобороны и уже отбыли в воинской части», - сообщил директор предприятия Яков Мормило.

«Контракт достался нам в наследство в безнадежном состоянии и для нашей команды было принципиально его спасти, ведь от его выполнения зависела судьба одного из наших крупнейших заводов бронетанкового дивизиона.  По факту срыва контракта был поставлен уголовное производство и в поставке этих машин в армию уже никто не верил.  Нами была проделана Беспрецедентная работа вместе с государственными органами и сейчас контракт выполняется с соблюдением сроков», - рассказывает Мустафа Найем, заместитель генерального директора Укроборонпрома по вопросам взаимодействия с органами государственной власти.

 Что важно, выполнение контракта позволило восстановить производственный процесс на другом предприятии Концерна - АО "Маяк", добавил Найем.  «После почти двухлетнего простоя завод полностью возобновил производство пулеметов для бронетранспортеров и других видов оружия. Первая партия из 5 пулеметов для БТР-4Е прошла все испытания, была принята Военным представительством Минобороны и доставлена ​​в Харьков, где их установили на бронетранспортеры», - добавил заместитель  гендиректора Концерна.

https://ukroboronprom.com.ua/uk/media/btr-4e-z-kulemetamy-mayak-hkbm-peredaly-vijskovym-novu-partiyu-bronetehniky-foto-video.html

27.03.2020

ХКБМ передали військовим іще 4 бронетранспортери

Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені O.O. Морозова (ХКБМ), що входить до складу ДК "Укроборонпром", передало Міністерству оборони чергову партію з 4 бронетранспортерів БТР-4Е з обсягу державного оборонного замовлення 2019 року.

Про це повідомляє директор підприємства Яків Мормило.

Усі БТР прийняті військовою прийомкою Міноборони та вже сьогодні відбудуть до військової частини.

Виконання поставок відбувається за контрактом з Міноборони від 2016 року, який був розблокований спільними зусиллями Президента України, Уряду, Міноборони та нового керівництва Укроборонпрому наприкінці 2019 року.

“Реалізація цього контракту перебуває під особливим контролем та за активною участю керівництва Концерну. З відновленням робіт здача техніки відбувається за графіком. Більша частина працівників підприємства переведено у режим часткової роботи до кінця карантину, водночас, виробничі підрозділи, які виготовляють БТР, виходять на роботу в повному складі і продовжують забезпечувати війська надійною бронею”, – розповів Ігор Фоменко, заступник генерального директора Концерну з бронетанкової, радіолокаційної та спеціальної техніки.

Перші відвантаження бронетехніки після відновлення робіт за контрактом відбулися у грудні 2019 року – ХКБМ передали військовим 12 бронетранспортерів БТР-4Е.

Наразі контракт виконується у повному обсязі та згідно з графіком, під час карантину та надзвичайної ситуації в Україні бронетранспортери збираються на ХКБМ без затримок.

Так, лютому цього року підприємство відвантажило 3 бронемашини, у січні – 4. Всього за контрактом ХКБМ має виготовити і передати 45 одиниць бронетранспортерів БТР-4Е.

https://ukroboronprom.com.ua/uk/media/hkbm-peredaly-vijskovym-ishhe-4-bronetransportery-foto.html

03.02.2020

Житомирский бронетанковый завод изготовил из бельгийской стали 8 корпусов БТР-4.

Интервью по проблеме трещин в БТР-4Е с заведующим отделом сварки легированных сталей Института электросварки имени Е. О. Патона Национальной академии наук Украины Валерием Позняковым, который работает в Институте с 1975 года и имеет огромный опыт в сфере сварки и родственных технологий.

- Существует ли альтернатива производству бронекорпусов на Лозовском заводе?

- Да, на Житомирском заводе есть три стапеля, где возможна сварка бронекорпусов. Два стапеля есть в ХКБМ. Их сосед «Завод имени Малышева» тоже может наладить подобное производство. Много цехов на этом заводе простаивают, почему бы не закупить и не поставить в одном из них термическую печь и бассейны для закалки металла?

Проблема в том, что все упирается в сталь марки 71. ПАО «Металлургический комбинат «Азовсталь», выплавляющий такую ​​сталь, не может выполнять ее термическую обработку. То есть, она не закалена. Единственным предприятием, которое может осуществить термическую обработку, и является «Лозовский кузнечно-механический завод».

Если мы не можем сделать свою сталь без ЛКМЗ, ее можно закупить за рубежом в Швеции, Бельгии и не иметь таких проблем. На Украине из бельгийской стали изготовлены семь корпусов, два из которых прошли баллистические испытания. Один корпус был после термической обработки, другой без нее, но изготовлен по новой технологии.

После баллистических испытаний оказалось, что обстрел корпуса выдержали, но в прошедшем термическую обработку было два пробития, а в том, что нет, ни одного. Учитывая положительные результаты баллистических испытаний, на Житомирском бронетанковом заводе из бельгийской стали HB MOD 500 было изготовлено 8 корпусов БТР-4, которые после сварки термически не обрабатывали. Затем из этих корпусов изготовили и передали в воинскую часть для подконтрольной эксплуатации бронетранспортеры, которые через год, а потом еще через полгода осмотрели, никаких замечаний не было.

- Почему, по вашему мнению, завод снова выпустил брак?

- На мой взгляд, причин несколько. Первая связана с низкой квалификацией сварщиков. Возможно, владелец завода не заинтересован тратить средства на повышение квалификации рабочих. Возникает сомнение, кто вообще проверяет их профессионализм, например, по результатам оценки качества сваренных им контрольных сварных соединений, как это предусмотрено ГОСТом. И главное, есть ли у них допуск на выполнение работ, в ходе которых используют стали и сварочные материалы, применяемые в изготовлении корпусов БТР? Вторая причина - в военной приемке, которая принимает продукцию. Могу согласиться с представителем военной приемки, что холодные трещины могут появиться на поверхности через несколько суток, что затрудняет их обнаружение. В то же время, что касается других дефектов, то их видно сразу после сварки. Забраковали бы корпуса на стадии изготовления, завод не получил бы средства, и владелец задумался, стоит ли в дальнейшем выпускать брак.

- А где готовят квалифицированных сварщиков?

- В нашем научно-техническом комплексе. В НТК «Институт электросварки имени Е. О. Патона» есть специальный международный учебно-аттестационный центр, где обучают сварщиков для всех видов сварки, в том числе и специально для бронированных сталей. Но ни один завод Украины не направил к нам своего сварщика, чтобы повысить квалификацию или научить его. Работник может быть отличным сварщиком, который работает с низколегированной проволокой, но если условия меняются и начинается работа с высоколегированной проволоки, где физика плавления и температурные режимы другие и металл льется по-другому, то уже нужна другая квалификация. Следует понимать специфику и уметь управлять этим процессом.

Например, военные предприятия Бирмы к нам на обучение направляли сварщиков. Они получили у нас необходимую профессиональную подготовку и поехали к себе работать. У нас же почему-то нет обязательной программы прохождения курсов для сварщиков. Вот и получается, что сварочные работы в производстве военной техники нередко выполняют низкоквалифицированные работники.

- Валерий Дмитриевич, когда во времена независимости Институт начал работы, связанные с броней?

- По сварке бронированных сталей, после эры застоя, которая началась в начале 1990-х, мы вернулись к этому вопросу в 2013 году после изготовления БТР-4 для Ирака, с корпусами которых возникли проблемы. Их изготавливают из украинской брони марки 71. Трещины тогда появились еще до эксплуатации техники. Обнаружили их в Одесском порту, где рядом с площадкой, где стояла готовая к отправке техника, кранами с магнитными «присосками» грузили металлолом. Намагниченный металлический порошок, который образовался при этом, попал и на корпуса БТР. В местах, где образовались трещины, он сконцентрировался, проявив дефекты. Фактически тогда краны сработали как устройство, которое используют для выявления дефектов сварных соединений в процессе магнитопорошкового контроля.

- Как в том случае, так и теперь корпуса с дефектами принимала военная приемка. Возможно ли проглядеть такие дефекты?

- Думаю, что нет. Эти трещины должны увидеть еще на заводе, ведь дефекты обычно проявляются через несколько дней после сварки. Корпуса изготавливают не один день, а как минимум три недели. Тем более, тогда выполняют много работ, связанных со шлифовкой, во время которого металлический абразив летит в разные стороны. Конечно, попадает и в те места, где на корпусах образовывались трещины. Наверное, на это внимания не обратили.

Когда нас пригласили в 2013-м разобраться с ситуацией, оказалось, что завод в Лозовой вместо того, чтобы использовать в сварке дорогую высоколегированную проволоку, применил низколегированную - в десятки раз дешевле. Хотя в рекомендациях разработчика брони записано: для сварки между собой стали марки 71 нужно использовать именно высоколегированная проволока.

Разница между сварочными проволоками значительна. Так, для сварки листов из броневой стали марки 71 необходим высоколегированная проволока, содержащий около 20% хрома, около 7% марганца, 9% никеля и такой металл, как титан. Такая проволока сейчас производится на Украине единственное предприятие неподалеку от Киева.

- И вот опять проблемы с корпусами БТР-4 ... Какие же дефекты обнаружены теперь?

- После того, как появилась информация о дефектах, я позвонил в Харьковское конструкторское бюро по машиностроению (ХКБМ). Сказали, трещин нет, что произошла компоновка фотографий, которые взяли еще с иракских машин и нынешних.

Что же произошло? Из того, что я увидел из приведенных в Интернете фотографий, в сварных соединениях образовались поры, подрезы, несплавления, а судя по тому, что швы в некоторых соединениях выпирали на полную его толщину, еще и значительные непровары. Некоторые «специалисты» заявляют, будто это не страшно, когда таких дефектов немного, и они имеют небольшие размеры. Соответственно несущественно влияют на прочность корпуса. В нормативных документах четко прописано, какие дефекты могут быть в сварном соединении и допускаются, а какие дефекты вообще недопустимы. Без дефектов сварных соединений не существует в природе, но размеры и их количество жестко регламентированы.

https://diana-mihailova.livejournal.com/4478280.html

02.02.2020

Нормы расхода бронестали для корпуса бронетранспортера БТР-4Е-В1318Е.01сб-2 и объемы поставки по ГОЗ

Согласно договоров №3835-ХКБМ и №3838-ХКБМ от 22.01.2018 г. между ГП «ХКБМ» и ООО «ЛКМЗ» на поставку 7-и и 4-х корпусов В1318Е.01сб-2 для БТР-4, договорная стоимость единицы продукции, согласно протоколу согласования договорной цены составляет 2 444 000,00 грн. без НДС.

Нормы расхода бронестали марки 71 по ТУ У 27.1-14313056-001-2009 с твердостью не более НВ 321 для корпуса В1318Е.01сб-2:

- толщиной 6 мм - 1 560,620 кг на 1 корпус;

- толщиной 8 мм - 3 397,767 кг на 1 корпус;

- толщиной 10 мм - 1 730,570 кг на 1 корпус;

- толщиной 12 мм - 2 579,851 кг на 1 корпус;

- толщиной 16 мм - 2 363,135 кг на 1 корпус.

В общем - 11632 кг.

Масса готового корпуса - 7398 кг.

Отгрузка готовой продукции произведена с нарушением сроков: расходные накладные № ВТ-23 от 22.08.2018, № ВТ-28 от 29.09.2018, № ВТ-30 от 24.10.2018, № ВТ-36 от 6.12.2018, № ВТ-27 от 6.12.2018, в рамках исполнения договора №3835-ХКБМ от 22.01.2018 г.

Во исполнение условий договора поставки № 3838-ХКБМ, поставлено 4-е корпуса В1318Е.01сб-2, с нарушением сроков, оговоренных п. 3.1. договора (06.08.2018 (28.03.2018 + 90 раб. дн.), а именно:

Два корпуса В1318Е.01сб-2 поставлены 22.08.2018, согласно расходной накладной № ВТ-24, с опозданием на 12 календарных дней, (с 06.08.18 по 22.08.18);

Один корпус В1318Е.01сб-2 поставлен 11.09.2018, согласно расходной накладной № ВТ-25, с опозданием на 25 календарных дней, (с 06.08.18 по 11.09.18);

Один корпус В1318Е.01сб-2 поставлен 12.09.2018, согласно расходной накладной № ВТ-27, с опозданием на 26 календарных дней (3 06.08.18 по 12.09.18).

https://diana-mihailova.livejournal.com/4471494.html

30.01.2020

Випробовування корпусів БТР-4Е завершилися: жодного пробиття броні

 

Сьогодні Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені O.O. Морозова провело відкриті випробування зварного з’єднання корпусу БТР-4Е, виробленого “Лозівським ковальсько-механічним заводом”.

Під час випробувань не було зафіксовано жодного пробиття броні, що підтверджує кулестійкість корпусів та їх придатність для виготовлення наступної партії бронетранспортерів.

Відстріл відбувався в присутності представників Військового представництва Міністерства оборони, журналістів, представників підприємств ХКБМ та ЛКМЗ.

Об’єктом випробувань стали зварні з’єднання корпусу з партії з трьох корпусів, виготовлених ЛКМЗ з броньової сталі марки 71 та поставлених на ХКБМ наприкінці 2019 року. Випробування проходили два типи з’єднання – зі зміцнюючою наплавкою та підкладкою з броньової сталі та без нанесення цієї наплавки.

Обстріл виконувався бронебійно-запалювальними кулями Б-32 калібру з кулемета.

Обидва типи з’єднань (з наплавкою та без наплавки) витримали обстріл кулями і не були пробиті. Таким чином випробування підтвердили, що корпус БТР-4Е відповідає усім технологічним вимогам в частині протикульної стійкості зварних з’єднань.

Також відстріл показав, що зміцнююча наплавка, яку здійснюють на ЛКМЗ, не впливає на бронестійкість БТР-4Е. Фахівці ХКБМ рекомендуватимуть виробнику корпусів виключити з конструкторської документації БТР-4Е даний тип робіт, що зменшить вартість та тривалість виробництва корпусів для бронетранспортерів.
Варто зазначити, що бронетранспортери, виготовлені на ХКБМ, експлуатуються військовими в зоні АТО з 2014 року. На теперішній час до ХКБМ не надходило інформації від військових про наявність летальних випадків, пов’язаних з пробиттям корпусу БТР-4Е, в тому числі на ділянках зварних з’єднань.

БТР-4 – це одна з найновіших серійних бойових машин, яка успішно використовується українськими військовими на Донбасі з 2014 року. БТР-4 об‘єднав у собі потужний захист, німецький двигун, швидкострільну автоматичну 30-мм гармату, високоточну ракетну зброю, цифрові системи управління, наведення, навігації та зв‘язку.

Нагадаємо, що 24 січня спільна робоча комісія у складі фахівців Міністерства оборони України та представників Харківського конструкторського бюро з машинобудування імені O.O.
Морозова перевірила якість партії з трьох вироблених “Лозівським ковальсько-механічним заводом” корпусів для БТР-4Е. За результатами перевірки були встановлені причини виявлених недоліків та розроблені технічні завдання на відновлення корпусів безпосередньо спеціалістами заводу ХКБМ за рахунок постачальника.

Також комісія перевірила на наявність пошкоджень зварювальні шви бортів 12 бронетранспортерів БТР-4Е в місцях їх постійної дислокації та не виявили жодних ушкоджень чи відхилень, що можуть вплинути на протикульну стійкість броні. https://ukroboronprom.com.ua/uk/media/rezultaty-spilnoyi-perevirky-btr-4-postavleni-vijskovym-bronetransportery-nalezhnoyi-yakosti.html

Результатами перевірки було встановлено, що корпуси бронетранспортерів відповідають вимогам технічної документації на виріб, а якість зварних з’єднань корпусів бронетранспортерів відповідає вимогам технічної документації на виконання зварювання деталей зі спеціальної сталі марки 71.

На відкритих випробуваннях були присутні кореспонденти: УНІАН, Укрінформ, 057.ua, ВРЕМЯ, 112 Україна, телеканалу “Суспільне мовлення UA: Харків”, телеканалу “РІ”, Kharkiv Today, ТРК “Україна”, Медіа групи “Объектив”, каналу “INSIDER”, Київського Бюро “Радіо Свобода”, телеканалу “Прямий”, телеканалу “1+1”, телеканалу “Сигма” Лозовая та програми “Факти” ICTV.

https://ukroboronprom.com.ua/uk/media/vyprobovuvannya-korpusiv-btr-4e-zavershylysya-zhodnogo-probyttya-broni.html

30.01.2020

Рулетка «Укроборонпрома», или что стоит за обстрелом корпусов БТР-4: сравним теплое с мягким

Начну c простого пояснения. Каждый БТР, который производится в Украине – уникален. Это наш hand-made. Корпус БТР-4 – 300 метров сварных швов. На каждом их миллиметре даже у бывалого сварщика, условного Ивана Петровича, что-то может пойти не так. И по факту шов в этом месте будет непроварен, перекален – и, как следствие, пробит пулей. Поэтому, пытаться определять качество швов обстрелами БТР на полигоне, это – попытка сыграть в рулетку или лотерею. Данное пояснение специально упростил для общего понимания.

Существует прекрасная аналитическая работа Центрального НИИ вооружения и военной техники ВСУ - «Проблеми виготовлення зварних бронекорпусів вітчизняних бойових броньованих машин». Ее создали в 2017-м, по итогам исследования природы трещин и прострелов наших БТР, произведенных из отечественной и импортной брони. Крайне интересное исследование. Оглашу лишь один вывод специалистов ЦНИИ ВВТ на фоне заявлении новых людей из Укроборонпрома о том, что «стрельбы покажут все».

«Звичайно, фактичний контроль балістичного та протимінного захисту ББМ здійснюється шляхом натурних випробувань. Однак високий рівень структурної та механічної неоднорідності одержуваних зварних з’єднань вносить в такі випробування досить велику ймовірнісну складову.
У цьому випадку для забезпечення гарантованого захисту особового складу ББМ вимушеним конструкторським рішенням може бути тільки збільшення запасу за товщиною броньованої сталі, та, як наслідок, зростання маси ББМ, що впливає на характеристики прохідності і рухомості».

Перевод: «Обычно, фактический контроль баллистической и противоминной защиты ББМ осуществляется путем натурных испытаний. Однако высокий уровень структурной и механической неоднородности получаемых сварных соединений вносит в такие испытания довольно большую вероятностную составляющую.

В этом случае для обеспечения гарантированной защиты личного состава ББМ вынужденным конструкторским решением может быть только увеличение запаса по толщине бронированной стали, и, как следствие, рост массы ББМ, что влияет на характеристики проходимости и подвижности».

Что же показали баллистические испытания новых корпусов БТР из разной брони в 2017-18 гг., которые организовали по специальным методикам и – вне формата нынешнего шоу для журналистов? И украинская, и финская, и польская сталь не простреливается – исходя из наших требований по проверке балстойкости. Баллистическая стойкость листов от всех поставщиков – в норме.

Однако простреливаются швы и зоны возле них.

Это – результат несоблюдения технологий. А причина данного явления – проблемы в процедурах, несовершенное оборудование и человеческий фактор. Для защиты от технологический провалов и слабостей условного сварщика Ивана Петровича в ХКБМ стали делать дополнительные защитные швы по верху сварных швов в зонах вероятных секторов обстрела, а также – бронеподкладки под швами внутри корпусов. Там согласны, что стало еще больше ручной работы, да, тяжелее, но ведь надежно…

Навар поверх основных швов ЛКМЗ делает с 2018-го (а не с 2019-го, как прозвучало в лукавых заявлениях представителей ЛКМЗ в эфире ICTV 28 января). Данный факт подтверждается документом с испытаний корпуса БТР-4, которые «Лозовая» произвела из 71-й брони. Швы без наплавов – простреливались. С наплавами и подкладками – нет. Смотрим документ:

Теперь вернемся к нашим раскладам. О чем говорит наличие трещин на наплавочных швах в корпусах от ЛКМЗ, поставленных на ХКБМ в 2020-м, и в корпусах БТР-4, уже отправленных 92 бригаде?

А то, что частный производитель по-прежнему не способен обеспечить качество продукции. Военная приемка закрывает на эти «нюансы» глаза. Дальше корпуса ЛКМЗ вручную расшивают и переделывают на ХКБМ. Купленные там станки для полуавтоматической сварки корпусов (способные обеспечить новое качество сварки) пылятся без дела, поскольку привязаны к броне высокой твердости. Отечественный же производитель стали не способен обеспечить все толщины брони.

Таким образом, частная «Лозовая» остается монополистом в производстве корпусов с «71» броней, имея дополнительное финансирование за счет прибыли государственного ХКБМ. Само же харьковское КБ – не занимается конструкторской деятельностью во благо ВСУ, а стало сварочным филиалом ЛКМЗ.

Ситуация при этом – сюрреалистическая. На фоне, мягко говоря, неоптимальной системы организации производства основного украинского БТР все пайщики процесса – и Укроборонпром, и ХКБМ, и ЛКМЗ, и военная приемка – демонстрируют необъяснимый оптимизм. Оправдывая системные просчеты банальными технологическими или производственными дефектами… И в конце концов – утверждения от «Укроборонпрома»: полигон, мол, все покажет.

Тема полигона мне лично до боли напоминает другой крутой мэм – «стадион – так стадион». Как и то, что дальше произошло с его автором…

P.S. В данном случае меня меньше всего интересуют отдельные персоналии. Но хотелось бы верить, что нынешнему руководству Укроборонпрома хватит мужества и интеллекта, чтобы сделать правильные для страны выводы. В первую очередь, необходимо внести изменения в технологии и кооперационную цепочку производства бронетехники. Расшить «узкие места», нужно обеспечить допуск импортной стали, таким образом повысив качество изделий и существенно увеличив производительность БТР-4. Но главное – разрубить Гордиев узел коррупции и круговой поруки в отношениях ЛКМЗ – военная приемка – ХКБМ.

https://www.facebook.com/szgurets/posts/2534552303339246

29.01.2020

Все врут: новые факты опровергают заявления «Укроборонпрома» - 5 из 12 БТР-4Е тоже потріскались

Новые факты опровергают заявления «Укроборонпрома».

Ситуация с поиском брака в корпусах БТР-4, изготовленных Укроборонпромом в рамках Государственного оборонного заказа (ГОЗ), свидетельствует, по меньшей мере, об отсутствии координации между основными стейкхолдерами. В частности, по проверке качества 12 машин, переданных 92-й отдельной механизированной бригаде в конце прошлого года.

24 января заместитель гендиректора концерна Мустафа Найем на своей социальной странице заметил: «У нас сдержанная, но очень обнадеживающая новость. Только что совместная комиссия в составе конструкторов ХКБМ, представителей Министерства обороны и Военного представительства МОУ завершили проверку всех БТР-4Е, которые были переданы Укроборонпромом в конце прошлого года и находятся в распоряжении воинской части. По результатам проверки никаких дефектов, в том числе непроваров, трещин и несплавок не было найдено. Вся поставлена ​​техника полностью соответствует технической документации».

Речь идет о первых 12 БТР-4 из заказанных 45 машин. Как утверждал гендиректор «Укроборонпрома» Абромавичус, совместными усилиями правительства, нового руководства концерна и Министерства обороны, удалось разблокировать контракт под государственные гарантии от 2016 года.
Однако, сейчас появились подробности, которые опровергают упомянутые заявления руководителей концерна по качеству отправленных в ВСУ БТРов. Ведь на пяти из 12 БТР-4Е обнаружены трещины. Это подтверждает документ №139 «О приостановлении приемки и отгрузки БТР-4Е» за подписью руководителя 85-го военного представительства Олега Плющакова, который тот разослал пяти адресатам.
Он утверждает, что «во время подготовки к проведению в ХКБМ дополнительных работ по установке подложек на сварных соединениях корпусов, изготовленных предприятием Лозовский кузнечно-механический завод, обнаружены трещины на упрочняющей наплавке, которая выполнена на сварных соединениях новых корпусов». Плющаков объясняет, что аналогичные дефекты при проверке обнаружены на пяти бронетранспортерах, поставленных в воинскую часть. Проверка, по его сообщению, осуществлялась визуально и дополнительно неразрушающим магнитно-порошковым методом контроля сварочного шва.

Впрочем, сам документ содержит достаточно противоречивую информацию. Сначала утверждается, что работы по нанесению упрочняющей наплавки делали сварщики ХКБМ. А дальше - и ХКБМ и Лозовой. «Упрочняющую наплавку выполняли различные предприятия ... Поэтому характер и причины дефекта требуют тщательного исследования», - говорится в письме.

Можно предположить, что тезис о выполнении наплавки различными предприятиями является неслучайным и направлен ​​на размытие ответственности. Хотя для большей гарантии в документе отмечается, что оформлены рекламационные акты «с указанием характера дефекта «производственный».
Поэтому, с учетом требований ГОСТ по недопущению отгрузки продукции с дефектами, военное представительство «временно приостанавливает приемку и отгрузку БТР-4, которые изготавливаются по государственному контракту от 28.12.2016 г. до определения характера причины возникновения и устранения дефектов в установленном порядке».
После ознакомления с документом невольно чувствуешь, что веры нет никому. Напомню, именно это представительство ранее оценивало качество корпусов, которые поступили на ХКБМ из Лозовой, как отвечающее всем требованиям. А потом на них документально зафиксировали многочисленные дефекты. И именно это представительство одобрило приемку уже готовых 12 бронетранспортеров, на которых позже нашло брак.

Показательно, что документ, подписанный начальником 85-го военного представительства МОУ, датирован 24 января. Это порождает дополнительные вопросы. Ведь именно в этот день, напомню, прозвучала «очень обнадеживающая новость» от «Укроборонпрома» об отсутствии «каких-либо дефектов» на корпусах 12 БТР-4Е.

Противоположность позиций Минобороны и «Укроборонпрома» выглядит как попытка сознательно ввести в заблуждение верховного главнокомандующего и общественность относительно реального состояния с поставками в армию техники. Или - как отсутствие координации между двумя ключевыми ведомствами.

И, собственно, довольно неубедительно выглядят объяснения причин появления так называемых холодных трещин, которые 28 января озвучили руководство ХКБМ, представители военного представительства и ЛКМЗ. По их мнению, трещины проявляются на корпусах через некоторое время после сварки и после оценки качества брони военной приемкой. Поэтому, если действительно существует подобный феномен, то ей, очевидно, стоило ставить клеймо качества на корпусах после завершения периода «броненеожиданностей».

Показательно, что среди предложений, которые выдвинуты ХКБМ и Лозовой по устранению таких проблем, является отказ от наплавного шва. Речь идет об ограничении приварки дополнительной полосы брони изнутри корпуса. Но, вероятно, это ухудшит бронестойкость корпуса от прострелов, а, следовательно, подвергнет жизнь бойцов опасности. Кроме того, до появления проблем с качеством военное представительство настаивало на необходимости наплавного шва. А теперь, похоже, соглашается производить корпуса без него. В чем заключается логика...

Учитывая пестроту и проблематичность оценок состояния корпусов для БТР-4Е, целесообразно создать комиссию с участием настоящих и независимых специалистов, способных разобраться в упомянутых технологических феноменах. Логичным выглядит привлечение туда представителей Институт сварки имени Патона, которые анализировали различные виды брони для наших БТР и разрабатывали технологии ее сварки.

В любом случае, процесс изготовления и оценки качества вооружений и военной техники должен быть понятен для общественности и экспертной среды. Это снимет опасения относительно угрозы некачественного изготовления техники для Вооруженных Сил в рамках Государственного оборонного заказа.

https://diana-mihailova.livejournal.com/4456109.html

28.01.2020

Новые БТР-4 и корпуса: не трещины, а «дефекты». Так ли?

Новые БТР-4 и корпуса: уже не трещины, а «дефекты», даже на пяти из 12 БТРов первой принятой партии

История первый раз повторяется как трагедия. Второй – как фарс. А что ж тогда с третьим, четвертым повтором и далее? Это я, собственно, снова про производство БТР-4 - в продолжение недавней публикации «Нові БТР-4 для армії: ще не зроблені, але вже трещать по всіх швах», из которой все вырвали только вопрос о трещинах. Но это – лишь яркий мазок к общей картине.

Думаю, речь теперь не в том, чтобы найти способ всем объяснить, что трещины – это не трещины, а «допустимый технологический процесс». Хотя сейчас, как вижу, на это брошены все усилия и ХКБМ, и «Лозовой», и военной приемки.

В моем понимании, сейчас задача Минобороны, и «Укроборонпрома» - действительно избавиться от системных тромбов в производстве отечественной бронетехники, которые порождены всей нынешней спецификой взаимоотношений и принятия решений. В них скрыто не меньше зло, чем в технологиях прошлого, по которым мы делаем БТРы.

О подходах, принципах и результатах

Начну издалека. Информационно-консалтинговая компания Defense Express в базовой своей сути уже восемнадцать (!) лет занимается одним и тем же. Мы пишем об оружии и военной технике, пытаемся разобраться, что хорошо и что плохо. За 18 лет эксперты Defense Express посетили зарубежных выставок и зарубежных предприятий ничуть не меньше, чем отдельные спецэкспортеры и, думаю, на несколько порядков больше, чем ряд должностных лиц, отвечающих за оружие в отечественных профильных структурах и министерствах. Мы прекрасно понимаем, в чем разница между, скажем так, «военным «Запорожцем» и «Мерседесом».

В работе на внешних рынках у специалистов компании Defense Express безоговорочная и безальтернативная стратегия – мы всеми способами и возможностями поддерживаем созданную в стране оружие и технику, говоря о сильных сторонах отечественных изделий. Потому что это наше. А желающих у конкурентов найти слабости наших образцов у конкурентов и без того хоть отбавляй. То, что мы делаем, профессионалы знают. Наш опыт мы делаем доступным – в виде аналитических документов, отчетов. Мы изначально делаем ставку и оперируем экспертностью.

А у себя дома мы хотим того, чтобы каждый образец оружия становился лучшим как можно быстрее. Это упирается в конструкцию, технологии, процедуры и конкретных людей. И их интересы, амбиции, профессионализм или профанство, способы достижения целей, популизм, принципиальность и бескорыстие или примитивную жадность, злобу и прочие человеческие составляющие. Медийность и публичность – вторая сторона нашей медали, когда экспертность, собственно, в таких раскладах не слышна или не нужна.

За шесть крайних лет тема бронетехники и брони регулярно вызывала скрежет разной степени во взаимоотношениях Defense Express с разными людьми, которые собственно, на какой-то период времени и становятся лицом и формируют философию действий министерств и концернов. Я «прошерстил» наши базы, и нашел десятки наших аналитических оценок, публикаций в нашем журнале, реальные предыстории и последствия которых были гораздо «веселее», чем просто написанные материалы. Практически со всеми руководителями «Укроборонпрома» у нас были этапы «скрежета по броне». С разной степенью последствий.

Мы занимались трещинами на той партии БТР-4, которые были поставлены в Ирак и возвращены заказчиком. В 2014 г. эти БТР ушли в Нацгвардию, и вместе с гвардейцами – после определенного периода анализа боевого применения машин - мы написали целый список для усовершенствования конструкции. После чего получили благодарность от «Укроборонпрома» за проделанную работу.

Но в 2015 г. стали «врагами» «УОП» - так как провели анализ конструкционных проблем «Дозора», включая и трещины в корпусе. И сделали это информацию публичной. Тогда я написал: «Ситуацію з прийняттям на озброєння «Дозорів» редакція журналу «Defense Express» зацікавлена надалі відслідковувати більш детально та уважно. У тому числі, шляхом офіційних запитів до всіх дійових осіб цього процесу. Бо у кожного – своя робота. Від зварювальника – до топ-менеджера концерну. Від представника військового відомства на оборонному заводі до міністра оборони. От чому б кожному свою роботу не робити якісно?»
После публикации меня обвинили в срыве контракта на поставку «Дозоров» в Алжир. Но я думаю, что в том первичном состоянии бронемашины, которая не подошла и нашей армии, от Алжира мы бы получали только рекламации.

В 2016-2019 гг., - наряду с аналитическими записками во властные кабинеты, с которых, как нам казалось, можно было повлиять на исправление ситуации, - мы сделали более десятка публикаций из-за срыва контрактов по выпуску БТР-3, БТР-4, доводке того же «Дозора» и производстве «Оплота», который то и дело поднимали на щит на каждый день Независимости. Мол, на следующий год будет в войсках.

Реакция на эти публикации тоже не была розовой. Но это – правила игры.

О чем это я? О том, что все восемнадцать лет мы работали так, как работали. Мы не меняли своих подходов. На внутреннем рынке – мы ж не PR-служба для Минобороны или «Укроборонпрома». Для этого есть специальные лица. Наша общая задача, где мы можем быть союзниками с предприятиями и «Укроборонпрома», частными компаниями и Минобороны – реальное изменение ситуации к лучшему. Так что публикация по корпусам БТР-4 - лишь очередная страница в условиях, когда разговорами тет-а-тет ситуация не меняется. И нужны более жесткие решения.

Общая канва проблем

Еще раз повторюсь – сегодня так получается, что весь потенциал страны по производству колёсных БТР/БМП - как для ВСУ, НГУ, так и для экспортных контрактов - зависит от Лозовского кузнечно-механического завода. ЛКМЗ - крупнейшее кузнечно-штамповочное предприятие Украины. Именно на ЛКМЗ производят новые корпуса для бронетранспортеров БТР-3 и БТР-4 по технологии, которая была отработана ещё во времёна Советского Союза. Она изначально предполагает огромное количество ручного труда, очень сильно завязана на опыт сварщиков и предполагает чрезмерно длинный технологический цикл.

С 2010 г., включая иракский контракт, на Лозовой было сделано не менее 250 корпусов БТР-4. Примерно столько же и «троек». Кроме корпусов, на ЛКМЗ также производятся ключевые узлы и агрегаты и для ходовой части бронетранспортёров. Преимущественно все корпуса бронетранспортёров БТР-4 первых партий были выполнены из отечественной стали марки «71».

С началом войны с Россией в 2014 г. бронетранспортёры БТР-4 стали поставляться для нужд Национальной гвардии и Министерства обороны Украины. Они были из тех, которые вернул нам Ирак. При этом в процессе эксплуатации БТР-4 выпуска 2010 года как минимум на 30 корпусах (практически на каждом третьем) – были выявлены многочисленные трещины. Они также появлялись и в процессе эксплуатации в ВСУ и НГУ. Так, в 2018 году было более 10 рекламаций на новые трещины в корпусах БТР, которые ХКБМ получило от подразделений Министерства обороны Украины. Точнее данные я приводил в предыдущем материале.

Причины в основном объяснялись несоблюдением технологических процессов производства корпусов.

В конце 2016 г. был подписан государственный контракт между Минобороны и ХКБМ на поставку новых 45 БТР-4 для ВСУ под госгарантии. В течение 2017 г. ХКБМ и Минобороны согласовывали цену на продукт. Год практически пропал. Заказа по линии ХКБМ для Лозовой не было. Часть персонала сварщиков с Лозовой уехала в Польшу на заработки. Темпы производства корпусов с обещанных 20 штук месяц упали до 1,5 корпусов. Но при этом для своих ключевых заказчиков - для КБРЗ и ХКБМ - Лозовая подняла стоимость изготовления корпуса на 56 процентов, а узлов и агрегатов ходовой - на 30 процентов. После чего заводы-производители начали готовиться к процедуре пересмотра цены с заказчиком с Минобороны. Взаимопонимания не было. Никто не хотел рисковать и пересматривать цену по контракту по госгарантии, по которым выполнялся контракт на БТР-4.

С третьего квартала 2018 г. ситуация с корпусным производством стала головной болью для руководства «Укроборонпрома» и ответственных секторов в СНБОУ. Было проведено как минимум четыре заседания комиссий и подкомиссий на уровне СНБОУ и Минэкономразвития. Среди прочего, для расширения узкого горла – корпусного производства – «Укроборонпром» принял решение развернуть самостоятельное производство корпусов БТР на своих мощностях, чтобы не зависеть от услуг Лозовой. Как резерв, “Укроборонпром” также взялся за производство корпусов из зарубежной брони, под это были созданы новые мощности на Житомирском заводе, на ХКБМ и на Заводе им. Малышева (хотя ХКБМ также уже имеет цикл и для производства корпусов и из 71-й брони). Корпусное производство для БТР-3 было развёрнуто на Киевском бронетанковом заводе,

В сентябре, октябре и ноябре 2018 г. происходил процесс, когда первые корпуса, произведенные на новых мощностях заводов и сами производства должны были сертифицированы военной приемкой. Также производство корпусов для БТР-4 осваивал и Житомирский бронетанковый завод.

ХКБМ им. Морозова, которое отвечает за конструкторскую документацию, для изготовления корпусов БТР-4 и БТР-3 допустило 4 вида брони. Это украинская броня марки «71» и ее «аналоги». Таких аналогов прописано три – польская, бельгийская и финская MiiLux Protection 500. ХКБМ в качестве эксперимента было выпущено несколько корпусов БТР из импортной стали. Около десятка корпусов из бронестали MiiLux Protection были изготовлены Лозовским кузнечно-механическим заводом. И примерно столько же корпусов из бельгийской стали HB 500 MOD. В соответствии с совместным решением с Минобороны на семи корпусах БТР из бельгийской HB 500 MOD проводилась подконтрольная эксплуатация. В течение подконтрольной эксплуатации трещин на корпусах не было выявлено.

В течение 2019 г. Минобороны и «Укроборонпром» пассивно пытались найти выход из ситуации, когда ГОЗ по выполнению БТР-4 в очередной раз «горел синим пламенем». В конце мая 2019 г. ситуация во взаимоотношениях дошла до полного тупика. «Укроборонпром» заявил, что «на ГП "Житомирський бронетанковий завод" призупинено роботу цеху з виробництва корпусів БТР-4. Це вимушене рішення прийнято керівництвом підприємства через відмову військової прийомки Міністерства оборони України допустити до експлуатації у військах БТР-4, корпуси яких виготовлені з бронесталі виробництва країн ЄС та НАТО. Ситуація виглядає абсурдною, адже бронесталі, з яких виробляються бойові машини у США, Німеччині, Франції, Великобританії, Нідерландах, Бельгії, Польщі та інших країнах світу, визнано непридатними для української бронетехніки».

По итогу война 85-й военной приемки против всех образцов импортной брони в 2019 г. по факту завершилась победой отечественной брони «71». Или точнее, технологического цикла с производством корпусов только на Лозовой. Со всеми вытекающими последствиями, что были изложены в начале этого раздела. И с промежуточным итогом – в виде поставки первых новых корпусов БТР-4.

Далее вы знаете.

Первые корпуса были поставлены с дефектами. При этом на броне возле номеров корпусов стоит звездочка, что должно свидетельствовать, что к качеству изготовления этих корпусов претензий на ЛКМЗ у 85-й военной приемки нет.

Промежуточные итоги

Реакция «Укроборонпрома» и Минобороны на ситуацию с новыми корпусами была действительно оперативной. Заявления в свой адрес о манипуляции опускаю, так как это скорее реактивное контрдействие. Хотя в телефонных разговорах за эти несколько дней выслушал разное. Но позитивно то, что без явных угроз. Или это я оптимистично смотрю на мир?

Теперь по сути. Минобороны и «УОП» проводят оперативную проверку. Пока снят начальник безопасности ХКБМ. Но это тоже – из зоны реактивного. Что же до более серьезных результатов, то подытожу следующее:

1. Анализ новых корпусов повторно проводили представители той же 85-й приемки, которые ранее своим клеймом уже подтвердили требуемое качество поставленной продукции. В присутствии представителей ХКБМ, с новым руководством которого у 85-й приемки вполне дружеские отношения. По итогу оперативной проверки заявлено, что «під час виконання заходів вхідного контролю фахівцями 85 військового представництва Міністерства оборони України на корпусах бронетранспортерів БТР-4Е виробництва товариства з обмеженою відповідальністю “Лозівський ковальсько-механічний завод” були виявлені пошкодження “зміцнюючої наплавки” на зварних з’єднаннях бортів.»

2. Была проверена и партия из 12 БТР-4, которые были поставлены в войска в конце 2019 г. По сообщению представителей «Укроборонпрома» «спільна комісія у складі конструкторів ХКБМ, представників Міністерства оборони та Військового представництва МОУ завершили перевірку усіх БТР-4Е, які буди передані «Укроборонпрмом» в кінці минулого року і знаходяться у розпорядженні військової частини. За результатами перевірки жодних дефектів не було знайдено. Уся поставлена техніка повністю відповідає технічній документації».

Но есть и другая реальность. Что на пяти поставленных БТРах выявлены те же дефекты, что и на новых корпусах.

3. Не исключаю, что теперь и ХКБМ, ЛКМЗ и военная приемка будут утверждать, что в ситуации с корпусами:

Вариант А). Речь идет не о трещинах, а лишь о техническом дефекте. И что такой дефект – норма жизни при производстве БТР. Так было и так будет.

Вариант Б). Он более крутой. Что поставленные корпуса соответствуют «техническим условиям на изделие». Такое пояснение должно обезопасить всех. Но не будет ли это является признаком сговора?

Вероятно, для независимой оценки было бы рационально привлечь специалистов военной приемки со Львова, которые знакомы со спецификой производства бронетехники. И Института сварки им. Патона. Как будет на самом деле – посмотрим.

4. Также пока без ответов остаются вопросы:
- о сохранении монопольного положения ЛКМЗ на отечественном рынке бронетехники по сборке корпусов;

- об обоснованности решения о фактическом дотировании этого частного предприятия в ущерб государственному – без взаимных обязательств и ответственности со стороны руководства ЛКМЗ;

- об отсутствии долгосрочной стратеги для стабилизации ситуации на самом ХКБМ. Вся ставка сейчас сделана лишь на решение задач выполнения госконтракта. Но, если не ошибаюсь, фонд заработной платы на КБ – 14 млн. грн. в месяц. После волевого понижения рентабельности производства БТР для КБ, чтобы заработать себе на зарплату, ХКБМ должно сдавать заказчику не менее 5 БТР в месяц.
Боюсь, что с сохранением существующих правил игры, качества продукции от ЛЗКМ и при отсутствии альтернативных вариантов выполнения ГОЗа предприятие рискует свалиться в долговую яму.
Пока так. Без лишних эмоций.

Сергій Згурець

https://defence-ua.com/index.php/statti/9399-novye-btr-4-i-korpusa-ne-treshchiny-a-defekty-tak-li

24.01.2020

Міноборони України вживає вичерпних заходів з метою постачання до ЗС України виключно якісного озброєння та військової техніки

З метою запобігання постачання до ЗС України озброєння та військової техніки (ОВТ), яка не відповідає технічним вимогам чи конструкторській документації, Міністерством оборони України спільно з ХКБМ здійснюється поопераційний контроль технологічного циклу виготовлення та проводяться різного виду випробування.

При цьому здійснюється постійний контроль якості комплектуючих частин та виготовлених зразків військової техніки. За результатами їх проведення періодично виявляються певні дефекти та недоліки, які є невід'ємною частиною технологічного процесу виготовлення, підлягають усуненню та/або приведенню до вимог конструкторських та технологічних документів.

Саме така ситуація складалася під час перевірки корпусів бронетранспортерів БТР-4Е.

Так, на початку січня 2020 року, під час виконання заходів вхідного контролю фахівцями 85 військового представництва Міністерства оборони України на корпусах бронетранспортерів БТР-4Е виробництва товариства з обмеженою відповідальністю “Лозівський ковальсько-механічний завод” були виявлені пошкодження “зміцнюючої наплавки” на зварних з’єднаннях бортів.

З метою з’ясування усіх причин та обставин, що призвели до цієї ситуації,  фахівцями Міністерства оборони України, спільно з Державним концерном “Укроборонпром” було створено спільну робочу групу.

Вже сьогодні, 24 січня, робоча група перевірила наявність пошкоджень зміцнюючої наплавки на зварних з’єднаннях бортів бронетранспортерів БТР-4Е в місцях постійної дислокації. За попередніми даними пошкодження наплавки підтверджені на кількох бронетранспортерах.

Наразі члени робочої групи, спільно з представниками підприємств визначаються обставини і причини виникнення згаданих дефектів. Одночасно проводиться розробка організаційно-технічних заходів стосовно недопущення виникнення дефектів у подальшому виробництві.

З метою недопущення постачання до ЗС України неякісної продукції та до часу з’ясування всіх обставин, Міноборони тимчасово призупинило приймання бронетранспортерів БТР-4Е.

Окрім того оборонне відомство з’ясовує можливі факти неналежного виконання посадових обов’язків службовими особами, які відповідають за цей процес. У разі встановлення винних у цій ситуації, керівництвом Міноборони буде вжито заходів щодо притягнення їх до відповідальності згідно чинного законодавства України.

http://www.mil.gov.ua/news/2020/01/24/minoboroni-ukraini-vzhivae-vicherpnih-zahodiv-z-metoyu-postachannya-do-zs-ukraini-viklyuchno-yakisnogo-ozbroennya-ta-vijskovoi-tehniki/

23.01.2020

Керівництво "УКРОБОРОНПРОМ" ДАЛО ДИРЕКТОРАМ ЗАВОДІВ ДОБУ ДЛЯ З’ЯСУВАННЯ ДОСТОВІРНОСТІ ІНФОРМАЦІЇ ЩОДО ЯКОСТІ ЗВАРЮВАННЯ КОРПУСІВ БТР-4Е

 Керівництво "Укроборонпрому" дало директору Харківського конструкторського бюро з машинобудування імені O.O. Морозова та власнику "Лозівського ковальсько-механічного заводу" 24 години для з’ясування достовірності оприлюдненої у ЗМІ інформації щодо якості зварювання корпусів БТР-4Е.

Директор Харківського конструкторського бюро машинобудування ім. Морозова (ХКБМ) Яков Мормило отримав наказ терміново створити комісію і протягом доби провести верифікацію оприлюднених фотографій та інформації щодо стану корпусів для виготовлення БТР-4Е за контрактом з Міністерством оборони України.

Для з’ясування обставин керівництво "Укроборонпрому" запросило до Києва директора та власника "Лозівський ковальсько-механічний завод" (ЛКМЗ) з вимогою пояснити оприлюднену інформацію.

Безвідносно результатів перевірок Державний Концерн "Укроборонпром" пропонує Управлінню військових представництв Міністерства оборони України повторно перевірити усі корпуси виробництва "Лозівський ковальсько-механічний завод", що перебувають на цей час у виробництві.

У випадку виявлення браку або технологічних недоліків, Державний Концерн "Укроборонпром" буде вимагати від співвиконавця контракту виконати свої зобов’язання щодо якості продукції згідно з вимогами технічної документації у повному обсязі та за власний рахунок.

У той же час хочемо зазначити, що інформація, викладена директором інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергієм Згурцем щодо виконання вищезазначеного контракту містить певні маніпуляції та неточності, зокрема:

Контракт на виробництво та постачання БТРів був укладений на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2016 р. №431. На момент призначення нового керівництва Концерну в серпні 2019 року контракт не виконувався, за три роки Збройні Сили України не отримали жодної одиниці техніки за цим контрактом.

За особистим дорученням Президента України за результатами його візиту до Харкова у листопаді 2019 зусиллями нового керівництва Концерну та Міністерства оборони виконання контракту було відновлено.

На момент відновлення виконання контракту співвиконавці, в тому числі ЛКМЗ, уже були визначені та погоджені замовником.

Умови контракту та монопольне становище одного зі співвиконавців унеможливлює його зміну у процесі виконання контракту.

Виготовлення БТР-4Е зі сталі марки 71 було вимогою замовника в рамках тактико-технічного завдання, що не могло бути змінено виробником.

Нагадаємо, що у 2016-2017 роках причиною зриву виконання даного контракту стала, в тому числі, спроба замінити сталь марки 71 на сталь імпортного виробництва.

Щодо претензій до виконання контракту з серійного виробництва військової техніки на потужностях конструкторського бюро.

Конструкторська документація на виготовлення БТР-4Е була розроблена на ХКБМ і на момент підписання контракту у 2016 році бюро було єдиним підтвердженим виробником з боку замовника даної продукції. Про це достеменно відомо автору публікації.

У той же час, сьогодні на Харківському конструкторському бюро з машинобудування імені O.O. Морозова освоюється процес самостійного виготовлення корпусів.

"Укроборонпром" підтверджує відкритість у наданні будь-яких пояснень та інформації щодо роботи своїх підприємств.

Запрошуємо журналістів та експертів до спільної роботи над перевіркою оприлюднених фактів.

https://ukroboronprom.com.ua/uk/media/kerivnytstvo-ukroboronprom-dalo-dyrektoram-zavodiv-dobu-dlya-z-yasuvannya-dostovirnosti-informatsiyi-shhodo-yakosti-zvaryuvannya-korpusiv-btr-4e.html

23.01.2020

НОВІ БТР-4 ДЛЯ АРМІЇ: ЩЕ НЕ ЗРОБЛЕНІ, АЛЕ ВЖЕ ТРІЩАТЬ ПО ВСІХ ШВАХ. ЧОМУ ТАК?

Приватне підприємство «Лозовський ковальско-механічний завод» поставило на Харківське конструкторське бюро машинобудування (ХКБМ) три перших корпуси для виготовлення БТР-4 нової партії. Але виявилось, що вони прийшли з браком. На них є тріщини. Проте на непровареній і потрісканій броні стоїть клеймо військового представництва Міністерства оборони, що з цими корпусами все гаразд. Чесно кажучи, це просто якийсь сюр…

 Нагадаю, що напередодні нового року генеральний директор ДК «Укроборонпром» Айварас Абромавічус заявив, що спільно з Міноборони та за підтримки уряду, нарешті, розблокували контракт під державні гарантії на постачання 45 БТР-4 для Збройних сил. Перші 12 БТР-4 вже поставлено, здійснено передоплату на ХКБМ у 125 млн грн, а саме конструкторське бюро, що перебувало на межі банкрутства, врятовано зусиллями нової команди концерну. Адже і справді через невиплату зарплатні люди звіди розбігалися як із тонучого корабля. Також було заявлено, що усі БТР-4, і вже готові, і наступні, виготовлятимуть з української броні марки «71».

Проте перші нові корпуси з «Лозової», які днями доставили до Харкова, мають чітко виражені ознаки браку. Це неякісне зварювання, «не провар», як стверджують фахівці, броні – тобто, пустоти під тонким шаром металу, які можуть бути легко пробиті ворожими кулями. І також тріщини, які ховаються під фарбою. Окрім цього, кожен із цих залізних напівфабрикатів ще треба буде «допилювати напильником» із колосальною втратою часу, аби можна було встановити вузли та агрегати збиральними командами ХКБМ.

Компанія Defense Express отримала декілька фотографій, на яких все це можна розгледіти, включно з тим, де на поставлених корпусах поблизу номера корпусу стоїть зірочка військової прийомки.

На тлі цієї картини відзначу три моменти, які потребують відповідей..

Чому за виготовлення таких корпусів переплачується приватному підприємству за рахунок державного?

 Після того, як перші 12 БТР-4 із замовлених 45 машин (за держконтрактом від 2016 р. під держгарантії) передали 92-й окремій механізованій бригаді, Айварас Абромавічус в одному із інтерв’ю назвав ціну за кожну машину. Це – 33 млн 600 тис грн. Отже, якщо прозорість, то додам і інші деталі.

33 млн 600 тис грн – це ціна для ХКБМ за контрактом від 28.12. 2016 р. З 2016 р. Приватне підприємство ЛКМЗ суттєво підняло вартість своїх послуг з виготовлення корпусу одного БТР - з 2,1 млн. до 3,2 млн грн. «Укроборонпром» через ХКБМ перерахував кошти на Лозову на виготовлення корпусів БТР-4 з урахуванням збільшеної ціни на корпуси та комплектуючі. Проте Міноборони закуповує і буде закуповувати БТР у ХКБМ за старою ціною. Тож законний прибуток на кожному БТР для ХКБМ був урізаний.

Питання: Чому державні посадові особи – «Укроборонпрому» та Міноборони - ухвалили рішення про зменшення прибутку для державного підприємства, яке перебуває на межі банкрутства, на користь інтересів приватної компанії? Фактично відбувається дотація приватного підприємства за рахунок ХКБМ і це суперечить заявам про порятунок КБ.

Також цікаво, чи не є порушенням перерахування десь 50 млн. грн. на Лозову, коли перед колективом ХКБМ так і не погашена заборгованість по заробітній платі?

Чому Лозова роками залишається монополістом у виготовлені корпусів для БТР-4?

 Якщо щороку виготовляти по 100 БТР-4, то на задоволення потреб армії потрібно десять років. Ви розумієте шмат роботи? «Чому ми закуповуємо БТР-3? Тому що нам не вистачає потрібної кількості БТР-4. А чому закуповуємо різні колісні броньовані машини? Бо не можемо отримати достатню кількість ні БТР-4, ні БТР-3». Так мені пояснювали в Міноборони строкатість нашого броньованого арсеналу на колесах.

Зараз все вкотре вперлося в темпи та якість виготовлення корпусів на Лозовій. Після поставки перших 12 бронетранспортерів решта 33 БТР-4 мають надійти до війська до 1 вересня 2020 г. Очікуваний темп Лозової – 4 корпуси на місяць. І у нас в країні немає іншого місця, де можна виготовляти корпуси для БТР-4 за технологією, яка прив’язана до 71-ї броні. Так, ДП «ХКБМ» не має можливості загартовувати сталь марки 71, а ДП «Завод ім. Малишева» не має можливості загартовування бронедеталей великих розмірів (десь 35 деталей).

Щоб уникнути залежності від єдиного в Україні підприємства, що загартовує вітчизняну сталь та має недержавну форму власності, раніше на ДП «ХКБМ» був створений цикл виготовлення корпусів з броні високої твердості, яка не потребує загартування. Але - з закордонної загартованої броні. У такому варіанті технологічний цикл не потребує участі приватного ЛКЗМ. На ХКБМ та на заводі Малишева вже є все устаткування, аби, щонайменше, подвоїти кількість БТР-4, що може виготовлятися щомісяця. На ХКБМ стоять нові швейцарські станки-напівавтомати, які дозволяють забезпечити зварку корпусів з якістю, не гіршою, аніж за кордоном.

При цьому вартість корпусу БТР-4, виготовленого з імпортної броні, дешевша, аніж із 71 броні на Лозовій. Різниця у відпускній ціні за один корпус від ЛКМЗ та корпусу власного виробництва з імпортної броні становить понад 350 тис грн. на користь ХКБМ. Окрім цього, державне підприємство за кожний корпус додатково отримувало б понад 320 тис грн. по фонду заробітної плати.

Тож як вдається за цих обставин усе скидати лише в одну корзину Лозової?

Мені казали: «Ти знаєш, кожен корпус БТР-4, виготовлений на Лозовій з 71-ї броні – це «дійна корова». Вона дає «молоко» всім, її не можна чіпати». Звісно, я в таку примітивну реальність не вірю. Бо у нас боротьба з корупцією на всіх фронтах. Але дійсно дивно, що за шість років жодна імпортна броня на БТР-4 – ні бельгійська, ні польська, ні фінська – так у нас і не прижилась.

Скажете, якість у них не та? Довга дискусія. Але чому імпортна броня для «Онцилл», «Росомаків», «Козаків» і ще трьох десятків зразків бронетехніки підходить, а до БТР-4 – ні. Дійсно, крутий у нас БТР. Чи, може, не в БТРі справа?

В «Укроборонпромі» не доклали зусиль, аби вивести з глухого кута питання сталі для виробництва БТР-4. Пафосні запевнення про важливість виготовлення БТР-4 з 71-ї броні – це одне. Реальность – інша. Наведу статистку щодо корпусів БТР-4, виготовлених з 71-ї броні на ЛКМЗ. За даними, які я вже наводив у своїх публікаціях, у 2011-12 рр. на 30 БТР-4, поставлених інозамовнику, були виявлені тріщини. З 2014 р. під час експлуатації 127 БТР-4Е та машин на їх базі, які були виготовлені на ЛКМЗ та експлуатувалися у військових підрозділах ЗСУ та НГУ, було зафіксовано 53 випадки дефектів корпусів у вигляді тріщин, з них 11 — у 2018 р. При цьому в деяких випадках спостерігалися множині тріщини. Основні дефекти — тріщини в корпусі на передньому броньовому листі на верхній частині корпусу. Для прикладу – дивіться малюнок, де позначена кількість таких тріщин на конкретній машині.

А щоб не було ілюзій щодо підтримки національного виробника броні, то така деталь. Виплавка 71-ї броні здійснюється на ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь». Але ці замовлення для металургів непрофільні та малоцікаві. У загальному обсягу металопрокату «Азовсталі» замовлення для наших військових – не більше, ніж 0,5%. А мороки багато. Тому і не бачать на «Азовсталі» сенсу напружуватись. Мовляв, беріть те, що виходить з наших станків, які насправді не розраховані на допуски, які потрібні конструкторам. Тож як завжди: маємо те, що маємо.

Чому мозолі важливіші за IQ?

 Як взагалі так сталося, що ХКБМ з конструкторського бюро перетворилось на звичайне збиральне підприємство? Це – повне нерозуміння його суті та завдань. Зварювальники та збиральники, яких можна навчити збирати БТР за півроку, не здатні розробити нову бойову машину піхоти, завершити модернізацію Т-64, довести до розуму проекти «Краб» та «Бастіон», зробити з БТР-4 роботизовану платформу, оцінити, переварити та адаптувати надбання «Ноти», реалізувати нові проекти з інозамовником – від «Фертіни» та далі. В цих напрямах прибутків для держави потенційно більше, ніж від мозолів у конструкторів.

Виконання контракту з Міноборони на постачання БТР-4 силами ХКБМ зовсім не означає, що конструкторське бюро має бути вбите як мозковий центр бронетанкових компетенцій. Але саме до цього йде.

Що далі?

Злі язики стверджують, що генеральний директор ДК «Укроборонпром» Айварас Абромявічус мав зустрічі з власником ЛКМЗ, колишнім народним депутатом та впливовим бізнесменом Анатолієм Гіршфельдом. Не важливо, коли це було – чи коли в «УОПі» ухвалювали рішення про виготовлення корпусів БТР-4 лише на Лозовій. Чи коли Президент відвідував Харків, дивувався з занепаду нашого танкограду і закликав бізнесменів допомогти «оборонці». Але хіба про таку допомогу йшла мова?

Тож зараз у гендиректора «Укроборонпрому», думаю, є актуальна нагода ще раз оперативно зустрітись з власником Лозової. І почати виправляти ситуацію. Або взяти на себе всю відповідальність за саботаж при виконані державного замовлення.

Аналогічні виклики зараз стоять і перед Міністерством оборони. Нещодавно був випадок, що військова прийомка ввела в оману керівництво Міноборони щодо реального стану розвідувального корабля, який виготовляється за ДОЗом під державні гарантії на підприємстві «Кузня на Рибальському». Акт 818 представництва був фіктивним. Що, історія повторюється, але вже в Харкові?

Як сталося, що 85 представництво замовника не побачило, у якому стані надійшли корпуси з Лозової на ХКБМ? Що трапилось з увагою у керівництва 85 представництва Олега Плющакова чи у його підлеглих, коли вони спостерігали за виготовленням чи приймали нові корпуси майбутніх «четвірок»? Особливо якщо згадати той напір та зверхконтрольність, з якою минулого року 85-а військова прийомка вела «зарубу» проти фінської сталі. Її голова Плющаков «боронив» державу від «сміття», сертифікованого країнами НАТО, але несподівано легко погодився прийняти відвертий брак з ЛКМЗ.

Це все має відчутний присмак корупції. Як, власне, і сама прийомка у нинішньому її вигляді виглядає корупційним рудиментом і корозійною плямою на репутації Міноборони. Таке враження, що у військовому відомстві не поспішають зачистити цю «корозію». З огляду на це видається, що ДБР має усі необхідні підстави вивчити ретельніше історію неякісних та вибіркових перевірок військової прийомки з Харкова.

А повертаючись до місця та ролі «Укроборонпрому» у переозброєнні армії – в моєму розумінні, це головна місія концерну - скажу так. Увага до діджиталізації, трансформації та комунікації, то, звісно, супер. Але слайди та презентації «Укроборонпрому» про гарне майбутнє не замінять реальне керівництво та контроль за поточними процесами. А це – бруд, піт і відповідальність. Чи відповідальність у країні - вже не в тренді? Подивимось. БТР-4 знову покажуть, хто чого вартий…

Сергій ЗГУРЕЦЬ

https://defence-ua.com/index.php/statti/9357-novi-btr-4-dlya-armiyi-shche-ne-zrobleni-ale-vzhe-trishchat-po-vsikh-shvakh-chomu-tak

01.10.19 Армія не отримала 48 нових БТР-4Е через купівлю "не тієї" сталі, - Bihus.Info.

Українські військові досі не отримали обіцяні в липні 48 нових бронетранспортерів БТР-4Е через те, що державний завод закупив не ту сталь.

Як інформує Цензор.НЕТ, про це йдеться в розслідуванні Bihus.Info.

У 2016 році Міноборони замовило у Харківського конструкторського бюро машинобудування, що входить до складу державного оборонного концерну "Укроборонпром", пів сотні бронетранспортерів.

Спочатку корпуси для них планували робити з українського металу – сталі марки 71, яка є базовою сталлю для БТР-4. Однак через довгий виробничий ланцюжок ця ідея провалилася. Завод у Лозовій не зміг виконати своїх зобов’язань з постачання готових корпусів на харківський завод, відтак останній отримав лише 20 недороблених замість майже пів сотні готових.

Тому у грудні 2018-го ХКБМ замовив 33 тони фінської сталі марки Miilux Protection 500, яку раніше вже використовували для виготовлення БТРів, у офіційного дилера виробника, польської фірми Texprotect. У березні її привозять, але військова прийомка (спецпідрозділ Міноборони, який контролює якість виробництва та ремонту), її відбраковує через проблеми з маркуванням, супровідними документами і, головне, хімічним складом сталі, який не відповідав українським вимогам. Останні містяться в результатах дослідження профільного Інституту електрозварювання ім.Є.О.Патона. Іще у 2015 році ХКБМ замовив Інституту окреме дослідження по різним імпортним сталям. Там встановили, який саме вміст легуючих елементів (корисних складових на кшталт нікеля та марганця) і шкідливих домішок (на кшталт сірки та фосфору) має бути в металі, щоб шви БТРа зварилися нормально, і щоб сталь від термообробки не втратила свої бронеякості. Ці вимоги навіть вписано в конструкторську документацію.

Журналісти зазначають, що хімічний склад повинен був обговорюватися з постачальником на старті. Але в договорі по фінській сталі цього не було, через це завод придбав сталь хоч і якісну, але не ту, котра є оптимальною для виготовлення БТР-4Е у затвердженому самими конструкторами вигляді.

"Та замість визнати і виправити помилку керівництво заводу вирішило вмовити Міноборони використати вже куплену партію сталі. Зокрема наполягав на цьому директор ХКБМ Олексій Бабіч, котрий і підписував "неправильний" договір. Бабіч на той час узагалі-то був відсторонений концерном через скандал із розслідуванням про масштабну корупцію в оборонці - він виявився одним із фігурантів. Однак навіть не маючи повноважень на заводі - він проводив нараду, на котрій переконував працювати саме із фінською сталлю", - йдеться в сюжеті.

В результаті перемовин конструктори і військові вирішили провести нові дослідження і "відстріл" як цілих шматків купленої сталі, так і в подальшому зварених швів для того, щоб вирішити що робити далі. Але навіть цю перевірку досі не завершили.

В Інституті Патона різними способами зварили кілька зразків саме цієї сталі із заниженим вмістом легуючих і перевірили шви на міцність, знайшовши ділянки з нижчими показниками твердості і надавши своє резюме: такий метал для корпусів БТРа використовувати можна лише за умов додаткових робіт - приварювати вздовж усього шва додаткову підкладку із бронесталі. Це викликало нову хвилю затягування робіт: завод вважає проблему вирішеною і хоче ставити підкладки, а прийомка каже, що це не той БТР, який вони замовляли.

Таким чином строки поставки зірвали і Міноборони досі не отримало БТРи. Міністерство виставило заводу штраф на 82 млн грн за зрив контракту. Завод же хоче оскаржити штраф у суді і ще судиться із Міністерською прийомкою щодо її рішень по відбракуванню металу. За останньою інформацією, на ХКБМ із запланованих півсотні машин – наразі зібрана лише чверть, із тих корпусів, котрі спромігся за цей час виготовити Лозівський завод із українського металу.

https://censor.net.ua/ua/video_news/3151377/armiya_ne_otrymala_48_novyh_btr4e_cherez_kupivlyu_ne_tiyeyi_stali_bihusinfo_video

24.12.2019
12 БТР-4 (из них 7 переданы в 2018 году) из 45 для ВСУ уже поставили 92-ой отдельной механизированной бригаде. Цена одного бронетранспортера БТР-4Е под госгарантии - 33,6 млн. грн. Предполата - 125 млн. грн. Остальные 33 машины планируется поставить в войска до 1 сентября 2020 г. Также в 2020 г. будут поставлены 10 БТР-4 для Национальной гвардии.

Примечание: Это один из крупнейших контрактов предприятий Концерна в рамках выполнения Государственного оборонного заказа. Финансирование контракта было предусмотрено за счет кредитных средств, выданных под государственные гарантии на сумму 1,5 млрд. грн.

22.08.2019

Броневой коллапс Укроборонпрома: Откуда возник новый скандал вокруг госконцерна

На минувшей неделе ВПК Украины подорвали очередные скандалы. И снова в центре скандалов — ГК "Укроборонпром" с его неизлечимой болезнью — срывом выполнения государственного оборонительного заказа, сварой с заказчиком и соисполнителями-партнерами.

Краткий хронометраж скандальных раундов.

14.08.2019 г. на сайте ГК "Укроборонпром" появилось заявление: ГК "Укроборонпром" выдвинул обвинение в адрес Министерства обороны Украины: а) в попытке уничтожить Харьковское конструкторское бюро им. А.Морозова; б) в переводе коллектива ХКБМ на двухдневный график работы; в) в прекращении финансирования производства БТР-4 "из-за неспособности частной компании ООО "Лозовский кузнечно-механический завод", являющейся монополистом в изготовлении корпусов из стали марки 71, производить необходимое количество корпусов"; г) в блокировке изготовления корпусов БТР-4 из бронестали производства Евросоюза; д) в наложении штрафа на ХКБМ на сумму 82,3 млн грн за невыполнение заказа; е) в прекращении финансирования разработок "новых видов бронетехники", а именно ― глубокой модернизации танка Т-64.

В ответ 15.08.2019 Министерство обороны Украины сделало достоянием гласности свою позицию, деликатно обвинив ГК "Укроборонпром" во лжи. В частности, военные утверждают, что ХКБМ сорвало сроки выполнения государственного контракта на поставку бронетранспортеров БТР-4: "за два года выполнения контракта, при надлежащем финансировании, предприятием изготовлено лишь семь единиц бронетранспортеров БТР-4Е, часть бронетранспортеров находится на разных стадиях изготовления, а почти половина — вообще не заложена в производство". Минобороны не соглашается с перенесением срока поставок бронетранспортеров на год, отказывается платить проценты "за пользование кредитом в объеме 11,2 млн грн ежемесячно" и выдвинуло требование ХКБМ уплатить штраф на сумму 82,3 млн грн. Относительно "блокировки разработки по модернизации танка Т-64" военные ответили: контракт подписали, средства зарезервировали, однако ХКБМ не смогло заключить договор со своими соисполнителями и поставщиками. Иначе говоря, Минобороны не будет пересчитывать средства "в никуда и ни за что".

В тот же день, 15.08.2019 г., в войну вступил Лозовский кузнечно-механический завод (ЛКМЗ), который в своем обращении к президенту сделал достоянием гласности то, что так тщательно скрывал Укроборонпром. Оказывается, ХКБМ, получив заказ от Минобороны еще в 2016 г. на 45 бронетранспортеров БТР-4, заключило контракт с ЛКМЗ на изготовление корпусов аж спустя полтора года — в апреле 2018-го. В контракте шла речь не о 45 бронетранспортерах, а о 34. При этом были нарушены условия оплаты, и задолженность ХКБМ лозовчанам на сегодняшний день составляет свыше 75 млн грн.

16.08.2019 г. ГК "Укроборонпром" ответил ЛКМЗ, дипломатично избежав комментариев относительно долгов и пытаясь приглушить скандал дискуссией о качестве финской бронестали, которая в предыдущем заявлении фигурировала как "бронесталь из Евросоюза". Однако в этом публичном ответе есть крайне важный момент — фактическое признание Укроборонпромом поставок бронемашин с критическим недостатком — "микротрещинами, которые образуются во время эксплуатации боевых машин".

Итак, что мы видим? А видим мы неутешительную картину: армия получила не крайне нужные в условиях войны бронемашины, а БТРы, сваренные из бракованной бронестали. А где деньги, полученные от Минобороны как аванс за поставку 45 бронетранспортеров БТР-4? Пока неизвестно.

А еще мы видим традиционную ложь, попытку переложить вину на других и избежать ответственности. Укроборонпром пишет: "Министерством обороны прекращено финансирование производства БТР-4 из-за неспособности частной компании ООО "Лозовский кузнечно-механический завод", являющейся монополистом в изготовлении корпусов из стали марки 71, производить необходимое количество корпусов".

Стоп! При чем здесь способность частных компаний? С кем Минобороны заключило контракт на поставку бронетранспортеров БТР-4? Министерство обороны заключило договор на поставку бронетранспортеров БТР-4 с госпредприятием Харьковское конструкторское бюро им. А.Морозова, которое входит в ГК "Укроборонпром". Никаких договоров у Минобороны с частной компанией "Лозовский кузнечно-механический завод" нет. Да и вообще военным начихать, кто изготовляет корпусы, а кто — колеса. Минобороны платит за готовые к бою бронетранспортеры БТР-4. Еще раз: не за корпуса, а за готовые боевые машины.

А кто подписывал соглашение с частным ЛКМЗ на изготовление корпусов БТР-4? Соглашение с Лозовским кузнечно-механическим заводом подписывало Харьковское конструкторское бюро им. А.Морозова. Именно оно, ХКБМ, является главным исполнителем государственного оборонного заказа и, соответственно, совместно с руководством ГК "Укроборонпром" несет полную ответственность за его выполнение. Это стандартный пункт стандартного государственного контракта на выполнение ГОЗ. Так при чем тут Минобороны?

Конфликт вокруг бронестали. Он сводится вот к чему: у ГК "Укроборонпром" есть собственная бронесталь, однако он хочет изготовлять военную технику из зарубежной. Сначала Укроборонпром обвинял военпредов Министерства обороны в блокировании производства бронемашин из бронестали стран Евросоюза из-за устаревших ГОСТов с требованиями к бронестойкости, а недавно привел расчеты в пользу того, что корпус из финской стали стоит в полтора раза дешевле, чем из его родной брони марки 71.

Сначала о родной украинской броне. И снова обратимся к заявлениям Укроборонпрома. 29.10.2018 г. Укроборонпром сообщил: "Харьковское конструкторское бюро им. Морозова, входящее в состав Укроборонпрома, передало украинской армии первые семь БТР-4, изготовленные из новой отечественной брони". И тут же команда П.Букина заверила: "задачи, которые стоят перед предприятиями по выпуску бронетехники в 2019 году, будут выполнены". Здесь важно: 1) в Украине появилась новая броня; 2) ХКБМ поставит нашей армии надежные бронетраспортеры БТР-4 из новой украинской бронестали.

С обещанием выполнить задачу традиционно наврали. Не выполнили — бронетраспортеров нет. За это должны уплатить штраф на сумму 82,3 млн грн. Без обсуждений. И скандалы вряд ли помогут избежать этого наказания.

Относительно так называемой новой бронестали марки 71. Вообще происхождение этой "новой" бронестали уходит к 30-м годов прошлого века. В Украине патент на бронесталь марки 71 получил в 2008 г. авторский коллектив Украинского государственного научно-исследовательского института конструкционных материалов "Прометей", который входит в ГК "Укроборонпром". А вот Технические условия (ТУ) на ее изготовление зарегистрированы в 2012-м за ахметовским "Метинвестом". Как это случилось? Пока что загадка.

Вопрос первый: если у Укроборонпрома есть собственная броня, отвечающая наивысшим мировым стандартам, то зачем ему бронесталь из стран Евросоюза? Вопрос второй: если ХКБМ может сваривать корпуса из импортной брони самостоятельно, то почему из собственной брони не сваривает, а заказывает эти корпуса на стороне, у частного предприятия? Неужели потому, что и здесь, как говорил П.Букин, "бюджет в разы выше, чем стоимость" БТРов? Вопрос третий: почему ХКБМ (Укроборонпром) огромный заказ на изготовление корпусов БТР-4 отдал частному предприятию, а не своему? Например, тому же заводу им. Малышева, где еще в начале 2000-х государство закупило и установило оборудование для изготовления корпусов.

Конечно, у половины страны есть свой вариант ответа. Но хочется же услышать "профессионала" Павла Букина и его автобусного предшественника Романа Романова. Чем они руководствовались?

И если в октябре 2018 г. Укроборонпром уверял: "Спецсталь прошла контроль и приемку на всех этапах производства. По своим характеристикам эта спецсталь отвечает наивысшим мировым стандартам", ― то менее чем через год, в августе 2019-го, заявил о болезни своей бронестали марки 71: "микротрещины, которые образуются во время эксплуатации боевых машин".

А как же с контролем и приемкой на всех этапах производства? И что получается? Руководство ГК "Укроборонпром" знало о критическом недостатке своей бронестали, а его госпредприятия продолжали сваривать из нее корпуса бронемашин? Это что? Сознательная диверсия?

Теперь что касается бронестали "производства Евросоюза". Именно такой термин употребил Укроборонпром в заявлении против Минобороны. Подозреваем ― неспроста.

Помните польскую бронесталь на треснувших "Дозорах"? Она тоже из Евросоюза. Из заявления ГК "Укроборонпром" в 2016 г.: "в производстве ББМ "Дозор-Б" используется бронесталь марки Armstal-500, которая изготовляется на мощностях Huta Stali Jakościowych S.A. в городе Сталёва-Воля (Польша)". Еще цитата: "Украина для производства новой бронетехники (бронетранспортеров БТР-4, БТР-3, бронемашины "Дозор", "Тритон") начала активно закупать броню Armstal польского производства". И пока Укроборонпром и "Ленинская кузница" в 2016-м завозили польскую бронесталь, ее производитель ISD Huta Częstochowa через год сообщил, что… только планирует разработать два вида бронестали для военно-промышленного комплекса. Ну, и вишенка на патриотический тортик: польский меткомбинат ISD Huta Częstochowa входит в корпорацию "Индустриальный союз Донбасса". Контрольный пакет акций принадлежит пулу российских инвесторов. Так зачем было лгать, что российская бронесталь в Украину не поставляется?

Бельгийская бронесталь от бельгийской компании NLMK Clabecq. Вопрос: насколько эта броня европейская?

В судебных дебрях есть сверхинтересный документ — Постановление следователя об обысках детективами НАБУ ГП "Завод им. Малышева" в деле 760/28082/18. Это уголовное производство о так называемой бельгийской бронестали.

В постановлении приведены факты: 19.11.2015 между Министерством обороны Украины и Государственным предприятием "Киевский бронетанковый завод" (КБТЗ) был заключен контракт на поставку бронетранспортеров БТР-3ДА. Этот бронетранспортер разработали конструкторы ХКБМ. Тактико-техническим заданием предусмотрено использования отечественной бронестали, а в случае ее отсутствия — иностранных аналогов. За аналог взяли спецсталь марки АТІ500AR. Ее производителем является NLMK Clabecq (Бельгия), который принадлежат к российскому концерну "НЛМК" ("NLMK", г. Липецк, Российская Федерация).

Однако и это не все. Является ли российско-бельгийская спецсталь марки АТІ500AR бронесталью и может ли использоваться в боевых машинах? Нет! Однозначно — нет! Из справки представительства российского производителя: "материал марки АТІ500AR является полупродуктом, который поставляется после горячей прокатки без гарантий по механическим свойствам". И этот российский полупродукт в течение 2016 г. поставляли ГП "КБТЗ" под видом бронестали производства Евросоюза! И именно из этого "полупродукта" изготовляли бронетранспортеры, которые отказалось принимать Минобороны.

9.09.2016 г. российские владельцы Новолипецкого металлургического комбината распространили заявление вот такого содержания: "Ни одно предприятие группы НЛМК, российское или зарубежное, не поставляет и никогда не поставляло бронесталь на Украину. Упомянутая в публикациях бельгийская компания группы НЛМК, NLMKClabecq, поставляет в десятки стран мира, в том числе на Украину, износостойкую сталь Quard, которая используется для производства горнодобывающего, транспортного и сельскохозяйственного оборудования. Указанная продукция по своим характеристикам не отвечает требованиям, предъявляемым к бронесталям, и не может использоваться в военных целях".

Как вы думаете, на что именно реагировали российские владельцы? Правильно: на случай, не дай Бог, информация об использовании их стали в украинских боевых машинах долетит до Кремля. То, что она не является баллистической, дело десятое: Владимир Владимирович не является владельцем "Ленинской кузницы" и долго разбираться не будет.

И теперь главное: зачем ГК "Укроборонпром" закупал российский полупродукт, если его предприятие, ГП "Завод имени В.Малышева", еще в 2014 г. заключило соглашение с ООО " Метинвест-Украина" на закупку 4 тыс. тонн бронесталей марок 71 и 92 на сумму 181,91 млн гривен?

Финская сталь. Производитель — финская корпорация Miilux Ltd, которую тоже втянули в скандал и которая вынуждена была реагировать на украинские межведомственные баталии.

Miilux Ltd производит много разных марок стали различного назначения. В том числе износоустойчивую и баллистическую Miilux Protection 380-500. Оба вида стали поставлялись в Украину. Пока что вот этим утверждением и ограничимся. Детализируем после изучения правоохранителями таможенных документов, кому нужна была сталь для производства, к примеру, бульдозерных ковшей и сейфов, а кому — для производства военной техники. И, конечно, ГПУ развеет либо подтвердит сомнения относительно возможной подмены баллистической брони износоустойчивой и ответит на сакральный вопрос, который грызет военпредов: а не выдавали ли за финскую баллистическую броню какой-то другой металл из названных выше?

Из пригодных бронесталей из стран Европейского Союза для производства военной техники нас устраивает MTL Armour plate 300HB-650HB (Швеция) или Miilux Protection 380-500 (Финляндия). Используем финскую. Испытания подтвердили ее высокие баллистические и технические характеристики. После попадания боеприпаса она не трескается. Хорошо сваривается, тем более если соблюдать технологию сварки и сваривать современным оборудованием. Для того чтобы заказчик (Минобороны) согласовал ее использование, сделали бронемакет основных проекций и представили на испытание. После испытаний составили акт, в котором подтверждено отсутствие претензий военпредов и представителей ВСУ к бронестали Miilux Protection 500 и ее дополнительной защиты. Эту бронесталь используют и другие предприятия ВПК. Однако проблемы при сдаче корпусов военпредам Минобороны только у ГК "Укроборонпром".

Если предприятия Укроборонпрома используют финскую бронесталь, и она действительно баллистическая, то что мешает Укроборонпрому провести контрольные отстрелы каждой закупленной партии, пригласив на них высших чинов Генерального штаба, "сухопутки", Управления военных представительств Минобороны, ДВТПРВВТ Минобороны, ЦНИИ ВСУ, ЦБТУ ВСУ? Зачем устраивать скандалы? Что ими на самом деле пытаются прикрыть в ГК "Укроборонпром"? И что показательно: каждое новое заявление Укроборонпрома выявляет ложь предыдущую. Протрубили о новой отечественной бронестали, отвечающей мировым стандартам, а потом заявили о ее "болезни" — микротрещинах. Триумфально рекламировали свое партнерство с ЛКЗМ, а потом обвинили, что работа некачественная, а цены завышенные. Уверяли страну в том, что на бронемашинах не используется российская броня, а фактически оказалось, что лгали. И это во время войны, когда армия нуждается в технике.

Показательно и то, что едва ли не впервые за шесть лет военные показали зубы государственному монополисту, отказавшись переносить сроки контракта и выставив огромные штрафные санкции за его невыполнение. Означает ли это финал тотального государственного протекционизма посреднической структуре? Поживем — увидим.

Что делать?

Во-первых, бронесталь — это стратегическое сырье. К примеру, бронесталь толщиной от 40 мм запрещено поставлять в воюющую Украину. Это решение Европейского Союза и НАТО. А без такой брони нечего и думать о тяжелой бронетехнике. Украина как страна с колоссальным промышленным потенциалом обязана иметь свою конкурентную бронесталь, без "болезней", микротрещин, гуляющих толщин и кромок. На уровне правительства должна быть сформулирована задача: разработать конкурентную бронесталь, которая действительно будет отвечать наивысшим мировым стандартам. И это надо делать здесь и сейчас — пока живы последние из литейных могикан-ученых.

Во-вторых, сейчас, во время войны, для прекращения этой броневой вакханалии бронесталь нужно закупать централизованно, закладывать в Госрезерв, выделять ее исполнителям ГОЗ и, использовав, пополнять Госрезерв. Это необходимо для выполнения государственных оборонных заказов, и самое главное — для производства надежных защищенных бронемашин для нужд войны.

В-третьих, руководство государства должно поручить МИД решить вопрос снятия ограничений странами-производителями поставок в Украину бронесталей, которые могут использоваться для изготовления бронетехники, в частности тяжелой.

В-четвертых, расформировать ГК "Укроборонпром", дав его предприятиям максимум хозяйственной свободы.

В-пятых, начать частно-государственное партнерство в сфере ВПК. В этом заинтересованы и частные предприятия, у которых нет соответствующих производственных баз, и государственные предприятия, которые из-за непрофессиональности и коррумпированности руководителей простаивают, либо переводятся на двух-трехдневный график работы в условиях войны.

https://diana-mihailova.livejournal.com/3751282.html

19.08.2019

«УКРАЇНСЬКА БРОНЕТЕХНІКА» спростовує недостовірну інформацію «УКРОБОРОНПРОМУ» щодо використання фінської броні для виготовлення панцерового захисту СБА «Варта».

Посилання на заяву «УКРОБОРОНПРОМУ»: https://ukroboronprom.com.ua/uk/media/zayava-ukroboronpromu-shhodo-nedostovirnoyi-informatsiyi-tov-lkmz-pro-yakist-finskoyi-broni.html

ТОВ «УКРАЇНСЬКА БРОНЕТЕХНІКА» спростовує недостовірну інформацію «УКРОБОРОНПРОМУ» щодо використання фінської броні компанії Miilux Protection з твердістю 500 для виготовлення СБА «Варта».

Панцеровий захист спеціалізованих броньованих автомобілів «Варта» виготовляється з бронесталі шведського виробництва компанії Swebor Armor з твердістю 560, що має відмінні балістичні захисні властивості в поєднанні з високою твердістю і міцністю та пройшла всі випробування по класу захисту згідно ДСТУ 3975, окремо пройшла випробування у відповідних установах Міністерства внутрішніх справ і Міністерства оборони України. Має відповідні акти та сертифікати по результатам успішних випробувань.

http://ukrarmor.com/uk/news-uk/ukra%d1%97nska-bronetehnika-sprostovu%d1%94-nedostovirnu-informacziyu-ukroboronpromu-shhodo-vikoristannya-finsko%d1%97-broni-dlya-vigotovlennya-panczerovogo-zahistu-sba-v/

16.08.2019

ЗАЯВА "УКРОБОРОНПРОМУ" ЩОДО НЕДОСТОВІРНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ТОВ "ЛКМЗ" ПРО ЯКІСТЬ ФІНСЬКОЇ БРОНІ

ДК "Укроборонпром" наголошує, що ТОВ "Лозівський ковальсько-механічний завод" вводить в оману суспільство і верховного головнокомандувача ЗСУ у питанні виготовлення корпусів для БТР-4.

Інформація, розповсюджена цим підприємством, про те, що використання фінської бронесталі, з якої виготовляють бронетехніку країн НАТО, начебто призводить до підвищення ціни на 1 млн грн за один корпус, не відповідає дійсності і є виявом несумлінної конкуренції.

У відповідь на дезінформацію наводимо калькуляцію вартості корпусів для БТР-4, які виготовляє "ЛКМЗ" у порівнянні із вартістю корпусу, виготовленого із імпортної сталі на ДП "ХКБМ ім. Морозова".

 

Насправді економія лише на одному корпусі, який виготовляється із фінської бронесталі, становить майже 0,4 млн грн. Відтак, при серійному виробництві БТР-4 ідеться про мільйони зекономлених бюджетних гривень.

Водночас наголошуємо, що через позицію 85-го військового представництва Міноборони наразі заблоковано використання імпортної броні, а відтак – і виробництво БТР-4. Тому, що реальні потужності "ЛКМЗ" – 1,5 корпуси на місяць, що було засвідчено самими військовими.

Виглядає, що у процесі замовлення і виготовлення БТР-4 відбувається змова військової прийомки №85 Міноборони та приватного виробника, де військове відомство готове переплачувати бюджетні кошти, аби забезпечити кооперацію із визначеним приватним виробником. Наголошуємо, що лише цього року "ЛКЗМ" підвищило ціни на виготовлені корпуси у 1,5 рази.

Це відчутно збільшує вартість одного БТР-4, виготовленого підприємствами концерну для потреб ЗСУ. А в умовах, коли Міноборони відмовляється врахувати ці фактори у відповідних документах, подальша діяльність ДП "ХКБМ" постає перед суттєвими ризиками.

Заяви "ЛКМЗ" про те, що фінська броня MiiluxProtection 500, призначена для сейфів виглядає як невдалий жарт чи недоречний тролінг. Адже військові відомства 40 країн світу, зокрема і країн-членів НАТО, використовують бронемашини із цієї марки сталі.

Але найцікавіше полягає у тому, що Міноборони України також активно експлуатує машини "Козак" та "Варта", виготовлені саме із цієї броні. Тобто в одному випадку військове відомство закуповує вироби з певної марки сталі і цілком задоволене її характеристиками. А в іншому – розповідають вустами голови військового представництва №85 Плющакова про метал для сейфів.

Водночас свідоме нагнітання негативу проти сталі фінського виробника має ознаки недобросовісної конкуренції. Адже в Міноборони знають про "хворобу" сталі 71 – мікротріщини, які утворюються під час експлуатації бойових машин. Фахівці "ХКБМ" вимушені регулярно лагодити корпуси у рамках поточних ремонтів, виправляючи наслідки непрофесіоналізму приватних виробників. В "Укроборонпромі" готові надати відповідні світлини корпусів БТР-4, які підтверджують ці дефекти.

Наголошуємо, що "ЛКМЗ" неспроможний виготовляти необхідну кількість корпусів. Це підтверджено офіційним повідомленням 85-го військового представництва Міноборони на адресу Концерну. Яке, власне, і заблокувало використання іноземної броні. А відтак застерігаємо шановних колег з "ЛКМЗ" від подальшого поширення недостовірної інформації.

https://ukroboronprom.com.ua/uk/media/zayava-ukroboronpromu-shhodo-nedostovirnoyi-informatsiyi-tov-lkmz-pro-yakist-finskoyi-broni.html

16.08.2019

Позиція Міноборони України у відповідь на звинувачення щодо «блокування закупівлі бронетранспортерів БТР-4Е»

У Міністерстві оборони України ретельно проаналізовано звинувачення на адресу оборонного відомства у начебто «намірах блокування закупівлі бронетранспортерів БТР-4Е» та «доведення державного підприємства «Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О.Морозоваˮ до банкрутства».

Міністерство оборони України наголошує, що звинувачення є абсолютно безпідставними, а факти, поширені низкою інформаційних агенцій та Інтернет-видань, не мають достовірного підтвердження.

Слід зазначити, що Міноборони щорічно, починаючи з 2014 року планує кошти в державному оборонному замовленні на закупівлю бронетехніки виробництва ДП «ХКБМˮ. За ці роки здійснювалась закупівля бронетранспортерів БТР-4Е та машин на їх базі (командирський БТР-4К, броньована медична машина, броньована ремонтно-евакуаційна машина).

При цьому, авансування державних контрактів становило від 70 до 80 відсотків на закупівлю сировини, матеріалів та комплектуючих виробів, виплату заробітної плати працівникам. Підприємством в більшості були зірвані терміни постачання продукції, що приводило до сплати штрафних санкцій.

Останній такий контракт, укладений у 2017 році на постачання бронетранспортерів БТР-4Е, взагалі було розірвано з метою недопущення банкрутства підприємства з причини неспроможності ДП «ХКБМ» виготовити техніку в повному обсязі (продукція була поставлена частково, що призвело до невиконання планів в забезпеченні підрозділів Збройних Сил України необхідними сучасними зразками бронетехніки).

Що стосується державного контракту на закупівлю бронетранспортерів БТР-4Е, про який йдеться в вищезгаданих статтях:

між Міністерством оборони і державним підприємством "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О.Морозоваˮ дійсно укладено і виконується державний контракт з оборонного замовлення на закупівлю бронетранспортерів БТР-4Е із залученням кредитів під державну гарантію. Укладання зазначеного Контракту передбачало забезпечення нагальної потреби Збройних Сил України бронетехнікою в найкоротші терміни та зменшення щорічного фінансового навантаження на бюджет Міноборони шляхом залучення кредитних коштів підприємством.

При цьому, Міністерством оборони України в повному обсязі, відповідно до звернень ДП «ХКБМˮ, погоджено вибірку коштів в банку для авансування контракту.

Однак, за два роки виконання контракту, при належному фінансуванні, підприємством виготовлено лише 7 одиниць бронетранспортерів БТР-4Е, частина бронетранспортерів знаходиться на різних стадіях виготовлення, а майже половина — взагалі не закладена у виробництво (у тому числі корпуси для бронетранспортерів на ТОВ «Лозівський ковальсько-механічний завод» з причини недофінансування останнього з боку ДП «ХКБМ»).

Крім того, з незрозумілих причин не закуплені або непоставлені на ДП «ХКБМ» значна кількість комплектуючих виробів для виконання зазначеного контракту, що забезпечений фінансовим ресурсом з боку Міноборони. При цьому, значна більшість постачальників вказаних комплектуючих є якраз підприємства, що входять до складу ДК «Укроборонпром», який самоусунувся від загального керівництва проектом під гаслом «неможливості втручання в господарську діяльність підприємств».

На цей час ДП "ХКБМˮ за контрактом повністю зірвані терміни виготовлення та постачання продукції, яка вкрай необхідна Збройним Силам України. Зрив терміну постачання призвів до негативних наслідків, головними з яких є не задоволення нагальних потреб Збройних Сил України у бронетранспортерах та значне збільшення ціни за одиницю продукції.

З метою вирішення питання порядку подальшого виготовлення продукції, Міністерством економічного розвитку та торгівлі України у червні та серпні 2019 року проведено дві наради за участю представників Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Державного концерну "Укроборонпромˮ та ДП «ХКБМˮ. На цих нарадах, з метою отримання бронетранспортерів, недопущення збитків державі та банкрутства ДП «ХКБМ», Міністерством оборони України були запропоновані шляхи, які дозволяють зменшити вартість продукції за контрактом орієнтовно на суму близько 220,0 млн. грн.

Але головне, чого прагне керівництво ДК «Укроборонпром» та ДП «ХКБМ», аби Міністерство оборони України, всупереч умовам контракту та законодавства України, відмовилося від стягнення з ДП «ХКБМ» штрафних санкцій за невиконання умов контракту, та перенесло терміни постачання бронетранспортерів майже на рік, що тягне за собою невиправдану сплату відсотків за користування кредитом в обсязі 11,2 млн. грн щомісячно.

Таке управління керівництва ДК «Укроборонпром» та ДП «ХКБМ» призвело до численного звільнення кваліфікованого персоналу підприємства через невиплату заробітної плати.

Що стосується розділу статті про «блокування Міноборони розробки з модернізації танку Т-64».

Так, дійсно ще у 2016 році між Міноборони та ДК «Укроборонпром» підписано спільне рішення на відкриття дослідно-конструкторської роботи з модернізації танку Т-64, головним виконавцем якого є ДП «ХКБМ». Міноборони починаючи з 2016 року планувалось фінансування зазначеної роботи.

Однак, у зв’язку з самоусуненням керівництва ДК «Укроборонпром», ДП «ХКБМ» майже три роки створювало кооперацію підприємств (які також входять до складу концерну) та узгоджувало з ними роботу.

Контракт на виконання роботи Міноборони з ДП «ХКБМ» укладено у 2019 році, але до цього часу підприємством не укладені відповідні договори зі співвиконавцями робіт, що не дозволяє почати авансування контракту, кошти на який лежать на рахунках Міноборони.

ДК «Укроборонпром» заходів не вживає.

За даною ситуацією, що склалась, 15 серпня 2019 року Міністром оборони України направлені відповідні звернення до вищого керівництва держави.

http://www.mil.gov.ua/news/2019/08/15/pozicziya-minoboroni-ukraini-u-vidpovid-na-zvinuvachennya-shhodo-blokuvannya-zakupivli-bronetransporteriv-btr-4e/

15.08.2019

Обращение коллектива ЛКМЗ президенту Украины

14.08.2019

МІНОБОРОНИ УКРАЇНИ СТВОРИЛО УМОВИ ДЛЯ ЗНИЩЕННЯ "ХКБМ ІМ. МОРОЗОВА": ДВОДЕННИЙ РОБОЧИЙ ТИЖДЕНЬ ТА 82 МЛН ГРН ШТРАФУ

ДП "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О. Морозова" вимушено переводить майже тисячний колектив підприємства на дводенний робочий тиждень. Причина цього – низка рішень Міноборони України, які створюють умови для знищення одного з провідних оборонних підприємств України.

Міністерством оборони припинено фінансування виробництва БТР-4 через нездатність приватної компанії ТОВ "Лозівський ковальсько-механічний завод", яка є монополістом у виготовленні корпусів зі сталі марки "71", виробляти необхідну кількість корпусів.

85-те військове представництво Міноборони заблокувало можливість виробляти корпуси БТР-4 із бронесталі виробництва Євросоюзу на потужностях ХКБМ та інших підприємств Концерну.

Водночас, Міноборони висунуло до ХКБМ претензії на сплату штрафних санкцій у розмірі 82,3 млн грн за невиконання замовлення.

Також Міністерство оборони, без пояснення причин, припинило фінансування розробок нових видів бронетехніки. Зокрема, глибокої модернізації одного з основних танків українського війська, яка мала докорінно підвищити ефективність бойової машини. 

Фактично ХКБМ залишився без замовлення на виготовлення нової техніки, без грошей для розробки перспективних зразків та загрозу отримати багатомільйонний штраф, який остаточно заблокує роботу підприємства.

 Источник

05.07.2019

ВИРОБНИК ФІНСЬКОЇ БРОНЕСТАЛІ ЗАПЕВНЯЄ У ЇЇ ВИСОКІЙ ЯКОСТІ ТА ЗАКЛИКАЄ ПРИПИНИТИ СПЕКУЛЯЦІЇ

Виробник бронесталі Miilux Protection 500 фінська корпорація Miilux Ltd закликає припинити дискредитаційну інформаційну кампанію, яку сьогодні розгорнуто в українських медіа у зв’язку з відмовою військової прийомки Міністерства оборони України приймати  БТР-4, та запевняє у високій якості власної продукції. Про це йдеться у офіційному листі керівництва Miilux Ltd, який надіслано на адреси ДК "Укроборонпром", Ради національної безпеки та оборони України, Міністерства оборони України та Посольства України у Фінляндській Республіці.

"Репутацію нашої компанії, відомого та надійного виробника сталі, яку використовують у бронетехніці протягом багатьох років, піддано сумніву. Наша сталь тестувалася не тільки у дослідних умовах, але і у військових", – зазначають у фінській компанії.

У Miilux Ltd запевняють, що виробництво бронесталі "відповідає усім необхідним стандартам якості у Європейському союзі та має усі сертифікати хімічного аналізу, який підтверджує її придатність для використання у виробництві оборонного обладнання в Україні",

У компанії нагадують, що 14 одиниць бронетехніки, виготовленої із їхньої бронесталі, вже було прийнято в експлуатацію українськими військовими ще два роки тому. І, за цей час, жодних нарікань на якість броні, що використана у цих машинах, не надходило.

Як зазначається у листі, 19 грудня 2018 року було підписано черговий контракт між представником Miilux Ltd – компанією "TEXPROTEСT Sр. Z.о.о." (Польща) – та Харківським конструкторським бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова.

"Контракт  був виконаний у повному обсязі та в обумовлені строки. Сталь, вироблена Miilux Ltd, разом із супутніми документами (інвойсами, сертифікатами і т.д.) була поставлена в Україну", – повідомляють представники Miilux Ltd.

За необхідності  Miilux Ltd та TEXPROTECT Sp. Zo.o. можуть повторно  надати необхідну супутню документацію, яка була надана разом із продукцією представникам ДП "ХКБМ ім. Морозова", та закликають врегулювати ситуацію довкола міжнародного контракту у юридичній площині.

У Miilux Ltd нагадують, що займаються виробництвом бронесталі з 1967 року та співпрацюють із понад 40 країнами світу.  Її якість підтверджено багаторічним використанням у найсильніших арміях. З фінської бронесталі виробляються бойові машини у США, Німеччині, Франції, Великобританії, Нідерландах, Бельгії, Польщі та інших країнах світу.

Як відомо, 85-е військове представництво, яке працює на ДП "ХКБМ ім. Морозова", в черговий раз заблокувало виробництво БТР-4 з броні Європейського союзу. Вони заявляють, що у бронесталі Miilux Protection 500 виявлено більше сірки та фосфору, ніж визначено у нормах часів СРСР і тому, на думку чиновників Міноборони, її неможливо використовувати для БТР-4.

https://ukroboronprom.com.ua/uk/media/vyrobnyk-finskoyi-bronestali-zapevnyaye-u-yiyi-vysokij-yakosti-ta-zaklykaye-prypynyty-spekulyatsiyi.html

25.06.2019

«Это мусор»: почему украинская армия может остаться без новой бронетехники

Просто шедевр от радио свобода! Денег нет, БТР нет, полная ж…

«Это мусор» - так представители Минобороны назвали сталь, из которой «Укроборонпром» решил производить бронетранспортеры для ВСУ.  Речь о современном украинском БТР-4, который практически с первых дней войны оказался на передовой Донбасса. 

Представитель Минобороны говорит, что испытание - «лохотрон»

Этот конфликт - результат спора между Министерством обороны и производителем.  Военные отказываются принимать заказы.  Объясняют: сталь некачественная.

 «Привезли мусора, это просто мусор, который не отвечает ... Плюс, сделали здесь анализ: вредных примесей, это сера и фосфор - в 30-40 раз превышает (нормы - ред.)», - начальник 85-го военного представительства Минобороны  Украина Олег Плющакова.

Машины производит Харьковское конструкторское бюро имени Морозова.  Там уверяют: сталь для корпуса соответствует стандартам НАТО.

«Харьковское конструкторское бюро имени Морозова провело полный цикл испытаний.  Результаты испытаний отражены протоколами и актами.  Они положительные.  Броня выдерживает все требования, предусмотренные этими программами испытаний», - отметил ученый секретарь Харьковского конструкторского бюро имени Морозова Андрей Богач.

Андрей Богач

Корпуса варят из финской стали.  Использовать импортные материалы, объясняют разработчики, пришлось из-за дефицита украинских аналогов, которые производят на единственном в Украине предприятии. «Мы сейчас хотим показать вашу бумагу, с вашей подписью, где есть «Вывод представительства заказчика», который говорит о том, что Лозовский кузнечно-механический завод способен производить 1,45 корпуса в месяц.  И вы прекрасно понимаете, что эти объемы производства не позволяют выполнить государственный оборонный заказ», - доказывает Андрей Богач представителю Минобороны.

Впрочем, военная приемка настаивает: представлена ​​сталь - фальшивка, не соответствует государственным нормам и не может гарантировать безопасность бойцов на передовой.

 «Для этого придуманы куча архаичных ГОСТов каких-то, умными людьми, кстати, которые почему-то до сих пор никто не отменил.  Потому что они правильные.  Других нет, но они другие и не нужны, потому что там все написано правильно и правда», - отметил начальник группы 85-го военного представительства Минобороны Украины

Игорь Утегенов.

«Две стороны - они теперь в любом случае будут друг друга обвинять, хотя виноваты обе.  И в том числе комитет безопасности и обороны Верховной Рады, в том числе Кабинет министров, Министерство экономического развития и торговли.  Их департамент, он виноват, потому что они не вмешались в эту ситуацию, они ее не контролировали.  Таким образом у нас есть люди, которые заработали деньги - это «Укроборонпром», Министерство обороны, которое не хочет брать на себя ответственность за то, что кто-то заработал.  И есть завод, который потратил деньги и выпустил вот то, что выпустил.  Техники нет, армия сидит без техники, денег тоже нет », - резюмировал экс-президент Ассоциации производителей вооружения и военной техники Украины Вадим Кодачигов.

По словам представителей Минобороны, под угрозой срыва уже сейчас оказалась закупка более полусотни украинских бронемашин.  Когда теперь стоит ждать поставки новой техники в подразделения, военные прогнозировать не берутся.

 

Вадим Кодачигов

https://www.radiosvoboda.org/a/donbass-realii-chomu-ukrainska-armiya-mozhe-zalyshytysya-bez-novoi-bronetehniky/30015472.html

https://andrei-bt.livejournal.com/1364318.html

14.06.2019

На Украине нет "бельгийской", "финской", "польской" брони -есть только советская или некондиционная

Финская компания готовится к тому, чтобы выставить претензии к украинской стороне за заявления и действия, которые наносят урон деловой репутации компании.Будет это или нет - посмотрим. Но, уверен - в истории про броню и БТРы «динамики» и удивительных фактов скоро явно добавится….

Дальше сообщение С. Згурца, который то одно, то другое пишет. Ссылка на сообщение для желающих покопаться.

Процент серы или ошибочка вышла?

Был удивлён недавно двумя вещами.

Первая. Что мой недельной давности пост с оценками ситуации о производстве БТР-4 из импортной брони вызвал обвинения в заангажированности и необъективности. Да, давненько такого уже не бывало. Ок, я это запомнил) Наверное, и вправду ценная тема.

Вторая «удивляшка» касается уже самой финской брони, о которой шла речь. Она используется для производства бронемашин «Козак» компании «Практика» и ее ХКБМ им.Морозова планирует использовать для производства БТР-3 и БТР-4. Это нужно для минимизации ряда рисков, связанных с производствам корпусов БТР из брони отечественной марки 71. Были подобраны зарубежные аналоги отечественной брони - на основе решения генерального конструктора, который является ключевой фигурой при принятии подобных решений. Один из аналогов – как раз финская Miilux Protection 500.

В соответствии с протоколом совещания в Минобороны «Организация выполнения ГОЗ и контрактных обязательств по поставке бронетранспортеров БТР-4Е и машин на его базе на 2015 г.» было изготовлено 10 БТР-4Е с корпусами со стали Miilux Protection 500. В ХКБМ утверждают, что нареканий на эти машины у пользователей не было.

В сентябре 2018 г. между Минобороны, ДК «Укроборонпром» и ХКБМ было подписано новое Совместное решение, по которому ХКБМ под контролем военной приемки должно было изготовить два корпуса БТР-4Е с использованием броневой стали марки Miilux Protection 500. В декабре 2018 г. ХКБМ подписало контракт на поставку брони с польским дилером компании Miilux, отвечающим за Восточную Европу. В феврале-марте 2019 г. эта броня была поставлена на ХКБМ. И именно вокруг этой поставленной партии сейчас активно ломаются копья и высекаются искры взаимного праведного негодования - со стороны Минобороны, «Укроборонпрома», ХКБМ и военной приёмки. Так как ставки гораздо выше, нежели судьба этих двух злосчастных БТРов.

Поставщик и заказчик утверждают, что химический состав стали Miilux Protection, из которой в 2016 г. было изготовлено и поставлено в Минобороны 10 бронетранспортеров такой же, как и у стали, поставленной в марте 2019 г. Или, как поясняют в ХКБМ, «хімічний склад броньованої сталі марки Miilux Protection 500 поставки 2016 р. та поставки 2019 р. не має суттєвих розбіжностей та забезпечує належний рівень захисту, що підтверджено протоколами випробувань».

 

Позиция Минобороны, вернее, военной приемки, которая обеспечивает входной контроль продукции, иная. 6 июня 2019 г. на сайте оборонного ведомства появилось сообщение, которое существенно подняло градус взаимных обвинений. Речь шла о том, что "військова прийомка з’ясувала, що вміст шкідливих елементів у сталі марки MiiluxProtection 500, таких як сірка й фосфор у визначених зразках до 30 разів перевищує будь-які норми навіть для сталей низької якості, тим паче броньових. Водночас, вміст легуючих елементів, які наділяють метал броньовими властивостями, визначено як критично низький. Відтак, сталь з такими параметрами, нехай і теоретично, жодним чином не могла потрапити на конвеєр, де складають бронетехніку для того ж НАТО чи іншої країни", - утверждалось в сообщении.

Даже удивительно было, как финны могли так проколоться. Ведь недавно они приезжали в Украину для того, чтобы подтвердить, что все бронелисты, которые были поставлены в Украину от польского дилера Miilux - это их продукция. И это действительно броня Miilux Protection.

И теперь вот новый поворот.

Анализ химсостава финской брони 16 мая 2019 г. проводила компания «Сендлаб» из города Днепр. Речь шла о химанализе 14 образцов. Как я понимаю, именно на основе этого анализа, в частности, появились утверждения о превышении процента серы в металле «в 30 раз», хотя там у разных образцов – разные показатели. Например, при анализе «наиболее серосодержащего» образца брони под номером 30657-31-18-3 – процент серы в нем в документах от «Сендлаб» указан 0,06.

10 июня 2019 р. повторный химанализ этих же бронематериалов провело харьковское НПП «Укрінтех». При этом оказалось, что фактический состав брони близок к тому, что указано в сертификате от поставщика. Ну, это по мои визуальным оценкам. Впрочем, оцените сами – даю фото со сводной таблицы. И нет аномального, выходящего за нормы допустимого превышения по процентному содержанию серы и фосфора. При анализе того же образца брони под номером 30657-31-18-3 показатель серы в нем - 0,0051.

Вот такая нескладуха вышла.

Почему так? В письме на ХКБМ от компании «Сендлаб» все объясняется так: «При определении таких химических элементов как сера и фосфор может быть погрешность прибора…»

https://diana-mihailova.livejournal.com/3447758.html

06.06.2019

Міністерство оборони України не задовольняє якість окремих зразків броньованої сталі, які використовують для виробництва військової техніки

Міністерство оборони України не задовольняє якість окремих зразків броньованої сталі, які використовують для виробництва військової техніки

Отже, варто розібратися, а чи справді військове представництво винне у затримці з виконанням поставок у Збройні Сили бронетехніки і чи такі вже ретроградські у нас стандарти, що не дають зеленого світла для її експлуатації за призначенням.

Напевно, затягувати з відповіддю тут не варто, оскільки представники від оборонного відомства під час прийомки виявили дуже просту річ — імпортна сталь, яку використовували виробники, не відповідає необхідним конструктивним параметрам. Просто кажучи, замість прокату, який повинен був мати одні характеристики та броньові властивості, посередник, який узявся поставляти до України таку сталь, «дивним» чином поставив матеріал з помітно гіршими властивостями. Також дивує, що ініціатори «броньового скандалу» уникають згадок про факт, що закуплені держпідприємством сталеві листи не відповідають вимогам Євросоюзу щодо маркування і не мають належного сертифікаційного підтвердження свого походження. Більше того, результати випробування бронетехніки, корпуси якої обстрілювали з різних зразків зброї, дали привід сумніватися в їхній здатності забезпечувати заявлені вимоги з кулестійкості. І тут фокус проблематики якраз не в стандартах, що безсумнівно потребують вдосконалення, а у тому, що в процесі поставки бронесталі відбулася, м’яко кажучи, «некоректна» підміна на несповна кондиційну продукцію. Наразі триває комплекс досліджень, перші результати якого неодмінно зацікавлять компетентні органи, які відповідають за правову оцінку подібних маніпуляцій. Адже зрештою це є питанням національної безпеки, життя наших військовослужбовців і ефективного застосування бойових підрозділів, оснащених вітчизняною бронетехнікою. А як постраждає імідж держави та її ОПК, згадувати і поготів.

Закуплена узимку 2019 року партія імпортного металопрокату «MiiluxProtection 500» для Харківського конструкторського бюро з машинобудування імені О. О. Морозова (ХКБМ) призначалася для виробництва БТР-4. Важливо зрозуміти, що конструкторська документація згаданого виробу передбачає використання таких марок сталей: основна — сталь марки 71, допустима заміна — марки 7, марки 1, марки 2Р — (Польща), марки MiiluxProtection 500 (Фінляндія), марки ARMSTAL 500 (Польща), марки HB500MOD(Бельгія). Так от, військова прийомка з’ясувала, що вміст шкідливих елементів у сталі марки MiiluxProtection 500, таких як сірка й фосфор у визначених зразках до 30 разів перевищує будь-які норми навіть для сталей низької якості, тим паче броньових. Водночас, вміст легуючих елементів, які наділяють метал броньовими властивостями, визначено як критично низький. Відтак, сталь з такими параметрами, нехай і теоретично, жодним чином не могла потрапити на конвеєр, де складають бронетехніку для того ж НАТО чи іншої країни. Чому? А тому, що використання таких компонентів є справжнім злочином, бо подібні «панцирники» не виконуватимуть своєї головної захисної функції.

За прискіпливішого погляду на так звані «натовські» сертифікати на сталь MiiluxProtection 500, ми бачимо брак визначеності нижньої граничної межі вмісту легуючих елементів. Під час перевірки хімічного складу фінської сталі на вхідному контролі, у процесі запуску металопрокату у виробництво, виявлено відсутність двох хімічних елементів, що мали бути в хімічному складі сталі згідно європейських вимог. Тобто виходить, що поставлена фінська сталь не відповідає іь «натовським» стандартам!

Примітно, що ДП «ХКБМ» не виготовило жодного корпусу БТР-4Е зі сталі MiiluxProtection. А корпуси, виготовлені в 2017 році на Житомирському бронетанковому заводі, причому без участі військового представництва, під час випробувань обстрілом отримали безліч некондиційних уражень (пробиття). Тепер вони зберігаються в ізоляторі браку підприємства.

Вочевидь, на поверхні є ознаки того, що існують спроби замаскувати надуманими причинами саму суть зриву виконання державного контракту на виготовлення бронетранспортерів БТР-4Е і перекласти свою відповідальність на «плечі» військових представництв. І справа навіть не в імпортній броні, бо для складання БТР-4Е фактично використовується сталь марки 71, замовлена і виготовлена у 2017-2018 роках в необхідній кількості. Отже, аби використовувати металопрокат закордонних марок у виробництві БТР-4Е, ДП «ХКБМ» слід лише закупити сталі MiiluxProtection 500 з вмістом хімічних елементів, визначених конструкторською документацією. Також важливо розуміти, що вартість металопрокату марки 71 у загартованому стані становитьблизько 62 тис гривень за тонну, а загартованого металопрокату МiiluxProtection 500 — близько 180 тисяч гривень.

Насамкінець слід нагадати, що вся конструкторська документація, розроблена ДП «ХКБМ», містить посилання на стандарти колишнього СРСР, які досі діють в Україні. І про абсурдність їх скасування неодноразово заявляли представники «Укроборонпрому». Залишається почути відповідь на питання, коли вони були щирими: коли говорили про архаїчну систему стандартизації в «оборонці» чи коли її захищали?

Автор: Геннадій Карпюк

http://www.mil.gov.ua/news/2019/06/06/ministerstvo-oboroni-ukraini-ne-zadovolnyae-yakist-okremih-zrazkiv-bronovanoi-stali-yaki-vikoristovuyut-dlya-virobnicztva-vijskovoi-tehniki/

06.06.2019

БРОНЕСТАЛЬ З ЄС ДЛЯ БТР-4: ВІЙСЬКОВА ПРИЙОМКА ПРОДОВЖУЄ БЛОКУВАТИ ВИРОБНИЦТВО БОЙОВИХ МАШИН

85-е військове представництво, яке працює на ДП "ХКБМ ім. Морозова", в черговий раз заблокувало виробництво БТР-4 з броні Європейського союзу.

На цей раз причиною стало те, що у Фінляндії на сучасному металургійному підприємстві не використовують радянські ГОСТи. У бронесталі Miilux Protection 500 виявлено більше сірки та фосфору, ніж визначено у нормах часів СРСР і тому, на думку чиновників Міноборони, її неможливо використовувати для БТР-4.

Про всяк випадок, Концерн звернувся до фінського виробника сталі та поцікавився, чи зможуть вони змінити склад броні на такий, який задовольнить військову прийомку. У Miilux лиш розвели руками: там не розуміють, чому броня, яка постачається у 40 країн світу та відповідає всім нормам ЄС та США, виявилась непридатною для 85-го військового представництва і чому в Україні не визнають сертифікати якості Євросоюзу та стандартів НАТО STANAG.

Більше того, Miilux Protection 500 виявилась непридатною лише для БТР-4 і лише у 2019 році. Офіційний лист від Miilux підтверджує, що було закуплено саме ту броню, яка використовується у всьому світі та навіть саме та, яка була використана декілька років тому в Україні для виробництва точно таких же БТР-4. 

Бо у 2016 в Україні була виготовлена партія БТР-4 з Miilux Protection 500. Однак тоді корпуси були вироблені приватним ТОВ "Лозівський ковальсько-механічний завод", а не "ХКБМ". Всі ці машини успішно пройшли всі випробування та наразі знаходяться у війську.

Зрештою, саме з фінської броні приватні зброярі виробляють бронемашини "Козак" та "Варта". І, як неодноразово наголошували самі військові, жодних претензій до броні цих машин, у них немає. Цю ж фінську бронесталь застосовують для бронювання машин новітнього ракетного комплексу "Нептун".

Таким чином, станом на 2019 рік склалась наступна ситуація: "ХКБМ ім. Морозова" створив виробничу лінію для зварювання корпусів, але дозволу на виготовлення БТР-4 зі сталі країн НАТО та ЄС отримати не може – через бюрократичне затягування з боку 85-го військового представництва Міноборони України.

Знайти хоча б один логічний аргумент з боку представників замовника досить складно. Європейська броня активно та на постійній основі використовується в українських бронемашинах інших виробників, з неї можна швидше виробляти бойові машини та постачати їх до війська.

І вона не дорожча за українську. Більше того, БТР-4 з європейської броні для українського війська коштує дешевше за виготовлену з української броні, принаймні при існуючому зараз оподаткуванні та додаткових витратах на підрядників.

Вартість європейської броні зараз становить близько 150 грн за кілограм, включаючи всі додаткові витрати (транспортування, розмитнення і т.п.). Вона постачається одразу у загартованому вигляді, у будь-якій кількості та у всіх необхідних товщинах. До того ж, вона постачається без сплати ПДВ та у строк від 14 до 45 днів.

Водночас, виготовлення корпусу зі сталі українського виробництва марки "71", потребує 100% передоплати та сплати ПДВ. Виплавляють її великими партіями у 240 т. і з моменту замовлення до поставки проходить декілька місяців.

Потім "71" сталь необхідно загартувати, що може зробити тільки приватне ТОВ "Лозівський ковальсько-механічний завод" і це займає декілька місяців. А всі потужності лозівського заводу дозволяють виробляти максимум декілька корпусів за місяць. Таким чином, вартість одного кілограму української "71" сталі у деталях корпусу БТР-4, як мінімум, виходить на тому ж рівні, що і європейська сталь.

У результаті, через такі складнощі виробництва корпусу з "71" сталі БТР-4 коштує значно дорожче. Загалом корпус зі сталі виробництва ЄС, виготовлений на "ХКБМ" або "Заводі ім. Малишева", коштує на 770-870 тисяч гривень дешевше (в залежності від курсу валют). Тобто, українська армія може отримати більше бойових машин за менші кошти.

Водночас, над питанням здешевлення "71" сталі та розширення можливості виробництва БТР-4 з неї зараз активно працюють на металургійному комбінаті. Зокрема освоюється випуск вже загартованої сталі, але наразі її мінімальна товщина складає 10 мм, а для виробництва БТР-4 необхідні сталі і меншої товщини. Але все ж таки, оподаткування оборонної продукції залишається досить великим чинником, який впливає на вартість.

https://ukroboronprom.com.ua/uk/media/bronestal-z-yes-dlya-btr-4-vijskova-pryjomka-prodovzhuye-blokuvaty-vyrobnytstvo-bojovyh-mashyn.html

05.06.2019

ВІЙСЬКОВА ПРИЙОМКА НА "ХКБМ" ВИТРЕБУВАЛА ВИПРОБУВАННЯ В УМОВАХ АРКТИКИ ТА НЕ БАЖАЄ БРАТИ УЧАСТЬ У ВІДСТРІЛІ БРОНІ  

85-е військове представництво, яке працює на ДП "ХКБМ ім. Морозова", робить все для того, щоб БТР-4 не потрапили до українського війська. Про це говорять численні факти навмисного затягування ними приймання виготовленої бронетехніки, яка без їх рішення не може потрапити до діючих бойових частин Збройних Сил України.

Так, військова прийомка витребувала проведення випробувань за ГОСТом німецького двигуна Deutz, що встановлюється на БТР-4. Йдеться про перевірку роботи його патрубків та інших гумово-технічних виробів при екстремально низькій температурі у -45 С. І це враховуючи те, що найнижча температура в Україні за весь час проведення метеорологічних досліджень становила -42 С і була зафіксована у 30-х роках минулого сторіччя.

Норма ж у -45 С є умовою ГОСТ і встановлювалась з урахуванням можливості ведення бойових дій СРСР в умовах арктичного клімату. Сучасний німецький двигун Deutz витримав ці випробування, але на проведення такого тестування було витрачено декілька тижнів.

Крім того, військова прийомка витребувала проведення чергового відстрілу броні виробництва Євросоюзу попри те, що такі випробування проводились на постійній основі з 2016 року десятки разів та щоразу були успішними. Нещодавно було проведено черговий відстріл бронеплит – жодного пробиття броні не зафіксовано. Проте представники військової прийомки відмовились визнавати ці випробування та демонстративно залишили полігон.

Офіційна причина: через високу температуру (+35 С), швидкість польоту кулі була більша за встановлену і мала більше бронепробиття, ніж у діючих зараз архаїчних нормах ГОСТ, якими керується військова прийомка. Тобто, обстріл боєприпасом, який має більшу потужність, однак не пробиває броню, не визнається, тому що це не прописано у нормах 30-40 річної давнини.

Загалом БТР-4 пройшли вже понад півсотні різноманітних випробувань. Але кожного разу 85-е військове представництво знаходить нові причини, аби техніка не потрапила у бойові підрозділи української армії.

Таке затягування процесу прийому бойових машин може тривати роками. Адже БТР-4 на 40% складається з деталей виробництва країн НАТО та ЄС, а сертифікати якості Євросоюзу чи будь-якої іншої країни, військовою прийомкою не визнаються. При формалістичному відношенні до справи, військова прийомка може витребувати перевірку понад 8 000 деталей, вузлів і агрегатів, які імпортуються з Євросоюзу та країн НАТО на їх відповідність ГОСТам.

Вкрай формалізований та бюрократичний підхід 85-го військового представництва до своїх обов’язків дає привід звернутися до військової прокуратури, яка має встановити можливі корупційні або інші ризики пов‘язані із діяльністю військової прийомки на оборонному заводі.

https://ukroboronprom.com.ua/uk/media/vijskova-pryjomka-na-hkbm-vytrebuvala-vyprobuvannya-v-umovah-arktyky-ta-ne-bazhaye-braty-uchast-u-vidstrili-broni.html

03.06.2019

Война на «ХКБМ им. Морозова» продолжается: украинская броня против финской на БТР-4-непростые ответы

БТР-4 продолжает оставаться без НАТОвской брони из-за решения военной приемки Министерства обороны Украины, которое вызвано существующей в Украине архаичной системой стандартизации в "оборонке". На эти проблемы "Укроборонпром" неоднократно обращал внимание.

БТР-4 - это одна из самых серийных боевых машин, которая успешно используется украинскими военными на Донбассе с 2014 года. БТР-4 объединил в себе мощную защиту, немецкий двигатель, скорострельную автоматическую 30-мм пушку, высокоточное ракетное оружие, цифровые системы управления, наведения, навигации и связи.

Но из-за решения военной приемки украинское войско может остаться без этой боевой машины, а в дальнейшем, если ситуацию не исправить, и без других видов нового вооружения и техники.

Для понимания ситуации, пресс-служба Концерна подготовила детальное разъяснение проблемы и приводит официальную причину, по которой военная приемка отказалась признавать броню производства ЕС и НАТО для украинской бронетехники.

 

Почему военная приемка отказалась от НАТОвской бронестали?

"ХКБМ им. Морозова" изготовил очередную партию БТР-4 из финской стали MiiLux Protection. Все корпуса БТР-4 из неё успешно прошли полный цикл испытаний, в том числе и отстрелом, который доказал высокое качество брони и всей машины.

Но военная приемка (представители Минобороны, которые контролируют качество работ на "ХКБМ им. Морозова") отказалась принимать изготовленную продукцию до тех пор, пока предприятие не подтвердит химический состав финской брони на ее соответствие действующим в украинском ОПК стандартам. Они, как известно, - устаревшие советские ГОСТы, утвержденные еще 30-40 лет назад.

То есть, наличие сертификатов качества Европейского союза и Финляндии, подтверждение соответствия стандартам ISO, STANAG т.д. для военной приемки ничего не стоят, ведь они не соответствуют ГОСТу времен СССР.

Какова ситуация сейчас с производством БТР-4?

Без решения военной приемки изготовленная ​​техника не передается украинской армии, завод не получает деньги за выполненную работу и на него начисляются штрафные санкции, поскольку до момента передачи считается, что предприятие заказ не выполнило.

В результате - бойцы остаются без нового оружия, завод облагается штрафами, а полученные убытки в дальнейшем, среди прочего, могут вызвать проблемы с выплатой зарплаты работникам.

Такая ситуация является абсолютным абсурдом и серьезным прецедентом, который может иметь критические негативные последствия для всего оборонно-промышленного комплекса Украины. Ведь всё новоё оружие, которое разрабатывают оборонные предприятия, и речь идет не только об "Укроборонпроме", но и о частных производителях, конструируется в соответствии с общемировыми современными стандартами, а не советскими ГОСТами.

И ситуация, сложившаяся вокруг корпусов БТР-4, может случиться и с другими образцами вооружения и военной техники.

Какая бронесталь может использоваться для производства корпусов БТР-4?

Для изготовления корпусов БТР-4, в соответствии с конструкторской документацией, может использоваться броня украинского производства марки "71", а также финская, бельгийская и польская бронированная сталь.

Марки натовских сталей были выбраны после всесторонних химических исследований и физических испытаний, отстрела с разных дистанций из оружия разного калибра. Кроме того, эти стали используются для производства бронетехники по всему миру, имеют многочисленные сертификаты качества стран ЕС и соответствуют стандартам НАТО.

Зачем такое количество сталей?

Возможность использования различных типов брони связана с тем, что к началу российской агрессии единственным производителем "71" стали на Украине был "Алчевский металлургический комбинат", который с лета 2014 г. находится под оккупацией.

Пока выпуском "71" стали овладевали на другом металлургическом комбинате на подконтрольной Украине территории, вопрос из чего делать украинскую бронетехнику во время войны требовал срочного решения.

Кроме того, в рамках программы импортозамещения БТР-4 начали оснащать новыми немецкими двигателями, американскими трансмиссиями, в общем сделав несколько десятков других важных замен и нововведений, учитывая пожелания бойцов и реальный боевой опыт.

Какая сталь лучше защищает?

С точки зрения защитных свойств, как украинская "71" сталь, так и стали из ЕС - одинаковы. То есть, для бойца нет разницы, из какой брони сделан корпус БТР-4, он одинаково качественно защитит его от вражеского огня.

Первая партия БТР-4, корпуса которых изготовлены из натовской брони, согласно общему решению с Минобороны, была допущена к подконтрольной эксплуатации в войсках. И за это время никаких нареканий со стороны военных на натовскую броню БТР-4 не было.

В чем же между ними разница?

"71" сталь производится только на одном украинском металлургическом комбинате и поставляется в незакаленном виде. Закалить "71" сталь в Украине, по состоянию на сегодня, может только одно ООО "Лозовской кузнечно-механический завод", на котором находятся мощные термопрессы с усилием в несколько сотен тонн.

С этим связан и еще один "минус" использования "71" стали - на "ЛКМЗ" не могут закаливать большие по размерам детали корпуса БТР-4. Из-за этого борт боевой машины из украинской стали сваривается из нескольких отдельных листов, что невозможно назвать технологичным решением.

С момента от поступления писем на "Лозовский кузнечно-механический завод" до изготовления корпуса проходит от трех месяцев, но на практике случались задержки и до полугода.

То есть в технологической цепи производства боевой машины создается "узкое место", которое завязано на производственные мощности одного предприятия, которое, к тому же, получает права монополиста.

В то же время, сталь из ЕС сразу поставляется в закаленном виде. Это позволяет разместить новые технологические линии на бронетанковых заводах, сократить производственные расходы, а главное - ликвидировать зависимость от единственного поставщика и получить возможность развернуть действительно масштабное серийное производство БТР-4.

Из какой стали делать дешевле?

Несмотря на то, что "71" на металлургическом комбинаты стоит дешевле, чем сталь из ЕС [Примечание: примерно 5 тыс. долл. против 6 тыс. долл. за 1 тонну], украинскую сталь затем ещё необходимо закалить, что делает цены на них примерно одинаковыми.

На практике же, изготовления "71" стали для бронетанковых заводов не дает значительной прибыли для металлургов и в объемах работы комбината составляет считанные проценты. Это приводит к значительной задержке в ее поставках - с момента предоплаты до поставки украинской стали проходит 70-90 дней и требует заказ сразу крупной партии стали. [Примечание: Бывший директор ХБТЗ и ЗиМа Вадим Федосов Как-то все странно... Химанализ, военпреды.

И... ни слова об экономике проекта с использованием той или иной брони...

71-я броня действительно капризна. Но в умелых руках она даёт реально качественные вещи при минимальной стоимости.

К примеру, ГП «Завод имени В.А. Малышева», из этой брони изготавливает на танк Оплот-Т до 4.5 тонн изделий. Как ответственных, так и таких утилитарных, как контейнеры боковой динамической защиты. Вы видели на этих не особо важных изделиях хоть одну трещину?

И тоже странный посыл - механическое снятие слоя подкала брони после резки. Это проблема, чтобы отказаться от 71-й брони???

Все это решается заменой технологии плазменной и газо резки на технологию гидрорезания. Расчёты и заявки на двухголовочный гидрорез лежат на заводе с 2013 г.

Причём цена гидрореза соответствует разнице затрат при переходе с плазменной и газорезки на гидрорез, уже на 24-м комплекте раскройки БТР-4...

И ещё. Мариуполь всегда просит удобную для него массу плавки. 250 тонн и более, они требовали всегда. Но, поторговавшись, можно было сговориться и на 85 тонн :) ]

В то же время, сталь из ЕС возможно заказывать любыми, даже минимальными, партиями, а срок ее поставки составляет 14-45 дней. Благодаря этому в реальном производстве БТР-4 из натовской стали стоит, как минимум, столько же, а обычно и дешевле.

Какой выход из ситуации?

Как неоднократно подчеркивал "Укроборонпром", ситуация в сфере стандартизации требует быстрого, но одновременно глубокого и систематического решения. Урегулирование имеющейся проблемы требует, прежде всего, скоординированных действий Верховной Рады Украины и ряда государственных органов.

Кроме того, требуется реформирования институт военной приемки, который является советским рудиментом, но одновременно остается ключевым звеном в существующей системе исполнения Государственного оборонного заказа.

Фактически, от воли одного человека - руководителя военной приемки на оборонном предприятии, зависит работа завода и обороноспособность украинской армии.

Разговоры об этом идут уже несколько лет, и не только на предприятиях ОПК, а и во всех органах власти. Однако, на сегодняшний день, вопрос прозрачности ГОЗа, необходимости замены советских подходов на рыночные при его формировании, а также проблема диктата со стороны заказчика, так и остаются открытыми.

https://diana-mihailova.livejournal.com/3401399.html

29.05.2019

БТР-4 отказались допускать в войска

В Ф-буке сообщает Сергій Згурець:

Страсти по броне или где БТРы?

Сегодняшнее сообщение «Укроборонпрома» таки вывело на публичную поверхность проблему, которая длительное время высекала искры в отношениях Минобороны и предприятий концерна, ответственных за выпуск бронетехники.

Итак, констатирующая часть такова:

«На ДП "Житомирський бронетанковий завод" призупинено роботу цеху з виробництва корпусів БТР-4. Це вимушене рішення прийнято керівництвом підприємства через відмову військової прийомки Міністерства оборони України допустити до експлуатації у військах БТР-4, корпуси яких виготовлені з бронесталі виробництва країн ЄС та НАТО. Ситуація виглядає абсурдною, адже бронесталі, з яких виробляються бойові машини у США, Німеччині, Франції, Великобританії, Нідерландах, Бельгії, Польщі та інших країнах світу, визнано непридатними для української бронетехніки».

Для меня эта ситуация также из ряда вон выходящая. Насколько мне известно, военная приемка требует подтверждения химического состава зарубежной брони, из которой собираются варить корпуса для БТР-4 по гособоронзаказу. В частности, это касается финской MiiLux Protection. По утверждению военной приемки, по своему химсоставу она не отвечает требованиям конструкторской документации.

С другой стороны, или, скажем так, другая правда в том, что ХКБМ им. Морозова, которое отвечает за конструкторскую документацию, для изготовления корпусов БТР-4 и БТР-3 допускает 4 вида брони. Это украинская броня марки «71» и ее «аналоги». Таких аналогов прописано три – польская, бельгийская и уже упомянутая финская MiiLux Protection 500.

Зарубежные поставщики этой брони и их представители, с которыми я разговаривал, утверждают, что они поставляют в Украину броню, которая полностью отвечает заявленным баллистическими требованиям заказчика. У покупной брони есть соответствующие сертификаты, подтверждающие качество их брони, которая используется для производства бронетехники как за рубежом, так и в Украине. Например, из брони MiiLux Protection свариваются корпуса украинских бронемашин “Козак”, которые прошли все испытания на минную и противопульную стойкость. При этом поставщики готовы провести очередные испытания на обстрел сваренных бронедеталей корпусов БТР на полигоне, чтобы в очередной раз подтвердить качество поставляемой брони.

Ну, в общем, вся это история на текущем этапе, в моем разумении, свелась до следующего: «вам броня нужна или таблица Менделеева?», «вам шашечки или ехать?».

Теперь самое время задать себе вопрос – как мы докатились до жизни такой, и почему одним очень нравится броня «71», а другие утверждают, что производить из нее бронетехнику – сложно, дорого и рискованно.

Опишу кратко путь, по которому шло ХКБМ им. Морозова к решению использовать импортные марки стали для производства того же БТР-4.

В 2010 г. ХКБМ начал выпуск БТР-4 для инозаказчиков. Преимущественно все корпуса бронетранспортёров БТР-4 первых партий были выполнены из отечественной стали марки «71».

Их корпуса производились на Лозовском кузнечно-механическом заводе. В 2014 г. бронетранспортёры БТР-4 стали поставляться для нужд Национальной гвардии и Министерства обороны Украины – они были из тех, которые вернул нам Ирак. При этом в процессе эксплуатации БТР-4 выпуска 2010 года как минимум на 30 корпусах (практически на каждом третьем) - были выявлены многочисленные трещины. Они также появлялись и в процессе эксплуатации в ВСУ и НГУ. Так, в 2018 году было более 10 рекламаций на новые трещины в корпусах, которые ХКБМ получило от подразделений Министерства обороны Украины.

ХКБМ в качестве эксперимента было выпущено несколько корпусов БТР из импортной стали. Около десятка корпусов из бронестали MiiLux Protection были изготовлены Лозовским кузнечно-механическим заводом. И примерно столько же корпусов из бельгийской стали HB 500 MOD. В соответствии с совместным решением с Минобороны на семи корпусах БТР из бельгийской HB 500 MOD проводилась подконтрольная эксплуатация. В течение подконтрольной эксплуатации трещин на корпусах не было выявлено.

Что касается финской продукции Miilux 500, то, как мне пояснил представитель этой компании, “Miilux 500 используется в более сорока стран мира для производства военной техники и соответствует стандарту НАТО Stanag L1 – L5 на что готовы предоставить все соответствующие документы. В течении 2014 года сталь Милюкс успешно прошла все возможные баллистическое и лабораторные испытания на ГП «ХКБМ». На ООО «Лозовской кузнечно – механическом завод» было произведено 14 корпусов, которые успешно прошли испытания и проходят эксплуатацию в войсках”.

Финская, польская и бельгийская броня, как я уже говорил, определены решением главного конструктора ХКБМ как аналоги “71-й”, из который у нас могут производится и БТР-4, и БТР-3. Нынешний производитель 71-й брони - ПАО «Метинвест». Вернее, производитель стали с требуемыми характеристиками, которая становится броней только после закалки в специальных печах. Эту закалку в ходе производства корпусов «троек» и «четверок» производит ООО «Лозовской кузнечно – механический завод", которое и стало монополистом в производстве корпусов из «71-й» брони, именно из-за узкого «горлышка» закалки.

При этом зарубежная броня от всех поставщиков «аналогов» "71-й"может поставляться как в закалённом, так и незакаленном виде. При этом корпуса, если уметь, можно варить сразу из закаленной брони. Это существенно сокращает технологический цикл. При этом зарубежные поставщики готовы поставлять броню в любом заказанном объеме и любых требуемых толщин.

У нас с ПАО «Метинвест» с этим тоже нюансы.

Для того же БТР-3 нужны разные толщины брони, включая 4 и 5 мм. ПАО «Метинвест» может выдать броню только от 6 мм. При этом для изготовления корпусов БТР-3, согласно конструкторской документации, запрещен микс стали разных производителей. Замена толщин 4 и 5 мм на 6 мм для производства корпусов БТР-3М1 также не допускается, так как это утяжелит машину.

Также ПАО «Метинвест» может делать минимальный объём плавки в 250 тонн. Это достаточно значительный объем. Это очень много. Но на фоне громадных плавок для граждансих целей ПАО «Метинвест» бронемелочёвка для БТР предприятию малоинтересна.

На данном этапе производить корпуса из «71-й» брони может только Лозовая. И она же катастрофически срывает выполнение ДОЗа по производству заказанных корпуса для БТР-4. Из заказанных десятков корпусов в 2018 г. были поставлены единицы. Такая же картина и за прошедший период 2019 г. Причина – не только длительный цикл производства, сколько нехватка квалифицированного персонала. Как я уже как-то писал, большая часть “лозовских” сварщиков поехали варить корабли в Польшу. Это – следствие 2017 г., когда на Лозовую загрузка вообще не была спланирована.

Сегодня Лозовской кузнечно-механический завод просто не в состоянии выполнить программу, которая была на него возложена.

Именно поэтому “Укроборонпром” и взялся за производство корпусов из зарубежной брони, под это были созданы новые мощности на Житомирском заводе, на ХКБМ и на Заводе им. Малышева (хотя ХКБМ также уже имеет цикл и для производства корпусов и из 71-й).

Теперь, как я понимаю, зарубежная бронеинициатива поставлена на паузу до окончательного выяснения отношений между Минобороны и предприятиями “Укроборонпрома”. Самое время новой власти продемонстрировать свои компетенции.

Но!!! - независимо от того, каким будет ответ и чья логика окажется побеждающей, на сроки изготовления БТР это повлияет крайне отрицательно.

P.S. Я здесь описал самую общую канву проблемы, не вдаваясь в особенности технологических проблем, связанных с качеством сварки корпусов, с расходами на обрезку закаленной кромки у «71-й» брони, значительного перерасхода количества «71-й» брони для производства одного корпуса БТР по сравнению с импортной, и другими деталями. Они также очень важны, но, вероятно, блекнут перед более простыми вопросами – из чего таки будем делать наши БТРы, когда их начнем, наконец, делать и как начнем нагонять критическое отставание по их производству?

И, как обычно, комментарии благодарных читателей:

Олексій Сливінський Hb 500 Mod, вона ж Quardian 500, ми вже, я думаю, не побачимо на виробництві. Що стосується Miilux Protection 500, то повірте, все не так однозначно, як говорить представник компанії, що реалізує цю сталь в Україні і на якого Ви посилаєтесь. Я достатньо багато часу провів досліджуючи її властивості. Не знаю, з якої сталі Miilux виготовляють свою бронетехніку фіни, але та, що надходить до українських підприємств - м'яко кажучи сумнівний вибір.

Віталій Колесник Судя из изложенного военная приемка ЖБТЗ много на себя взяла, руководство Минобороны должно срочно влезть в решение данного вопроса и снять как минимум начальника ВП.

Давно назревает вопрос о целесообразности ВП на предприятиях УКРОБОРОНПРОМа. Запчасти на экспорт для военной техники идут без приемки ВП и все хорошо.

В странах НАТО такого понятия приемка ВП вообще отсутствует. В конечном итоге ответственный изготовитель вместе с разработчиком, а ВП только дополнительные затраты которые заложены в цену.

Главное чтобы поставленная техника соответствовала заявленным ТТХ и ресурсам, была надежной.

Alexander Nossov По состоянию на 18.30. 29.05. Прояснилось.

1. Директора Бронетанкового Житомирского временно отстранили, чтобы успокоить заводчан.

2. Данные в официальном заявлении Укроборонпрома неправда! Военпреды (МОУ) не имеют к этой броне никакого отношения.

3. Эта инфа годичной давности, и виновных тогда искали среди харьковских конструкторов и инженеров приемки!!

3. УОП именно сейчас это засветил, что сформировать гром.думку "ЗА" себя., успокоить заводчан, оправдать почти 30% увольнение за полгода, урезание зарплат и т.п.

4. Также Оправдаться - почему перевезли оборудование из цехов из Житомира в Харьков? Про цех сборочный, в котором упоминается в статье - из него вывезли 75% оборудования.

5. Волнения начались на заводе в Харькове... там похожая но немного другая причина, про нее позже.

Что далее?

Заводчане просят комиссию из КМУ, так как комиссия из УОП, которая приедет на след.неделе - заинтересованна в не раскрытии реальных причин убиения завода

Олег Николаевич чистая правда

Петро Кузь Наслідки найгірші для наших військових -- БТРів як не так і не буде. Як казали римляни "Дивись, кому вигідно"

https://diana-mihailova.livejournal.com/3382423.html

29.05.2019

ЧЕРЕЗ РІШЕННЯ ВІЙСЬКОВОЇ ПРИЙОМКИ МІНОБОРОНИ В УКРАЇНІ МОЖЕ БУТИ ЗІРВАНО ВИРОБНИЦТВО БРОНЕТЕХНІКИ

На ДП "Житомирський бронетанковий завод" призупинено роботу цеху з виробництва корпусів БТР-4. Це вимушене рішення прийнято керівництвом підприємства через відмову військової прийомки Міністерства оборони України допустити до експлуатації у військах БТР-4, корпуси яких виготовлені з бронесталі виробництва країн ЄС та НАТО.

Ситуація пов’язана із проблемою у сфері стандартизації в ОПК. Її розв’язання вимагає скоординованих дій Верховної Ради України та низки державних органів. Укроборонпром неодноразово наголошував на критичності цього питання для усіх підприємств галузі, як державної, так і приватної форми власності.

Наголошуємо, що внаслідок позиції військової прийомки Міноборони та через досі чинні архаїчні норми стандартизації призупинено спеціально створену виробничу лінію на житомирському заводі.

Ситуація виглядає абсурдною, адже бронесталі, з яких виробляються бойові машини у США, Німеччині, Франції, Великобританії, Нідерландах, Бельгії, Польщі та інших країнах світу, визнано непридатними для української бронетехніки.

"Укроборонпром" підкреслює, що недопущення у виробництво європейських бронесталей спричинить критичні проблеми і на інших заводах бронетанкового кластеру Концерну, а також – у приватних компаніях.

На підприємствах "Укроборонпрому", зокрема, на  ДП "Завод ім. В.Малишева", ДП "ХКБМ ім. Морозова" та ДП "Київський бронетанковий завод" також створено лінії з виробництва бронетранспортерів. Це пов‘язано із запланованим розширенням серійного виробництва для українського війська. БТР-4 та БТР-3 мали замінити наявні зараз в ЗСУ бронетранспортери радянського виробництва.

Серійне виробництво нових бойових машин залежить від поставок броньованої сталі і розраховане на її імпорт з країн ЄС. Адже єдине в Україні підприємство із зварювання корпусів з української бронесталі – приватне ТОВ "Лозовський ковальско-механічний завод" – не спроможне задовольнити потреби українського війська.

Наголошуємо, на необхідності якнайшвидшого вирішення проблеми стандартизації, зокрема щодо допуску у внутрішнє виробництво імпортних бронесталей.

Водночас, з огляду на звернення працівників ДП "ЖБТЗ", для вивчення дій керівництва підприємства щодо призупинки лінії буде здійснено позачергову перевірку фахівцями Концерну. На час роботи комісії, з метою забезпечення її об’єктивності, директора "ЖБТЗ" Ігоря Пшеничного тимчасово відсторонено від обов‘язків.

https://ukroboronprom.com.ua/uk/media/cherez-rishennya-vijskovoyi-pryjomky-minoborony-v-ukrayini-mozhe-buty-zirvano-vyrobnytstvo-bronetehniky.html

24.04.2019

На "ХКБМ" запустили собственное серийное производство корпусов для БТР-4

ГП "Харьковское КБ машиностроения им. А. Морозова", входящая в состав ГК "Укроборонпром", запустило собственное серийное производство корпусов БТР-4 для украинской армии. Таким образом, вопрос наиболее "узкого" места в производстве БТР-4, ранее завесивший от мощностей единственного частного производителя бронекорпусов, был успешно решена.

Для этого в 2018 году "ХКБМ" за собственные оборотные средства отремонтировал цех, который был незадействованный в производстве несколько десятков лет, а также закупил и наладил современную производственную линию.

И в 2019 году первый БТР-4 с корпусом производства "ХКБМ" успешно прошел комплексные испытания, что позволило перейти к серийному изготовлению очередной партии БТР-4 с использованием собственных корпусов.

Кроме того, "ХКБМ" обратилось к Минобороны с предложением разрешить использование в производстве БТР-4 новейших марок бронестали производства стран-членов НАТО.  Эти бронестали применяются в боевых машинах Альянса и соответствуют требованиям стандартов НАТО.  И пока соответствующие образцы натовской брони уже проходят испытания в Украине.

В то же время, кроме ликвидации зависимости от частного поставщика, это позволило увеличить общую рентабельность производства боевой машины на 4,5% и создать дополнительные рабочие места.

Таким образом, в бронетанковом кластере "Укроборонпрома" уже два предприятия - "ХКБМ" и "Завод им. Малышева" - освоили производство корпусов БТР-4, что позволяет значительно расширить выпуск этих современных боевых машин для украинской армии.

С целью налаживания более ритмичного финансирования "ХКБМ", в Концерне призывают Минобороны и МЭРТ пересмотреть условия оплаты, позволив расчет за изготовлено вооружение в рамках передачи отдельных единиц, а не после передачи последней машины из партии, что обычно происходит в конце текущего года.

Также Концерн обращается к городским властям Харькова с предложением временно освободить стратегическое государственное предприятие от уплаты налога на землю.  Так поступает местные власти других городов, чтобы способствовать развитию отдельных предприятий оборонно-промышленного комплекса.  Эти меры, вместе с другими инициативами "ХКБМ", обеспечат ресурсы для развития бронетанковой отрасли и достойные условия труда специалистов.

https://ukroboronprom.com.ua/uk/media/na-hkbm-zapustyly-vlasne-serijne-vyrobnytstvo-korpusiv-dlya-btr-4.html

16.04.2019

Скандал на ХКБМ им. А.А. Морозова: забастовка из-за невыплаты зарплаты и злоупотреблений руководства

ХС • Харьков

5 ч. •

#нампишут

С 01.2019 года в ГП "ХКБМ" им. А.А.Морозова, входящим в концерн Укроборонпром, происходят задержки з/п и прочих социальных выплат (отпускные, оздоровительные и т.д.). Директор Бабич А.А. раньше был директором Житомирского бронетанкового завода, был уволен из за масштабных коррупционных схем (расследования Bihus Info). Его брат Андрей Бабич бывший зам.директора Укроборонпрома. Предприятие за время руководства Бабича погрузло в кредитах и долгах, регулярно проигрываются суды из-за чего высококвалифицированные сотрудники увольняются. Руководство прячется и с недавнего времени Бабича отстранили от должности (в скандале вокруг Укроборонпрома и Свинарчуков), но по факту он приезжал на предприятие и решал свои бизнес вопросы.

15.04.19 был страйк рабочих которые требовали ответа на вопросы: почему больше месяца не выплачивают з/п, почему не оплачивают или оплачивают частично командировочные, почему сотрудники работают в неотапливаемых помещениях зимой и почему почти 2 года нет повышения з/п, при том, что юристам, бухгалтерии и планово-экономическому отделу повысили оклады зимой.

Также на предприятии масштабно работают «семейные подряды», родители забирают деток прямо с универа на пристроенное место, главный конструктор Мошнин, жена которого работает нач.отдела кадров по такой схеме устроили своего сына.

Руководство в лице бывшего директора Бабича и главного инженера Федянина А.В. рассказывало сказки о том, что во всем виноваты кто-то там, но не они. По результату общения народ понял, что перспектив здесь нет и нужно искать новое место работы. Пост адресован студентам и тем, кто хочет сюда устраивается на работу.

https://diana-mihailova.livejournal.com/3273423.html


28.01.2019
Посещение Министром обороны Украины Степаном Полтораком производственных мощностей предприятия

Полным ходом идёт сборка БТР-4.

Правда, вот этот б/н 237 из боевого состава первого батальона 92-й механизированной бригады.

На переднем плане импортная силовая установка Дойц для БТР-4Е1.

Корпусное производство БТР-4Е1.

Продемонстрирован БТР-4Е1 с дополнительным бронированием (прогрунтованные элементы с креплением на болтах).

29.10.2018

Армия получила первые семь БТР-4 (5+2 - 2 партия), изготовленных из новой украинской бронестали, - "Укроборонпром". ФОТО

"Харьковское конструкторское бюро им. Морозова", входящее в состав "Укроборонпрома", передало украинской армии первые семь БТР-4, изготовленных из новой отечественной брони. Спецсталь прошла контроль и прием на всех этапах производства.

Об этом информирует Цензор.НЕТ со ссылкой на пресс-службу "Укроборонпрома".

Спецсталь прошла контроль и прием на всех этапах производства, по своим характеристикам она соответствует самым высоким мировым стандартам.

Корпуса для БТР-4 изготовлены на Лозовском кузнечно-механическом заводе. На сегодня в производстве находятся около 40 таких корпусов.

Для выполнения задач, стоящих перед предприятиями "Укроборонпрома" и ЛКМЗ, в 2018 году налажена производственная кооперация по изготовлению бронекомплектов и дальнейшей их сварки на "Заводе им. Малышева", а также на ХКБМ и "Киевском бронетанковом заводе". Специалисты этих предприятий сейчас работают на ЛКМЗ, приобретая опыт для развертывания производства корпусов на своих заводах.

https://amp.censor.net.ua/photo_news/3093965/armiya_poluchila_pervye_sem_btr4_izgotovlennyh_iz_novoyi_ukrainskoyi_bronestali_ukroboronprom_foto

03.10.2018 

(на территории ГП "Завод имени В.А. Малышева")

Передано Вооруженным силам Украины секретарем СНБО Украины  Александром Турчиновым:

5 новых бронетранспортёров БТР-4Е1 с двигателем Deutz (БТР-4ЕДА) (ГП "ХКБМ").