19.08.2021
Фотоприлад
відзвітувався про роботу над ОТРК, РСЗВ та модернізацією танків у рамках ДКР
«Краб» і «Бастіон»
БМ Оплот
НВК
«Фотоприлад», відзвітувався про проведення робіт у рамках ДКР «Краб» (Т-64),
«Бастіон» (Оплот), «Тайфун-1» (Град), а також ряду робіт для іноземних
замовників.
Зокрема,
як стало відомо Ukrainian Military Pages, в інтересах Міноборони України
впродовж минулого року черкаське підприємство в якості співвиконавця виконувало:
Складові
частини дослідно-конструкторської роботи
(СЧ ДКР) «Краб»: Розробка конструкторської документації (КД) на
модернізацію танка Т-64Б (Т-64БВ) (обсяг витрат – 2 028 955 грн):
«Розробка
аналогу виробу 1Г46М2 із застосуванням сучасної елементної бази», шифр «Краб-1Г46М2»;
«Розробка
аналогу виробу ПТТ-2-1М із застосуванням сучасної елементної бази», шифр «Краб-ПТТ-2-1М»;
«Розробка
аналогу виробу ПНК-4СRМ із застосуванням сучасної елементної бази», шифр «Краб-ПНК-4СRМ»;
Зазначається,
що розробка СЧ ДКР «Краб» дозволить освоїти виробництво приладів без
компонентів виробництва РФ та надалі забезпечити роботу для працівників ЦКБ
«Сокіл» (входить до складу НВК «Фотоприлад») шляхом авторського супроводу
дослідних зразків зазначених приладів.
СЧ
ДКР «Тайфун-1-Вз» щодо розробки КД на підривач МРВ-У для реактивних снарядів
РСЗВ «Град» (обсяг витрат – 654 319 грн), що має створити можливості для
серійного виробництва підривників в Україні.
Також
планується виконання робіт в рамках нових контрактів:
з
ХКБМ на виконання СЧ ДКР «Бастіон»
щодо модернізації прицільних комплексів ПНК-6 для БМ «Оплот»;
з
КБ «Південне» щодо виготовлення та проведення конструкторських і попередніх
випробувань дослідних зразків підривного пристрою шифр «Сапсан-ПП».
Для іноземних
замовників:
ДКР «Розроблення
комбінованого прицільного комплексу навідника «Модус-1Н», шифр
«Десна-1Н» обсяг витрат – 1 002 074 грн);
ДКР
«Розроблення комплексу панорамного командира «Модус-1К», шифр «Гранат-1К» (обсяг витрат – 1 182 634 грн);
ДКР
«Розроблення комплексу панорамного командира «Модус-1К», шифр «Гранат-1К» (обсяг витрат – 1 182 634 грн);
ДКР
«Розроблення танкового прицілу – дублеру оптичного «Модус-1Д», шифр «Дублер-1Д» (обсяг витрат – 787 404 грн);
Виконання
цих робіт з використанням цифрових принципів надасть можливість проводити
модернізацію існуючих та брати участь у розробці нових зразків бронетехніки, а
також має експортний потенціал.
Розроблення
концептуального проєкту «Розробка підривного пристрою проникаючої бойової
частини оперативно-тактичних ракет (ОТРК)», шифр «Оснащення-ВУ» (обсяг витрат –
75 982 грн)
Участь
у налаштуванні та конструкторський супровід виготовлення та випробувань виробів
РНК-4СД, ТКН-3А, ТКН-3Б, ПМ-ЛКТ-РЕ, ГДУ-624, ПК-1Л, ІРВ-Л, РИТМ та ін.
Перспективні
контракти в інтересах іноземних замовників:
ДК
«Укрспецекспорт»: 1Г46М, ТО1-КО1ЭR,
ЗІП для модернізації танків Т-80УД, ЗІП для танків Т-55М, ЗІП та обладнання для
перевірки оптичних приладів.
ДП
ДГЗП «Спецтехноекспорт»: контрольно-перевірочна апаратура (КПА) для перевірки
апаратури наведення 9С475 вертолітного ПТРК 9К113 «Штурм-В», оптичні прилади
для БМП-2, ЗІП для танків Т-72 та Т-55.
ДП
ДГЗІФ «Укрінмаш»: ЗІП для танків Т-72 і Т-90, ЗІП до прицілу 1Г46,
прицільно-спостережного комплексу ПНК-4С.
https://www.ukrmilitary.com/2021/08/fotoprylad-dkr.html
21.06.2021
Міністерство оборони України взяло під захист секретний
танк «Нота».
Зразки найсекретнішого танку "Нота"
перебазовані з полігону Башкирівка, яким опікується Харківське конструкторське
бюро з машинобудування ім.Морозова, на спецсховище Міністерства оборони
України.
Також були забрані для подальшого зберігання усі 152 мм
боєприпаси до цього танку. На далі йдеться про отримання від ХКБМ документації
на дослідну-конструкторську роботу "Нота", які відкрита та
супроводжується Міністерством оборони. Цю інформацію мені підтвердили в
оборонному відомстві, уникаючи інших подробиць.
Можу припустити, що це рішення Міністерства оборони є
упереджуючим задля мінімізації подальших ризиків - на тлі планів кластеризації/
корпоратизації підприємств "Укроборонпрому" і пропонованого злиття
ХКБМ ім. Морозова, Заводу ім. Малишева та залишків ХКБД в одну структуру під
проводом нових наглядових рад, налаштованих на сприймання реальності лише через
комерційний вимір.
Унікальні 152-мм танкові снаряди ледь не відправили на
утилізацію
Тоді керівництво Харківського конструкторського бюро з
машинобудування вирішило утилізувати боєприпаси, які роками зберігались на
підприємстві – причому в достатньо гарному стані. Йшлося про декілька десятків
унікальних 152 мм танкових боєприпасів
та складових (ПК-06-84 (16 шт.), ОФ-7731 "В" та ОФ-7732 "В"
(14 та 2 шт.), 294 "Н" та К-18 "В" (7 та 4 шт.)
Рішення про утилізацію боєприпасів після нашої публікації
було призупинене. Нам тоді заявили: "Тут йдеться не лише про певну
історичну спадщину, яку варто зберегти. Це один бік медалі. Важливо і інше.
Досягнутий технологічний та конструкційний набуток може несподівано знадобитися
в умовах та обставинах, про які сьогодні ніхто і гадки немає. Тому з такими
рішеннями не варто поспішати".
Дослідно-конструкторська робота по темі "Нота"
закриватись не буде.
Тепер, на тлі моїх питань щодо перебазування і самої залізної
"Ноти" під контроль Міноборони і майбутньої долі цього проєкту,
пояснення високопосадовців з оборонного відомства були такі:
"Дослідно-конструкторська робота закриватись не
буде. Як така, реанімація проєкту "Нота" у тому вигляді, як він є
зараз - потребуватиме значних капіталовкладень та часу, що на сьогоднішній день
є малоймовірним.
Особливо враховуючи те, що Об’єкт 477 розроблявся ще у
90-і роки минулого сторіччя, і більшість вузлів та агрегатів потребують заміни
елементної бази. Однак це не означає, що напрацювання у рамках
дослідно-конструкторської роботи "Нота" не можуть бути використані
при розробці інших зразків бронетехніки з виносним озброєнням".
Цей танк четвертого покоління пройшов через декілька
ітерацій, останніми з яких були об'єкти "Боксер", "Молот"
та, власне, "Нота". Ці проєкти за польотом конструкторськоі думки,
звісно, випередили російську "Армату", яка частково увібрала у себе
напрацювання для останнього супертанку Радянського Союзу.
Один з ходових мактів танка "Нота" планувалося
продемонструвати у 2017 р. у Києві на День незалежності.
Сергій Згурець
https://defence-ua.com/weapon_and_tech/ministerstvo_oboroni_ukrajini_vzjalo_pid_zahist_sekretnij_tank_nota-4019.html
20.12.2020
Проблемний «Оплот»
В танку «Оплот» намагаються обійтися без складових із
Росії
«Є певний перелік комплектуючих у вигляді вузлів
електрообладнання, складових частин блоків і систем, які у відсотковому
співвідношенні, у порівнянні з усіма комплектуючими, займають невеликий
відсоток, але виконують певну функцію», – каже Андрій Богач.
У відповідь на запит Донбас.Реалії про імпортозаміщення танку «Оплот» Генштаб назвав такі невирішені
проблеми:
1) Відстріл зразків
броні (запланований на
січень 2021 року)
2) Стендові
випробування двигуна 6ТД-2 (відпрацював 250 годин із 300 годин)
3) Приціл 1Г46М (проходить
заводські випробування)
4) Необхідність
кооперації понад 25 державних і приватних підприємств.
5) Потреба
створити національну програму для виробництва «Оплоту».
У нас бюджет в державі верстають на рік. Були спроби
верстати на 3 роки. Зараз про це зовсім не говорять
Микола Саламаха
«Все це впирається в законодавство, в фінансування. Тому
що у нас бюджет в державі верстають на рік. Були спроби верстати на 3 роки.
Зараз про це зовсім не говорять, тому що навіть той бюджет, який приймається, –
не виконується. І з таким підходом не буде ніколи виконуватися», – каже Микола
Саламаха.
Танком «Оплот» хочуть озброювати найбільш боєздатні
підрозділи, адже він дорогий. Якщо у 2017 році його ціна була 120 мільйонів
гривень, то на кінець 2020-го — вже 150 мільйонів, а танк ще навіть не
збудували.
За даними Генштабу, танкова бригада з цих бронемашин
коштуватиме 15 мільярдів гривень – до прикладу, увесь бюджет на озброєння на
2021 рік складає трохи менше ніж 23 мільярди гривень.
https://www.radiosvoboda.org/a/novi-tanky-dlia-zsu/31007849.html
19.10.2020, 10:51
Снаряди для
українського секретного танка «Нота» намагались знищити: кому це було потрібно.
Унікальні
152-мм танкові снаряди ледь не відправили на утилізацію.
Дивна
історія відбувається саме зараз навколо минулих розробок зброї майбутнього. Це
я про танк «Нота» та боєприпаси до нього. Після певних розмірковувань вирішив
таки оприлюднити окремі подробиці цієї інтриги - у якості запобіжного заходу.
Йдеться
про те, що керівництво Харьківського конструкторського бюро з машинобудування
вирішило утилізувати частину боєприпасів, які вже тривалий час збергаються на
підприємстві.
Причому
йдеться не про звичні танкові боєприпаси під гармату калібром у 125 мм, а про
унікальні - для нового танка під кодовою назвою «Нота», який мав стати
непереможним у наступних битвах. Ця революційна бойова машина нового покоління
розроблялась у Харкові перед розвалом СРСР, а наробітки по ній ще досі
знаходяться під "грифом секретно".
Операція
"Ліквідація"
6
жовтня 2020 р. директор державного підприємства "Харківське
конструкторське бюро з машинобудування" Яков Мормило пише директору
Державного науково-дослідного інституту хімічної промисловості Володимиру
Щербаню короткого листа за номером 3822/51.
снаряд танк нота
У
листі стверджується, що на цей час на ХКБМ на зберіганні знаходяться боєприпаси
та вибухові речовини з простроченими термінами зберігання.
Макет танкового
боєприпасу калібром 152 мм.
Директор ХКБМ просить керівника підприємства у Шостці розглянути можливість доставки та утилізації виробів на підприємстві ДержНДІ ХП та надати пропозиції щодо строків та вартості послуг з утилізації.
Серед іншого,
йдеться про декілька десятків 152 мм танкових боєприпасів та складових
(вказуються індекси ПК-06-84 (16 шт.), ОФ-7731 "В" та ОФ-7732
"В" (14 та 2 шт.), 294 "Н" та К-18 "В" (7 та 4
шт.).
Що
ж то за боєприпаси, термін зберігання яких вичерпався і які треба терміново
утилізувати?
Попри
власні попередні висновки, за роз’ясненнями я вирішив звернутися до одного з
попередніх керівників ХКБМ ім. О Морозова. І ось що почув у відповідь:
"Це
боєприпаси, які спеціально виготовлялися для «Ноти». Це вироби кінця 80-х
років. Але вони у гарному стані, вони добре зберігаються у відповідній тарі. Я
їх, звісно, бачив і знаю про них. Ці боєприпаси йшли під спеціально розроблений
механізм заряджання у вигляді револьверної укладки. Жоден інший 152 мм
боєприпас на «Ноту», звісно, не підійде.
Не
знаю, що їм вдарило у голову, щоб їх списувати та утилізували. Але це лише у
разі, якщо тему "Нота" на ХКБМ вирішили похоронити власними
зусиллями".
Також
мені було сказано про те, що де-юре проєкт "Нота" як
дослідно-конструкторська робота в інтересах Міністерства оборони України не
закритий. А відтак, знищення якихось складових, які є дотичними або необхідними
для перевірки тих чи інших конструкційних рішень, можє розглядатися, як свідоме
нанесення збитків або шкоди. Ну, це вже хто як згодом потрактує...
Всім
стоп!
Скажу
відверто, на нашу інформацію про ініціативу керівництва ХКБМ утилізувати 152-мм
танкові боєприпаси дуже оперативно зреагували у Міністерстві стратегічних
галузей промисловості.
Мені
було повідомлено з боку достатньо високої посадової особи, що керівництво ХКБМ
та підприємства у Шостці будуть попереджені, що утилізація є передчасною і що
боєприпаси, як версія, мають бути передані на сховища ДержНДІ для подальшого
зберігання. Тим більше, що інститут у Шостці є спеціалізованим підприємством,
яке відіграє важливу роль у збереженні та розвитку вітчизняних компетенцій
боєприпасної галузі.
Нещодавно
призначене керівництво концерну "Укроборонпром" також пообіцяло
приділити увагу цій історії.
Посадові
особи у Міністерства оборони, детально обізнані зі станом та перспективами
минулих та поточних проєктів, за які відповідає ХКБМ, у свою чергу, висловили
здивування щодо бажання позбутись цих боєприпасів.
"Тут
йдеться не лише про певну історичну спадщину, яку варто зберегти. Це один бік
медалі. Важливо і інше. Досягнутий технологічний та конструкційний набуток може
несподівано знадобитися в умовах та обставинах, про які сьогодні ніхто і гадки
немає. Тому з такими рішеннями не варто поспішати", - прокоментували мені
ситуацію фахові військові.
у
Росії ведуться роботи щодо посилення вогневої потужності танку
"Армата" під гармату 152-го калібру 2А82.
У
цьому контексті показово, що зараз у Росії ведуться роботи щодо посилення
вогневої потужності танка "Армата". На ньому визначально планували
встановити нову гармату 2А82 калібром у 152 мм. Але спочатку "что-то пошло
не так". Тепер надолужують. Ці заходи ворога спираються і на радянський
досвід з застосування танкових боєприпасів калібру у 152 мм - включно і за
проєктом "Молот/Нота". І накладаються на розробки як нових засобів
враження, так і систем захисту для важкої бронетехніки.
Здається,
ці дії нашого ворога мають бути у центрі уваги конструкторів у Харкові, аби
визначати та враховувати перспективну динаміку змін на полі бою. І пропонувати
упереджуючі рішення. Саме в цьому одна з місій конструкторських бюро.
Замість
цього - низький темп реалізаціі модернізаційних проектів для танків, що вже
стоять на озброєнні ЗС України і ось такі "утилізаційні" ініціативи.
Водночас
прагнення поставити на танк більш потужну гармату є одним з цілком логічних
шляхів модернізації бойових машин, нарівні з захищеністю і рухливістю вогнева
міць є однією з основних характеристик танка. З історії розвитку танків відомо,
що з кожним новим поколінням калібр гармати збільшувався.
Сьогодні
західні танки мають калібр гармати в основному 120 мм, хоча вже
"зазіхають" і на калібр у 130 і 140 мм.
Танки
Т-34 та Т-64,які були створені у Харкові, свого часу здійснили справжні
революції у танкобудуванні. А для того, щоб здійснити третю і створювалась
"Нота" - якраз перед розпадом СРСР. Під вирішальним впливом генія
тодішнього Генерального конструктора ХКБМ Олександра Морозова цей танк
четвертого покоління пройшов через декілька ітерацій, останніми з яких були
об'єкти "Молот" та "Нота".
Розроблений
в Україні танк "Нота". Той самий танк майбутнього. Калібр гармати -
152 мм. Історія проєкту така: 1990 рік – розгляд в ГБТУ МО СРСР технічних
пропозицій трьох конурентних радянських КБ щодо реалізації програми створення
перспективного танка майбутнього на наступне століття. Проєкти представляли: ХКБМ
(об’єкт 477), КБ ЛКЗ (об’єкт 299) та УКБТМ (об’єкт 187). Як найбільш
перспективний було обрано об’єкт 477 “Молот”. “Молот” мав вагу до 55 тонн.
Озброєння: гармата 2А73 152 мм, 7,62 мм, 12,7 мм кулемети та 23 мм гармата. У
1992-1993 роках було створено перший дослідний зразок об'єкту 477. Розвитком
проєкту "Молот" в Україні стала ОКР "Нота". При цьому один
зразок "Ноти" (виріб 477А) був виготовлений на базі вузлів ходової
частини від танка Т-80УД "Берёза" (виріб 478Б). Другий варіант танка
"Нота" (виріб 477А1) був виготовлений на базі вузлів ходової частини
від танка Т-64 (виріб 434).
Ці
проєкти за польотом конструкторськоі думки, звісно, на два десятиліття
випередили російську "Армату", яка частково увібрала у себе
напрацювання для останнього супертанку Радянського Союзу.
Є
чітке переконання, що для свого часу на початок 90-х харківські проєкти були
концептуальними лідерами, які поєднали у собі проривні рішення з командної
керованості, рухливості, захищеності і вогневої потужності.
Так,
і "Молот" і його наступниця "Нота" оснащувалися новою
гарматою калібром у 152 мм. Такого на той час не мав і не має й досі жоден танк
у світі. Гармата була напіввинесеною. Для гармати були розроблені нові
боєприпаси.
Нова
танкова гармата і нова система заряджання були розраховані під застосування
боєприпасів сумарною довжиною до 1800 міліметрів. Ці боєприпаси мали
надзвичайно потужні енергетичні можливості у порівнянні з закордонними зразками
того часу. На практиці це означало, що у танкових дуелях та ж "Нота"
завжди була б непереможною.
Розміщення
боєприпасів сумарною довжиною до 1800 міліметрів у харківських розробках та
револьверні механізми заряджання. Рішення щодо механізму заряджання на об'єкті
"Нота", як стверджується у окремих джерелах, є іншим, аніж у
"Молота". Воно забезпечує більшу швидкість та надійність.
Був
цикл випробувань цих нових танкових гармат і боєприпасів з цілком позитивними
результами у складі завершеного танкового зразка.
На
сьогодні в Україні є комплектні зразки танку "Нота". Звісно, є і вся
необхідна робоча конструкторська документація до виробів
"Молот/Нота", а також до їхніх складових та підсистем. Деякі з
проривних "нотних" рішень, до речі, втілені у БМ "Оплот".
З
приводу популяризації самої "Ноти", до речі, вже було декілька
шалених ідей. Хотіли було продемонструвати "Ноту" на одній з
міжнародних збройових виставок. А потім - і на параді на День Незалежності
України. Але секретність взяла гору.
Інтерес
до проєкту, попри його начебто минуловічність, насправді зберігається і в самій
Україні, і у декількох інших країн, яким цікава танкова потуга та амбіції. Бо
поєднання вже досягнутих конструкторських рішень у залізі з нинішнім рівнем
електроніки, оптики та елементно-компонентної бази можє сформувати на танковому
фронті новий проривний сімбіоз.
Сподіваюсь,
що ця публікація буде ще однією точкою фіксації уваги до того, що відбувається
на ХКБМ.
Сергій
Згурець
https://defence-ua.com/weapon_and_tech/snarjadi_dlja_ukrajinskogo_sekretnogo_tanka_nota_namagalis_znischiti_komu_tse_bulo_potribno-1870.html
17.05.2018
ХІ Міжнародна науково-технічна
конференція, Львів.
Тези доповіді «Концептуальні
напрями створення перспективних зразків бронетанкового озброєння механізованих
та танкових військ» А.С. Богача та О.О. Бабіча, ДП «ХКБМ».
За прогнозами на період
2020-2025 рр. провідні танкобудівні країни завершують розробки перспективних
танків V покоління. Це пов'язано з тим, що модернізаційний потенціал танків ІІІ
та ІV поколінь практично вже вичерпає себе в 20-30 роках ХХІ сторіччя, та вони
будуть замінені на більш сучасні зразки.
ДП «ХКБМ» проводить роботу зі
створення перспективних зразків озброєння та військової техніки. Враховуючи
стан розвитку підприємств ОПК, фінансування галузі, поточні потреби частин та
підрозділів Збройних Сил України, загрози та ризики, робота щодо створення
перспективного танка ділиться на три етапи, а саме:
1-й етап – створення
моторно-трансмісійного відділення (МТВ) з багатопаливним дизельним двигуном
потужністю 1500-1650 к.с.;
2-й етап – розробка систем
озброєння і боєприпасів з поліпшеними характеристиками, прицільно-оглядового
комплексу та нової системи комбінованого броньованого захисту;
3-й етап – створення активної
системи підресорювання та засобів автоматизованого керування бойовою роботою
екіпажа танка з прогнозованим скороченням членів екіпажу з 3-х до 2-х осіб.
У рамках 1 етапу в ХКБМ
виконано наступні роботи:
1.1. розроблена концепція
побудови моторно-трансмісійного відділення та опрацьовано резюме проекту,
1.2. визначені основні вимоги
до двигуна, проведені попередні розрахунки основних параметрів двигуна та його
теплотехнічні характеристики,
1.3. виконано попереднє
загальне компонування моторно-трансмісійного відділення (МТВ) танка, розроблені
та виготовлені дослідні зразки трансмісії з гідрооб'ємним приводом, складено
мережевий план-графік проекту та опрацьовані основні співвиконавці проекту.
Очікується, що створення
моторно-трансмісійного відділення дозволить мати конкурентні переваги
вітчизняної школи танкобудування, а саме (цілі):
1) надійну роботу двигуна на
різних видах палива та їх сумішах,
2) можливість роботи в умовах пустелі
та при температурі навколишнього середовища до +55˚С, а також у високогірних
районах на висотах до 3000 м над рівнем моря,
3) компактні розміри,
модульність конструкції,
4) можливість задньопривідного
та передньопривідного компонування моторно-трансмісійного відділення (МТВ).
TIUS SYSTEM ARMOURED VEHICLES BASED
COMAND and CONTROL SYSTEMS
TIUS-B, TIUS-B72 - Баллистические
вычислительные подсистемы танка, предназначенные для комплектации как новых,
так и модернизации существующих (Т-72) танков, в отличие от существующих подсистем,
учитывают изгиб ствола, реальную скорость пакета и формируют адаптивную зону
разрешение на выстрел. Эти подсистемы обеспечивают расчет и формирование
сигналов корректировок в системе управления огнем в зависимости от дальности,
типов выстрелов, значений параметров атмосферы, управления креном и целями
тепловизионного прицела и управление вооружением танка.
TIUS-H, TIUS-HM - подсистемы навигации и
связи, предназначенные для обеспечения автоматического управления движением и
взаимодействием бронетанковых войск, обеспечения определения и графического
изображения собственных координат местоположения, подчиненных транспортных
средств и пунктов назначения, отображения направления движения для заданных
маршрутов и автоматического радиосвязь адресного телекода с криптографическим
режимом защиты информации.
СУАЗ-120, СУАЗ-125 - подсистемы управления
заряжающим калибром 120 мм и 125 мм соответственно, обеспечивают работу с
разными типами боеприпасов, автоматическое и аварийное заряжание с места
наводчика и командира, автоматическое и аварийное заряжание / разгрузку
главного конвейера. , перезаряжая боеприпасы с конвейера корпуса на турельный,
управлять схемами стрельбы из пушки и спаренного пулемета с места наводчика и
командира.
ТИУС-З - Подсистема установки дымовой
завесы для защиты от оружия с лазерным наведением. Подсистема обеспечивает
автоматическое определение источника излучения, дополнительный разворот башни
танка, контроль стрельбы дымовыми гранатами с учетом реальных параметров
бокового ветра, собственной скорости и направления движения танка.
ТИУС-ЗУ - Подсистема управления танковой
зенитной установкой в горизонтальной и вертикальной плоскостях обеспечивает
широкий диапазон регулировки скорострельности зенитной установки, алгоритмов
выполнения системы диагностики и состояния аварийного опознавания.
TIUS-I - подсистема радара миллиметрового
диапазона для измерения начальной скорости танкового пакета для учета его
реальной скорости в баллистическом вычислителе.
ТИУС-К, ТИУС-Э - предстартовые режимы
управления, запуск, работа и остановка подсистемы двигателя вспомогательного
танка, увеличивающие ресурс главного двигателя и аккумулятор существа.
ТИУС-Т, ТИУС-ТМ1 - Подсистемы управления реверсивной
трансмиссией обеспечивают блокировку аппарата управления трансмиссией различных
типов автомобилей для защиты от неправильной работы механика-водителя.ТИУС-МБ -
Подсистема, предназначенная для облегчения работы механика-водителя за счет
автоматизации процесса управления предстартовой подготовкой и пуска ГД, режимов
работы и систем защиты ГД, обеспечения дорожной сигнализации и отображения
текущих параметров систем ГД и вспомогательных цистерн.
ТИУС-Д, ТИУС-ДЗ, ТИУС-Д55 - Подсистемы,
предназначенные для улучшения маневренных характеристик автомобиля за счет
автоматизации процесса подачи топлива, переключения трансмиссий и управления
поворотом, обеспечивающие формирование принципов включения / выключения высокой
/ низкой передачи. , формирующие принципы управления поворотом, управление
механизмом исполнительных трансмиссий в соответствии с выработанными принципами
реализации режимов переключения, поворота и плавного пуска танка.
Средства управления и контроля для
Подсистема управления огнем (CCFFCS)
LRERI предлагает разработать CCFFCS для
модернизации новых ОБТ и бронетехники. Эти средства используются для
баллистических расчетов и нормализации сигналов стабилизатора, пропорциональных
углам упреждения и возвышения орудия.
CCFFCS включает в себя: консоли
отображения и ввода параметров, блок баллистического вычислителя и использует
входную информацию, предоставляемую сигналами от:
1) достопримечательности:
- диапазон
- углы наведения
2) датчики параметров атмосферы:
- температура воздуха
- давление воздуха
- сила и направление ветра
3) датчики:
- положение башни
- позиция орудия
- крен, тангаж
- баллистического типа
4) прибор скорости стрельбы снаряда
(система дульной скорости):
- начальная скорость снаряда.
Подсистема навигации (NS)
LRERI предлагает разработать АПС для всех
типов бронетехники, которые могут быть использованы для следующих целей:
- измерение текущих координат местности, скорости и времени дороги с
помощью радиосигналов СНС ГЛОНАСС и GPS NAVSTAR в любой точке земного шара, на
в любое время и при любых погодных условиях
- назначение пункта назначения для самого командира и подчиненного ему
персонала (по радиосвязи), измерение расстояния до пункта назначения, угла
отклонения и времени прибытия согласно указаниям оператора
- опрос подчиненного местоположения
- прием-передача телекода
- хранение 50 маршрутных мест
НС состоит из: пульта управления, пульта
оператора, блока управления, приемника навигатора, датчиков движения,
радиостанции.
Основные характеристики:
Точность измерения навигационных
параметров:
Координаты ГЛОНАСС
30 м
Координаты GPS
40 кв.м.
Координаты ГЛОНАСС / GPS
20 м
Скорость
0,1
м / с
Время готовности после запуска
5 мин
Search and Fire Control Radar (SFCR)
LRERI proposes to develop 3 millimeter wave band SFCR
for main battle tanks applications. SFCR can be customized for various weapon
systems and integrated into Vehicle Command and Control System as a part of
Vehicle Fire Control Subsystems.
Main specifications:
Range
......................................................................... 5 km
Coordinate accuracy (mean-root-square error)
- azimuth, elevation angle
.................................... 1 angular minute
-
range.................................................................. 5 m
- radial velocity...................................................
1 m/s
Resolution:
-
range.................................................................. 0.5 -
10 m
- radial
velocity................................................... 0.5 m/s
Observation zone dimensions (programm-based):
- azimuth
............................................................. 30 degrees
- elevation
.......................................................... 20 degrees
Target indication:
- visual
- audial
Operating characteristics:
- automatic equipment testing
- electric alignment
- IBM computer interface capability by a shared
channel
- target classification
- circuit power consumption 27V, not more than
1.2kW
- operating temperature range
.............................. -50ś ÷ +50 deg. cent.
Equipment complete set:
- radio
unit............................................................ 40 cub. dm
- digital processing
unit........................................ 60 cub. dm
- control
console..................................................... 3 cub. dm
- data presentation
unit........................................ 7.5 cub. dm
РЛС поиска и управления огнем (SFCR)
LRERI предлагает разработать SFCR в диапазоне
3-миллиметрового диапазона для основных боевых танков. SFCR может быть настроен
для различных систем вооружения и интегрирован в систему управления
транспортными средствами как часть подсистем управления огнем транспортных
средств.
Основные характеристики:
Диапазон
................................................. ........................ 5 км
Координатная точность (среднеквадратическая ошибка)
- азимут,
угол возвышения .................................... 1 угловая минута
-
диапазон................................................ .................. 5 м
- лучевая
скорость ............................................... .... 1 м / с
Разрешение:
-
диапазон................................................ .................. 0,5
- 10 м
- лучевая
скорость ............................................... .... 0,5 м / с
Размеры зоны наблюдения (программно):
- азимут
................................................ ............. 30 градусов
- возвышение
................................................ .......... 20 градусов
Индикация цели:
- визуальный
- аудиальный
Рабочие характеристики:
- испытание
автоматики
-
электрическое выравнивание
- Возможность
компьютерного интерфейса IBM по общему каналу
- целевая
классификация
-
потребляемая мощность в цепи 27В, не более 1,2кВт
- диапазон
рабочих температур .............................. -50ś ÷ +50 град. цент
Комплектация оборудования:
- радиоблок
............................................... ............. 40 куб. дм
- блок
цифровой обработки ........................................ 60 куб. дм
- пульт
управления ............................................... ...... 3 куб. дм
- блок
представления данных ........................................ 7,5 куб. дм
РЛС поиска и управления огнем (SFCR)
LRERI предлагает разработать SFCR в диапазоне 3-миллиметрового диапазона
для основных боевых танков. SFCR может быть настроен для различных систем
вооружения и интегрирован в систему управления транспортными средствами как
часть подсистем управления огнем транспортных средств.
Основные характеристики:
Диапазон .................................................
........................ 5 км
Точность координат (среднеквадратическая ошибка)
- азимут, угол места .........
........................... 1 угловая минута
- дальность ..................
................................................ 5 м
- лучевая скорость
............................................... .... 1 м / с
Разрешение:
- дальность
...................................... ............................ 0,5 - 10 м
- лучевая скорость ...............
.................................... 0,5 м / с
Размеры зоны наблюдения (программно):
- азимут
................................................. ............ 30 градусов
- возвышение
................................................ .......... 20
градусов Индикация
цели:
- визуальная
- звуковая.
Рабочие характеристики:
- автоматическое тестирование оборудования
- электрическая юстировка
- возможность компьютерного интерфейса IBM по
общему каналу
- классификация целей
- потребляемая мощность в цепи 27В, не более
1,2кВт
- диапазон рабочих температур
.............................. -50ś ÷ +50 град. цент
Комплектация оборудования:
- радиоблок
........................................... ................. 40 куб. дм
- блок цифровой обработки
........................................ 60 куб. дм
- пульт управления
............................................... ...... 3 куб. дм
- единица представления данных
........................................ 7,5 куб. дм
Подсистемы управления движением
бронированных машин (AVMCS)
LRERI предлагает
разработать AVMCS для улучшения параметров подвижности транспортных средств с
использованием компьютеризированного управления основными и вспомогательными
двигателями и коробкой передач.
В состав подсистемы входят: пульты индикации водителя, базовый блок управления
двигателем и коробкой передач, вспомогательный блок управления двигателем, блок
управления реверсивной передачей, датчики движения.
AVMCS обеспечивает:
- испытание и отображение основных и вспомогательных
параметров двигателя
- компьютеризированный запуск и останов основных и
вспомогательных двигателей
- оптимальную подачу топлива путем расчета положения стойки
управления на основе комбинированных реальных параметров дороги и двигателя
- компьютеризированное переключение передач с пониженной
передачи на переключение на повышенную передачу и наоборот
- поддержание частоты вращения вспомогательного двигателя в
зависимости от нагрузки
- управление реверсом
- дублированный режим управления
Гідравлічна система гідрооб’ємно-механічної трансмісії
гусеничної машини
Перевагою описаної гідравлічної
системи гідромеханічної об'ємної трансмісії гусеничної машини в порівнянні з
зазначеним вище найближчим аналогом, є те, що вона забезпечує холодний пуск
основного двигуна (ОД) після тривалої стоянки при більш широкому діапазоні
низьких температур, поліпшує експлуатаційні характеристики машини за рахунок
розширення діапазону робочих температур її експлуатації. Корисна модель
використана при розробці конструкторської документації виробу 490Б і
виготовлення ходового макета 78ДУ10АГТ на дослідній базі КП ХКБМ. 9 21145 10 11
Комп’ютерна в ерстка А. Крулевський 21145 Підписне 12 Тираж 26 прим.
Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в
ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український
інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601.
https://uapatents.com/6-21145-gidravlichna-sistema-gidroobehmno-mekhanichno-transmisi-gusenichno-mashini.html
03.2007
УДК 623.438.1
Кебало П.В., Мормило Я.М.,
Радченко И.Г., Соловей С.А., Угненко Д.Н.
БАЗОВЫЙ ТИП ХОДОВОЙ ЧАСТИ ДЛЯ
ПЕРСПЕКТИВНОГО ТАНКА
Введение. В настоящее время в Украине на вооружении сухопутных войск состоят танки, разработанные и выпускавшиеся еще во времена Советского Союза. К
настоящему моменту подавляющее
большинство из них уже не отвечают современным
требованиям, предъявляемым по
подвижности, а заложенный в конструкциях их ходовых частей ресурс практически
полностью исчерпан. В связи с этим, в Украине, актуальной задачей стоит
разработка танка, отвечающего всем требованиям настоящего
времени и с большим потенциалом
для модернизации. Естественно, что при тех потребностях, которые сегодня
испытывают Вооруженные Силы Украины (ВСУ), и сложившейся технико-экономической
ситуацией в стране, освоение принципиально новой
конструкции потребует весьма
значительных затрат. Выходом из данной ситуации может быть использование
отработанных конструкторско-технологических решений с соответствующими
доработками.
Цель работы – выработка
рекомендаций по выбору конструкции ходовой части
перспективного танка для ВСУ.
Основная часть. Сравнительная
оценка конструкций и характеристик ходовых
частей танков Т-64, Т-72, Т-80
и их модификаций.
Конструкции всех трех типов
ходовых частей (Т-64, Т-72, Т-80) по основным
узлам и деталям не
взаимозаменяемы, обладают существенными отличиями, и, как
следствие, требуют наличия в
войсках большой номенклатуры запасных частей, инструмента и приспособлений для
обслуживания и ремонта.
Выделим основные конструктивные
отличия ходовых частей вышеперечисленных танков, которые предопределяют
номенклатуру требуемых запасных частей, инструментов и приспособлений.
По гусеничному движителю:
– типа Т-64 – имеет гусеницу со
стальной беговой дорожкой и параллельным резинометаллическим шарниром (РМШ),
опорные и поддерживающие катки (ОК и ПК)
со стальным ободом и внутренней
амортизацией, ОК выполнен в сборе со ступицей;
– типа Т-80 – имеет гусеницу с
обрезиненной беговой дорожкой и параллельным
РМШ, ОК и ПК с наружной
амортизацией, ОК выполнен со съемными (легкозаменяемыми) массивными шинами;
– типа Т-72 – имеет гусеницу со
стальной беговой дорожкой и последовательным РМШ, ПК со стальным ободом и
внутренней амортизацией, ОК с наружной амортизацией в сборе со ступицей.
По системе подрессоривания:
– все танки имеют
индивидуальную торсионную подвеску;
– типа Т-72 – лопастные
гидроамортизаторы;
– типа Т-64 и Т-80 –
телескопические гидроамортизаторы.
Основные параметры типов
ходовых частей представлены в табл. 1.
Как видно из таблицы 1,
основные параметры всех типов ходовых частей примерно одинаковы, при этом
следует отметить, что допускаемые нагрузки на ОК существенно отличаются
(примерно на 10–20 %), что говорит о разном потенциале модернизации каждой
конструкции
Исходя из многолетнего опыта
производства, испытаний и эксплуатации можно
отметить следующие недостатки
присущие каждому типу ходовой части:
1. Для танков типа Т-64:
– повышенная вибронагруженность
элементов ходовой части [4];
– отсутствие узловой установки
поддерживающих катков;
– трудоемкая операция замены
трака гусеницы;
– высокая тепловая
напряженность подшипниковых узлов.
2. Для танков типа Т-80:
– трудоемкая операция замены
торсионных валов подвески, со снятием дисков
опорных катков;
– низкая надежность шин опорных
катков при эксплуатации на каменистых
грунтах из-за повреждения шин
посторонними предметами, а также гребнями при
сбросе гусеницы;
– отсутствие узловой установки
поддерживающих катков;
– трудоемкая операция замены
трака гусеницы;
3. для танков типа Т-72:
– трудоемкая операция замены
торсионных валов подвески, со снятием опорных
катков;
– низкая надежность шин опорных
катков при эксплуатации на каменистых
грунтах из-за повреждения шин
посторонними предметами, а также гребнями при
сбросе гусеницы;
Общим для всех изделий является
отсутствие автоматического изменения клиренса и натяжения гусениц.
Для повышения эксплуатационных
характеристик на опытных образцах танков с
ходовой частью типа Т-64 были
реализованы конструктивные мероприятия включающие:
– установку опорных катков с
промежуточными резиновыми амортизаторами
для уменьшения износа ободьев и
повышения устойчивости гусеницы;
– установку подвесок с
увеличенным динамическим ходом, гидроамортизаторов
с двухступенчатой
характеристикой и торсионных валов дифференцированной жесткости для повышения
плавности хода и средних скоростей движения;
Для улучшения эксплуатационных
характеристик танков с ходовой частью типа
Т-80, в данную конструкцию были
внесены следующие изменения, включающие:
– уменьшение зазора между
отбойниками на борту изделия с внутренним венцом ведущих колес и установлены
усиленные реборды дисков с улучшенной контактной поверхностью;
– увеличение радиусов
балансиров с 350 мм до 420 мм направленное на увеличение динамических ходов
изделия, что также дало возможность производить замену
торсионных валов подвески без
демонтажа дисков опорных катков, и гидроамортизаторов с двухступенчатой
характеристикой для повышения плавности хода и средних скоростей движения.
Кроме всего вышеперечисленного,
при выборе типа ходовой части перспективных танков и других боевых машин
следует учитывать такой фактор как освоенность
конструкции производством.
По данному критерию конструкции
ходовых частей танков типа Т-64 и Т-80
имеют равные права, поскольку
данные танки выпускались на Украине, а освоение
конструкции ходовой части
танков типа Т-72 требует значительных затрат на подготовку производства.
Следует также отметить, что в
последнее время получили распространение тяжелые боевые машины пехоты,
изготовленные на базе танка и имеющие сопоставимую защищенность. Для данных
машин ходовая часть танков типа Т-64 более предпочтительна,
поскольку уже есть опыт ее
применения в конструкции тягача МТ-Т (масса 25 т.), а ходовые части танков типа
Т-72 и Т-80 для машин подобных классов не использовались. При
этом возможно использование
оставшегося на складах большого количества запасных
частей танка Т-64 и
комплектующих со снимаемых с вооружения танков.
Сейчас в Украине принята
программа модернизации танков типа Т-64 до максимально возможного уровня,
реализуемого без значительных затрат и первые машины,
получившие обозначение БМ
«Булат», уже поступили на вооружение ВСУ. Применение данного типа ходовой части
не потребует дополнительного переучивания специалистов на эксплуатацию новой
конструкции.
Выводы: 1. Сравнительные испытания
танков Т-64, Т-72, Т-80 и их модификаций, проведенные в различных
почвенно-климатических условиях, показали, что все
три типа ходовой части
обеспечивают удовлетворительные надежность, маневренность
и проходимость при решении
сложных задач в условиях приближенных к боевым.
2. Вариант ходовой части танка
типа Т-64, является на сегодняшний день основным в ВСУ (Из сайта Министерства
обороны Украины, по состоянию на 2004 г. на вооружении состояло 2281 танк Т-64,
1302 – Т-72 и 273 – Т-80 всех модификаций) и, как
видно из табл. 2, он имеет
больше преимуществ, чем какой-либо другой. По мнению
авторов, на сегодняшний день
целесообразным является использование данного типа
ходовой в конструкциях
вспомогательных машин с использованием задела комплектующих хранящегося на
складах, а также модернизируемых танков.
3. Вариант ходовой части танка
типа Т-80 освоен производством, имеет больший
потенциал для модернизации и
является основным для танков, поставляемых в другие
страны.
4. Поскольку два типа
конструкций ходовой части типа Т-64 и Т-80 примерно
равноценны по своим
характеристикам, для выбора типа ходовой части перспективного
танка необходимо проведение в
полном объеме сравнительных испытаний танков укомплектованных каждым типом
ходовой части. При этом оптимальным вариантом решения
будет такая конструкция, при
которой возможна установка на один и тот же танк различных вариантов в
зависимости от условий эксплуатации и требований покупателей с возможностью их
замены без доработок сопрягаемых деталей корпуса и силовой передачи.
Литература
1. Акт о результатах войсковых
испытаний изд. 219, 447А, 172 выпуска 1979г.
Тема 8733 С. 103–104.
2. Акт о результатах войсковых
испытаний изд. 219, 447А, 172 Тема 9562. С.
199–220.
3. Технический отчет по
результатам сравнительных испытаний проходимости
изд. 219, 434, 172 Тема 6951.
С. 80.
4. Отчет №100 о результатах
сравнительных испытаний по определению вибронагруженности изд. 478Б и 478ДУ.
1993г. С. 8.
5. Исследование характеристик
изд.219, 434, 172, 162. Тема 7056/7057. 1976 г. С.
62.
6. Акты и отчеты о результатах
войсковых испытаний изд. 219, 447А, 172 и их
модификаций за 1976–93 г.г.
7. Теория изделия, под ред.
П.П. Исакова, раздел «ходовая часть» Тема 6760
1979 г. С. 236–237.
8. ОСТ В2-20.39.045 Комплексная
система общих технических требований
«Электрооборудование ВГМ».
http://repository.kpi.kharkov.ua/bitstream/KhPI-Press/2374/1/ITE_2007_3_Kebalo_Bazovyy%20tip%20khodovoy.pdf