18.01.2021
В Украине
показали новый боевой модуль «Воля» и «Воля-Д».
В Украине
показали новый боевой модуль для бронетехники под названием «Воля», разработки
Nova Technology.
Боевой
модуль оснащен вынесенным комплексом вооружения на платформе, стабилизированной
в двух плоскостях, а также оптико-электронным прицельным комплексом с
тепловизионным каналом.
Система
Управления огнем и цифровая система стабилизации Боевого модуля «Воля»
обеспечивают наведение в горизонтальной и вертикальной плоскостях,
сопровождение и эффективное поражение наземных, воздушных и надводных целей
днем и ночью, при стрельбе с места и на ходу.
Все
составные части Боевого модуля «Воля-Д» и боекомплект размещаются внутри
Боевого модуля над корпусом боевой машины, рабочее место оператора может
располагаться в любом месте машины.
Бойовий
модуль ВОЛЯ — призначений для боротьби із броньованими й неброньованими,
наземними й низько висотними нешвидкісними цілями.
Бойовий
модуль оснащений винесеним комплексом озброєння на платформі, стабілізованій у
двох площинах, а також оптико-електронним прицільним комплексом з тепловізійним
каналом.
Система
управляння вогнем та цифрова система стабілізації Бойового Модуля ВОЛЯ
забезпечують наведення в горизонтальній і вертикальній площинах, супровід та
ефективне ураження наземних, повітряних і надводних цілей вдень та вночі, при
стрільбі з місця та на ходу.
Керування
модулем у складі бойової машини здійснюється оператором та командиром (командир
має дублюючі органи керування). Оператор управляє Бойовим Модулем з робочого
місця, розміщеного всередині Бойового Модуля та має можливість перезарядки і
усунення затримок при стрільбі усіх видів озброєння (крім ПТУР) зсередини
Бойового Модуля зі свого робочого місця.
СКЛАД
БОЙОВОГО МОДУЛЯ ВОЛЯ
БАШТА З ОЗБРОЄННЯМ
30 мм
автоматична гармата – ЗТМ-1 (2А72), боєкомплект 290 снарядів
(всі снаряди готові до стрільби)
7,62 мм
кулемет ПКТ, 1400 патронів (350 патронів у магазині готові до стрільби)
30 мм
автоматичний гранатомет КБА-117 (АГС-17), 116 гранат (29 гранат у магазині
готові до стрільби)
протитанковий
ракетний комплекс «Бар’єр», 2 пускові установки, 4 ПТКР (з них 2 ПТКР на
направляючих, готові до пуску).
система
постановки димових завіс – 902В «Туча» (6 пускових установок, по три з кожної
сторони бойового модуля)
Система Керування Вогнем (СКВ)
— пульт
оператора і пульт командира;
— блок
управління механізмами БУМ;
—
оптико-електронний модуль (денний канал, тепловізійний канал, лазерний
дальномір);
—
відеомонітор оператора і відеомонітор командира;
— прилад
наведення ПН-Б
Система
Керування Вогнем забезпечує:
виявлення та спостереження цілей та оточення в
денних та нічних в умовах;
відображення
цілей та обстановки на моніторах командира і оператора;
вимірювання
відстані до цілі за допомогою лазерного далекоміра;
відображення
на моніторах командира та оператора марки візування цілі;
зображення
на моніторах командира та оператора марки прицілювання для обраного типу зброї;
автоматичне
визначення кутів прицілювання для обраної зброї;
керування
стрільбою зброї обраного типу (в тому числі ПТРК «БАР’ЄР»);
формування
та відображення на відеомоніторах службової інформації;
відображення
на відеомоніторах чисельного значення кута прицілювання при стрільбі
гранатометом по невидимій цілі в залежності
керування
механізмами гармати при заряджанні;
вибір типу
патронів гармати (бронебійно-трасуючий чи осколково-фугасно-запалювальний) та
режиму стрільби (черга-одиночний) для гармати та гранатомета;
запам’ятовування
встановленої кількості боєкомплекту і автоматичний відлік залишку при стрільбі;
керування
системою постановки димових завіс;
автоматична
діагности апаратури;
перемикання
органів управління Бойовим Модулем на командира від оператора з робочого місця
командира.
ТТХ
Оптико-Електронного модуля
Габаритні
розміри Бойового Модуля ВОЛЯ
Довжина з
озброєнням – 3780 мм
Довжина без
озброєння – 1780 мм
Висота –
1880 мм (висота над корпусом машини – 820 мм)
Ширина –
2150 мм
Діаметр
погону Бойового Модуля – 1350 мм
Рівень
балістичного захисту Бойового Модуля ВОЛЯ і його вага
STANAG 4659,
Рівень 2 — лобова проекція, бічна проекція, задня проекція від куль БЗТ калібру
7,62х39 мм:
з
боєкомплектом – 2000 кг
без
боєкомплекту – 1550 кг
або
з додатковим бронюванням, STANAG 4659, Рівень
3 + — лобова проекція, бічна проекція, задня проекція від куль Б32 калібру
12,7х108 мм
з
боєкомплектом – 2250 кг
без
боєкомплекту – 1800 кг
Опції
панорамний
приціл командира
інтеграція
тепловізійного каналу до приладу наведення ПН-Б для пусків протитанкових гранат
в нічних умовах
автоматичне
захоплення до 10 цілей
автоматичне
супроводження цілі
автоматичне
введення коректур за результатами пострілу
додаткове
бронювання композитною бронею корпусу бойового модуля та оптико-електронного
модуля
Основні переваги бойового модуля ВОЛЯ з аналогами БМ
інших виробників України
— підвищений
балістичний захист корпуса до рівня 3 (+) за STANAG 4569 (куля 12,7 х 108 мм, Б-32);
— підвищений
балістичний захист оптико-електронного модуля приладу наведення
ПН-Б до
рівня 2 за STANAG 4569 (куля 7,62 х 54 мм, Б-32);
— значне
зменшення часу готовності СУО до роботи (з 2 хв до 10 секунд);
— зменшена
серединна похибка стабілізації до 0.5 т.д;
— збільшена
точність наведення до 1 т.д;
— збільшення
швидкості та плавності наведення блоку озброєння бойового модуля;
— збільшено
дальність виявлення та розпізнавання цілей у денних та нічних умовах;
— завдяки
тепловізору є можливість розпізнавання та ідентифікації цілі типу «ТАНК» в
нічних умовах на відстанях, відповідно, 3700 м та 1800 м;
— покращено
точність та кучність ведення вогню за рахунок вдосконаленої конструкції модуля.
https://nteh.com.ua/bojovij-modul-volya/
БАШТА З
ОЗБРОЄННЯМ
30 мм
автоматична гармата – ЗТМ-1 (2А72), боєкомплект 320 снарядів
(всі снаряди
готові до стрільби)
30 мм
автоматичний гранатомет КБА-117 (АГС-17), 116 гранат (29 гранат у магазині
готові до стрільби)
протитанковий
ракетний комплекс «Бар’єр», 2 пускові установки, 4 ПТКР (з них 2 ПТКР на
направляючих, готові до пуску).
система
постановки димових завіс – 902В «Туча» (6 пускових установок, по три з кожної
сторони бойового модуля)
Габаритні розміри Бойового Модуля ВОЛЯ-Д:
Довжина з
озброєнням – 3700 мм
Довжина без
озброєння – 2120 мм
Висота – 750
мм
Ширина –
1880 мм
Діаметр
погону Бойового Модуля – 1350 мм
Рівень
балістичного захисту дистанційно керованого бойового модуля ВОЛЯ-Д і його вага:
STANAG 4659,
Рівень 2 — лобова проекція, бічна проекція, задня проекція від куль БЗТ калібру
7,62х39 мм:
з
боєкомплектом – 1600 кг
без
боєкомплекту – 1150 кг
або з
додатковим бронюванням, STANAG 4659, Рівень 3 + — лобова проекція, бічна
проекція, задня проекція від куль Б32 калібру 12,7х108 мм
з
боєкомплектом – 2100 кг
без
боєкомплекту – 1650 кг
2. Система Керування Вогнем (СКВ)
— пульт
оператора;
— пульт
командира;
— блок
управління механізмами БУМ;
—
оптико-електронний модуль (денний канал, тепловізійний канал, лазерний
дальномір);
—
відеомонітор оператора;
— відеомонітор
командира;
— прилад
наведення ПН-Б
Система
Керування Вогнем забезпечує
виявлення та
спостереження цілей та оточення в денних та нічних в умовах;
відображення
цілей та обстановки на відеомоніторах командира і оператора;
вимірювання
відстані до цілі за допомогою лазерного далекоміра;
відображення
на відеомоніторах командира та оператора марки візування цілі;
формування
та відображення на відеомоніторах командира та оператора марки прицілювання для
обраного типу зброї;
автоматичне
визначення кутів прицілювання для обраної зброї;
керування
стрільбою зброї обраного типу (в тому числі ПТРК «БАР’ЄР»);
формування
та відображення на відеомоніторах службової інформації;
відображення
на відеомоніторах чисельного значення кута прицілювання при стрільбі гранатометом
по невидимій цілі в залежності
керування
механізмами гармати при заряджанні;
вибір типу
патронів гармати (бронебійно-трасуючий чи осколково-фугасно-запалювальний) та
режима стрільби (черга-одиночний) для гармати та гранатомета;
запам’ятовування
встановленної кількості боєкомплекту і автоматичний відлік залишку при
стрільбі;
керування
системою постановки димових завіс;
автоматична
діагности апаратури;
перемикання
органів управління Бойовим Модулем на командира від оператора з робочого місця
командира.
3.
Стабілізатор Озброєння
№п/п
Характеристика
Значення
1.Час
увімкнення < 10 с
2.Максимальна
швидкість наведення по горизонталі до 45°/с
3.Максимальна
швидкість наведення по вертикалі до 35°/с
4.Мінімальна
швидкість наведення по горизонталі 0,05 °/с
5.Мінімальна
швидкість наведення по вертикалі 0,05 °/с
6. Приведення виробу в «ГАБАРИТ» машини присутній
7. Цілевказівник
командира «ЦУ» присутній
8. Автосупровід
контрастних цілей «АЦ» присутній
9. Серединна
похибка стабілізації не більше 0,5 т.д.
10. Динамічна
похибка стабілізації не більше 2 т.д.
11. Точність
в режимі «ГАБАРИТ» не більше 1°
12. Точності
у режимі:
— ЦУ
— АЦ
Не більше 10
т.д.
Не більше 1
т.д.
13. Температура
навколишнього середовища -40°…+ 60°
14. Приводи
вертикального і наведення Електромеханічні, з ручним дублюванням
15. Кути наведення по горизонту 360° х N
по
вертикалі — 5°…+ 45°
ТТХ
Оптико-Електронного модуля:
Найменування
Значення
1. Денна телевізійна камера
1.1. Дальність виявлення (розпізнавання) у
вузькому полі зору телеканалу наземного об’єкту з фронтальною проекцією 2,3х2,3
м в денних умовах за метеорологічній дальності видимості (МДВ) не менше ніж 25
км і контрасту обєкту щодо фону не иенше, ніж 0,5:
— за
освітленості місцевості від 100 до 105 лк
— за освітленості
місцевості не менше ніж 0,5 лк
10 (4,5) км,
не менше ніж
3,5 (1,8)
км, не менше ніж
1.2. Кутові розміри вузького поля зору:
– по
горизонталі
– по
вертикалі
2° 14´, не
менше ніж
1° 37´, не
менше ніж
1.3. Кутові розміри широкого поля зору:
– по
горизонталі
– по
вертикалі
8°, не менше
ніж
6°, не менше
ніж
1.4. Границя роздільності у центрі
вузького поля зору телеканалу
25´´, не
більше ніж
1.5. Границя роздільності у центрі
широкого поля зору телеканалу
3´, не
більше ніж
1.6. Час зміни зображення на екрані
телевізійного монітора при перемиканні вузького і широкого полів зору
телеканалу після подачі сигналу на перемикання
1±0,3 с
2. Лазерний дальномір
2.1. Робоча довжина хвилі
випромінювання
Від 1,060 до
1,079 мкм (опція 1,54 мкм)
2.2. Вимірювання дальності по цілі
розмірами не менше ніж 2,3 на 2,3 м
—
максимальна
— мінімальна
Не менше
7000 м
Не більше
160 м
2.3.Середнє
квадратичне відхилення вимірювання відставні
± 5 м
3.1. Дальність виявлення цілі типу
«танк» за коефіцієнта пропускання атмосфери у робочому спектральному діапазоні
не більше 0,2км-1 і температурного контрасту цілі щодо фону не менше ніж 2К
згідно STANAG 4347
7,6 км, не
менше ніж
3.2. Дальність розпізнавання
(ідентифікації) цілі типу «танк» за коефіцієнта пропускання атмосфери у
робочому спектральному діапазоні не більше 0,2км-1 і температурного контрасту
цілі щодо фону не менше ніж 2К згідно STANAG 4347
3,7 (1,8)
км, не менше ніж
панорамний
приціл командира
інтеграція
тепловізійного каналу до приладу наведення ПН-Б для пусків протитанкових гранат
в нічних умовах
автоматичне
захоплення до 10 цілей
автоматичне
супроводження цілі
автоматичне
введення коректур за результатами пострілу
додаткове
бронювання композитною бронею корпусу бойового модуля та оптико-електронного
модуля
ДУБМ БТР-БМ показан заместителю министра обороны
Дистанционно управляемый боевой модуль (ДУБМ) БТР-БМ установлен на шасси бронетранспортера БТР-82.
ДУБМ БТР-БМ разработан в инициативном порядке
конструкторами и инженерами ООО «ВПК» и ООО Оружейные мастерские». Как сказал
генеральный директор ООО «ВПК» Александр Красовицкий «Разработанный нами
совместно с коллегами из «Оружейных мастерских» новый боевой модуль выгодно
отличается от всех существующих в мире аналогов тем, что он имеет значительно
большие углы наведения оружия в вертикальной плоскости, возможность пополнения
боекомплекта без выхода экипажа из машины, а также возможность работы в аварийном
режиме при полном отсутствии электропитания. На сегодняшний день ни один из
существующих ДУБМ не имеет таких возможностей».
1996
Артиллерийско-ракетный модуль «Кливер» включает в
себя орудие 2А72, пулемет ПКТ и четыре ПТУР «Корнет».
Эта турель (башня БТР-60ПБ) нашла применение и в новой модели БТР-70, принятой
на вооружение в августе 1972 г. Помимо борьбы с авиацией, башня позволяла вести
огонь по верхним этажам зданий при бое в городе и обстреливать нависающие
склоны, что оказалось неоценимым в горной войне и вскоре пригодилось в
Афганистане. Одновременно изменили установку сидений десантников, развернув их
лицом к бортам для более удобного ведения огня через шесть боковых амбразур с
откидывающимися крышками. Еще одно окно для стрельбы появилось в верхнем
лобовом листе корпуса под автомат командира. На крыше боевого отделения
вырезали два люка с амбразурами для стрельбы вверх и метания гранат. Распахнув
верхние люки, десантники могут использовать приданные отделению и перевозимые
на БТР ручной гранатомет и переносные ЗРК «Стрела» и «Игла».
Без особых изменений это вооружение перекочевало и
на появившийся в 1984 г. БТР-80. Размещение амбразур под стрелковое оружие на
нем было несколько пе-рекомпановано в соответствии с концепцией «активного
размещения десанта», обеспечив возможность сосредоточить наступательный огонь
вперед, а пару передних боковых окон приспособили под крепление ручных
пулеметов в шаровых опорах. Минимум изменений претерпела и башня, оснащенная
дневным прицелом 1ПЗ-2 и обзорным триплексом слева (ранее она была оборудована
перископом заднего обзора на крыше). На ней смонтировали и шесть мортир системы
902В «Туча» для отстрела дымовых гранат ЗД6, позволяющих БТР укрыться от огня
за плотной дымовой завесой или отойти экипажу из подбитой машины.
С начала 80-х гг. богатый материал для размышлений
дали бои на Ближнем Востоке с широким использованием бронетехники, затем
операция против Ирака и, конечно, Афганистан — по сути, первое крупное
испытание для Советской Армии в послевоенное время. Парадоксальным образом опыт
противопартизанской войны оказался настолько же ценен, насколько и не
использован в чеченской кампании — факт тем бо лее удручающий, что и остальные
конфлик ты на рубежах бывшего Союза и межрес публиканские вспышки напряженности
сопровождаются теми же особенностями, в которых бронетехнике приходится выполнять
не свойственные ей функции, действуя в населенных пунктах и осуществляя
конвойную и дозорную службу вдоль дорог и на заставах, когда особенно
необходимой становится не только защищенность, но и мощная огневая поддержка.
Подобная тактика и приемы, видимо, сохранят свою значимость и в обозримой
перспективе.
Поле боя сегодня зачастую сужается до городских
кварталов и придорожных зон, где бронемашины служат основой блокпостов и
опорных пунктов — своего рода подвижными ДОТами. Защищенность БТР, достаточная
от пуль и осколков (считалась удовлетворительной защита в лоб от бронебойной
пули типа Б-32 калибра 7,62 мм и сбоку — от легкой автоматной пули того же
калибра с дистанций до 100 м; крупнокалиберные пули БЗ и БЗТ стальная броня БТР
могла держать только на излете), в новых условиях оказывается явно слабой.
Тонкая броня не может противостоять РПГ и ПТУР противника, к тому же
применяемым массово и бьющим в упор. Вместе с тем, ее утолщение и навеска
экранов оказываются нежелательны-ленты. Из-за трудностей с наведением и
перезарядкой машина не была принята, хотя такой вариант в импровизированном
исполнении и практиковался в Афганистане. Но там машины служили скорее
подвижными позициями для обычных пехотных станковых гранатометов АГС-17 «Пламя»
и тяжелых пулеметов НСВТ-12,7 «Утес», ставившихся на треногах сверху на броне.
Установка оружия более крупного калибра
ограничивалась компоновкой боевого отделения БТР и, особенно, довольно тесной
башни, в которой оружие существовавших типов разместить не удавалось.
Использовать башенную установку с орудием и ПТУР по типу «Грома» от БМП не
позволял узкий погон и неизбежное сокращение вместимости десантного отсека.
Объемистая подбашенная конструкция с боеукладкой при этом оставляла место лишь
для 3—4 бойцов, не говоря уже о приросте веса почти на две тонны, терпимом для
гусеничной машины, но серьезно ухудшавшем скорость и проходимость колесного
БТР.
Предложение конструкторов Арзамасского
машиностроительного завода предусматривало оригинальный подход, разом решавший
несколько проблем. Вооружение «артиллерийского» БТР-80А (30-мм автоматическая
пушка 2А72 и 7,62-мм пулемет ПКТ в спаренной забронированной целом 1К13-2 с вычислителем и
лазерным дальномером-целеуказателем наведения ракет, названную создателями
«боевым модулем». На «Кливере» был устранен недостаток консольного крепления
длинноствольной пушки, трехметровая гибкая «удочка» которой при стрельбе
раскачивалась и ходила из стороны в сторону, давая слишком большое рассеяние
(2А72 изначально создавалась для работы в связке с более мощной системой,
которая служила бы ей опорой, по типу артустановки БМП-3). Орудие получило
жесткую обвязку из растяжек и хомутов для поддержания ствола и гашения
колебаний.
Установка
противотанкового комплекса радикально решила вопрос борьбы с бронетехникой
противника, уравняв машину по огневой мощи с БМП. Размещение «Кливера» на восьмидесятке»,
однако, установке) было вынесено на крышу корпуса; там же в основании установки
разместили и боекомплект — 300 снарядов к пушке и 2000 патронов к пулемету.
Выносное размещение оружия позволило увеличить до плюс 70° угол возвышения,
причем в этом случае при круговом вращении башни стрельбе не мешают узлы и люки
на корпусе. Снизилась и-опасность членам экипажа, высунувшимся из верхних
люков, попасть под собственную очередь. Уменьшился шум и загазованность внутри
БТР при стрельбе; отработанные звенья и гильзы, чадящие выгоревшим порохом,
летят за борт; десантное отделение и рабочее место оператора стали просторнее и
удобнее, в том числе и за счет введения силовых электроприводов управления
башней.
Пушка
2А72 представляет собой развитие известного орудия 2А42, широко применявшегося
не только на БМП-2, БМД-2 и БРМ-3, но и на вертолетах Ми-28 и Ка-50. От прежней
системы она отличается меньшим весом (84 против 115 кг), компактностью и менее
сложным устройством, — в ней всего 349 деталей вместо 578. В зависимости от
характера цели (ее подвижности и рассредоточенности) пушка может вести огонь по
выбору одиночным, малым (200 выстрелов в минуту) или большим (не менее 330
выстрелов в минуту) темпом стрельбы с селективным питанием от одной из двух
лент, задаваемым переключателем. В одной ленте уложены осколочно-трассирующие
(ОТ) и осколоч-но-фугасно-зажигательные, (ОФЗ) снаряды для стрельбы по живой
силе и слабоза-щищенным объектам, а в другой — броне-бойно-трассирующие (БТ)
снаряды для поражения огневых точек и бронетехники. Для наводки пушки и
пулемета установка оснащена дневным прицелом 1ПЗ-9 и ночным ТПНЗ-42 с
подсветкой ИК-про-жектором (при 5,5-кратном увеличении он имеет поле зрения 6°
40')- Пушка обеспечивает начальную скорость снаряда 960 м/с и прицельную
дальность снарядом БТ до 2000 м, а ОФЗ — до 4000 м (ночью по условиям
прицеливания — до 800 м).
Возвышенное
размещение цапф установки оружия, увеличившее общую высоту БТР-80А до 2800 мм,
дало дополнительное преимущество — возможность подкрадываться клротивнику,
прячась за растительностью и постройками и вести огонь из засады, выставив
«голову» и скрывая корпус за заборами и стенами при бое в городе. В
эксплуатации выносная установка оказывается более доступной и удобной при
обслуживании и перезарядке. На ней смонтированы и пусковые мортиры «Тучи» двумя
блоками по три ствола, позволяя при вращении отстреливать гранаты, ставя завесу
с нужной стороны. Установка мощной артсистемы (отдача 2А72 достигает 6 т)
потребовала усиления конструкции, прибавив почти тонну к массе снаряженной
машины, достигшей 14400 кг. Как вариант не столь радикальной модернизации был
предложен «промежуточный» БТР-80С, сочетающий прежнюю комплектацию вооружения
из КПВТ и ПКТ с преимуществами выносного монтажа.
Наиболее
мощным из перспективных образцов модификации БТР-80 стал «Кливер», впервые
представленный на выстав ке вооружения в Туле в октябре 1996 г. Ва риант,
который по праву может быть назван авторским, в инициативном порядке
разработали сами создатели вооружения — НПО «Прочность» (больше извест ное как
КБ Грязева-Шипунова). Восьмико лесная база БТР-80, еще при проектировании
задуманная как универсальное шасси (УНШ) для различных спецмашин, позволила
разместить внушительную бронированную башню с ракетно-артилле-рийским
комплексом вооружения, сочетающим пушку 2А72, пулемет ПКТ, четыре ПТУР 9М133
«Корнет» и оснащенным привыжило десант, места которого почти полностью занимают
подбашенное отделение с приводами, агрегатами, боезапасом и приборами оператора
(на опытном образце пришлось пожертвовать даже кожухом силовой установки, чтобы
расположить узлы системы). На машине зашили даже ставшие бесполезными
стрелковые амбразуры на корпусе и люках, признав тем самым переход оснащенного
«Кливером» шасси в другой класс боевых средств — своего рода колесного танка,
способного выполнять множество новых задач — от дозорной и конвойной службы до
огневой поддержки и противотанковой обороны (подобную трансформацию произвела и
установка на шасси БТР-80 120-мм гаубицы-миномета, приведшая к появлению ко
лесной самоходки 2С23 «Нона-СВК») В теперешнем исполнении «Кливер» слу жит
испытательным стендом перспектив ного унифицированного комплекса оружия,
предназначенного для нового поколения боевых машин (БМП, БМД и БРМ).
Предложения
по совершенствованию основных бронемашин российской армии конструкторами
сделаны. Первое признание же пока пришло из-за рубежа: на оружейной выставке в
Анкаре осенью 1995 г. был подписан контракт о поставке турецкой армии партии
БТР-80А. Событие тем более примечательное, что впервые техника отечественного
производства привлекла внимание государства — члена НАТО.
Виктор
ВАГНЕР. Танкомастер 1997-03, страница 20
Ракетно-артиллерийский
боевой модуль «Кливер».
http://zhurnalko.net/=weapon/tankomaster/1997-03--num20
1984
Башенная установка БТР-80 поздних
Но защита может быть и активной: повышение огневой мощи БТР, компенсируя слабость брони, заставит противника держаться на расстоянии и поражать его с больших дистанций. Усиление вооружения диктуется и возросшей насыщенностью боевых порядков современных войск разнообразной бронетехникой, в борьбе с которой даже тяжелые пулеметы теряют свое значение. Словом, необходимость качественных перемен в оружии БТР стала очевидной.
С начала 80-х гг. богатый материал для размышлений дали бои на Ближнем Востоке с широким использованием бронетехники, затем операция против Ирака и, конечно, Афганистан — по сути, первое крупное испытание для Советской Армии в послевоенное время. Парадоксальным образом опыт противопартизанской войны оказался настолько же ценен, насколько и не использован в чеченской кампании — факт тем бо лее удручающий, что и остальные конфлик ты на рубежах бывшего Союза и межрес публиканские вспышки напряженности сопровождаются теми же особенностями, в которых бронетехнике приходится выпол
Артиллерийско-ракетный модуль «Кливер» включает в себя орудие 2А72, пулемет ПКТ и четыре ПТУР «Корнет».
Предложение конструкторов Арзамасского машиностроительного завода предусматривало оригинальный подход, разом решавший несколько проблем. Вооружение «артиллерийского» БТР-80А (30-мм автоматическая пушка 2А72 и 7,62-мм пулемет ПКТ в спаренной забронированной
http://zhurnalko.net/=weapon/tankomaster/1997-03--num19
1965
Башня БТР-60П
одной из наиболее
распространенных и популярных бронемашин Российской армии и стран СНГ,
практически не претерпело серьезных изменений. Его предшественник, первый колесный
плавающий БТР-60П, в 1965 г. был оборудован башенной установкой с парой
пулеметов, ставшей традиционной для этого семейства. Унифицированная стрелковая
установка с тяжелым 14,5-мм пулеметом Владимирова КПВТ и танковым 7,62-мм
пулеметом Калашникова под более мощный, чем у прежних моделей и «ручников»,
винтовочный патрон, монтировалась в конусной цельноповоротной бронированной
башне с углами возвышения от минус 5 до плюс 30. Для наведения использовался
перископический прицел ПП-61А с 2,6-кратным увеличением, а по горизонту и
высоте спаренные пулеметы управлялись вручную с помощью штурвалов-махович-ков
стрелком, сидевшим в подвесном кресле под башней.
Удачная и несложная в эксплуатации башня получила широкое распространение и использовалась не только на БТР, но и на разведывательно-дозорных машинах БРДМ-2, командных и спецмашинах, а также для оснащения ДОТов при обустройстве фортификационных сооружений. К числу недостатков первоначального варианта относили небольшой угол возвышения, не позволявший вести огонь по воздушным целям. Чтобы БТР мог постоять за себя при встрече с набиравшими силу боевыми вертолетами и освоившей малые высоты ударной авиацией, на опытном БРТ-70ПЗ, получившем индекс «3» за «зенитные» качества, была отработана модифицированная турель с углом возвышения, возросшим до 60°.
Танкомастер 1997-03, страница
18
http://zhurnalko.net/=weapon/tankomaster/1997-03--num18